465/146/25
2/465/1768/25
Іменем України
12.06.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Величка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові позовну заяву ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», про відшкодування шкоди, -
встановив:
В провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», про відшкодування шкоди.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 10.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
11.04.2025 року представником позивача - адвокатом Богушем І.М. подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду.
В підготовче судове засідання позивач та її представник не з'явилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.
Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні не заперечила щодо залишення позовної заяви без розгляду. Разом із тим зазначає, що відповідачем у справі понесені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 грн., про що вказано у відзиві на позовну заяву. Відтак, просить суд стягнути вказані витрати з позивача.
Представник третьої особи в підготовче судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомляв.
Вивчивши подану представником позивача заяву та матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, суд доходить переконання про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду та часткового задоволення клопотання представника відповідача про компенсацію відповідачу витрат, понесених на правову допомогу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи, що заява про залишення позовної заяви без розгляду не порушує прав та законних інтересів інших осіб, подана в межах диспозитивності цивільного процесу, відображаючи дійсну волю позивача, останній відомі наслідки залишення позову без розгляду і її представник наполягає саме на такому завершенні судового процесу у справі, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», про відшкодування шкоди слід залишити без розгляду.
Щодо заявленого представником відповідача клопотання про стягнення з позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 3,5 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Як вбачається із матеріалів справи, 10.01.2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», про відшкодування шкоди прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Окрім того, 10.01.2025 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 та її представника - адвоката Богуша Ігоря Михайловича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», про відшкодування шкоди.
15.01.2025 року представником позивача - адвокатом Богушем І.М. подано до суду заяву про відмову позивача від позову та закриття провадження у справі.
24.01.2025 року представником відповідача - адвокатом Туркас О.І. подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Окрім того, просила суд стягнути з позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.
11.04.2025 року представником позивача подано до суду заяву, відповідно до якої ОСОБА_4 просить суд залишити без розгляду подане передчасно і помилково клопотання від 15.01.2025 року про відмову позивача від позову та закриття провадження у справі. Натомість, просить суд залишити позовну заяву без розгляду.
Таку поведінку сторони позивача, яка полягає у різкій зміні процесуальної позиції сторони позивача залежно від процесуальних дій відповідача з метою уникнення компенсації останньому витрат на правову допомогу, що проявилося у первісному поданні представником позивача заяви про відмову від позову і закриття провадження у справі, а в подальшому, після подання відповідачем заяви про стягнення з позивача на його користь понесених витрат на правничу допомогу, заявленні стороною позивач клопотання про залишення позову без розгляду, суд оцінює як необґрунтовану та непослідовну, відтак, заявлене представником відповідача клопотання є належно мотивованим.
Разом із тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Так, на підтвердження наведених аргументів про стягнення судових витрат представником відповідача надано суду: договір про надання правової допомоги № 1601/25 від 16.01.2025 року, укладеного між адвокатом Туркас О.І. та ФОП ОСОБА_3 ; додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 1601/25 від 16.01.2025 року, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 4000 грн. та включає в себе: участь в судовому засіданні та інші послуги; акт приймання - передачі послуг № 1 за договором про надання правової допомоги № 1601/25 від 16.01.2025 року; платіжну інструкцію від 16.01.2025 року про оплату відповідачем на користь представника-адвоката вартості наданих правових послуг у сумі 4000 грн.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
У правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 року у справі №202/8301/21, наголошується, що при визначенні розміру відшкодування витрат на професійну правову допомогу суд повинен ураховувати складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг і витрачений адвокатом час на їх надання, а не лише дані, наведені в акті приймання-передачі наданих адвокатом послуг.
Відповідно до практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанова Верховного Суду від 14.07.2021 року у справі №808/1849/18 ).
У разі неспівмірності розміру витрат на правову допомогу суд самостійно визначає розмір судових витрат (постанова Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі №160/6762/21).
З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для сторін, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог представника відповідача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 1000 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Водночас суд звертає увагу сторони позивача на те, що наявність у позивача статусу інваліда першої групи звільняє її від сплати судового збору, проте. не є підставою для звільнення позивача від компенсації відповідачу витрат на правову допомогу, адже чинним цивільним процесуальним законодавством така пільга не передбачена.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.13, 141, 142, 200, 257, 260, 261 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання представника позивача - адвоката Богуша Ігоря Михайловича - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», про відшкодування шкоди - залишити без розгляду.
Клопотання представника відповідача - адвоката Туркас Оксани Іванівни - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до суду з позовом після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої - після постановлення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, особи, які не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали складено 17.06.2025 року.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», код ЄДРПОУ - 31316718, м. Київ, Столичне Шосе, 103, корпус 1, поверх 9.
Суддя Величко О.В.