Справа № 3217/3160/25
Провадження № 2-н/317/199/2025
26 червня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Заявником ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіривши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя приходить до наступного висновку.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 162 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Зі змісту заяви вбачається, що адресою заявника зазначена адреса: АДРЕСА_1 , адреса відповідача (боржника) відсутня, тому, виходячи з вимог ст. 28 ЦПК України слід зробити висновок, що заявник звернулась до Запорізького районного суду Запоріжжя з порушенням правил підсудності.
Частиною 3 ст. 163 ЦПК України передбачені вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Як вбачається зі змісту заяви (1-й аркуш), заявником спочатку зазначено позовна заява про стягнення аліментів в якій сторонами зазначені позивач та відповідач, в ту чергу як на 2-му аркуші заявником зазначено заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів з урахуванням заборгованості.
При цьому, з прохальної частини заяви вбачається, що заявник просить: 1) Видати судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 у розмірі ? частини від його доходу (заробітку) щомісяця, починаючи з липня 2022 року, до досягнення дитиною повноліття. 2) У разі, якщо доходи відповідача не підтверджені, визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі - не менше 3?196 грн щомісяця. 3) Визнати, що зобов'язання сплати аліментів виникло з липня 2022 року, та стягнути заборгованість по аліментах за останні 36 місяців до подання заяви.
Вимогами п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, суд вважає, що вона подана без дотримання вимог ст. ст. 163, 161 ЦПК України
Відповідно п. 3 ч. 1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 УПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Отже, оскільки заявлена вимога не відповідає ст. 161 ЦПК України, а також заява не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, у видачі судового наказу слід відмовити.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 8, 9 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 166 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 161-166, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
ОСОБА_1 відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення.
Суддя: Д.О. Каряка