Справа №127/19343/25
Провадження №1-кс/127/8117/25
21 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в рамках кримінального провадження №12024020000000755 від 24.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12024020000000755 від 24.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з метою особистого збагачення за невстановлених обставин, але не пізніше 13.03.2025, завчасно придбав у невстановленої слідством особи та зберігав з метою збуту небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та у подальшому здійснив її пакування у вигляді поштового відправлення за № 20400446180471 ТОВ «Нова Пошта» на ім'я ОСОБА_7 .
Надалі, 13.03.2025 близько 15 год 40 хв, ОСОБА_5 , через поштомат №44979 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Андрія Первозванного, буд.14 із застосуванням мобільного телефону здійснив збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, шляхом відправлення посилки - поштового відправлення № 20400446180471, за допомогою поштового сервісу ТОВ «Нова Пошта».
Так, 13.03.2025, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду, проведено огляд кореспонденції, а саме: поштового відправлення № 20400446180471, що знаходився у Вінницькому інноваційному терміналі ТОВ «Нова Пошта», у ході якого працівниками правоохоронних органів виявлено кристалічну речовину масою 2,654 г, з якої здійснено відібрання зразка для експертизи. Відповідно до висновку експерта від 01.04.2025, у вилученій під час огляду кореспонденції кристалічній речовині, масою 0,1860 г, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,1494 г.
За результатами розслідування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Вінниця, громадянину України, жителю АДРЕСА_1 , раніше не судимому, 20.06.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні та пересиланні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовується наступними доказами: протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії накладення арешту на кореспонденцію, огляд і виїмка кореспонденції від 14.03.2025, висновком експерта, згідно якого у вилученій речовині наявна особливо небезпечна психотропна речовина; протоколом про результати аудіо-, відеоконтроль особи; протоколами обшуку та іншими матеріалами кримінального провадження.
Установлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від слідства та суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У ході досудового розслідування не установлене джерело походження особливо небезпечної психотропної речовини, яку збув ОСОБА_5 , а тому існують підстави вважати, що без застосування дієвого запобіжного заходу підозрюваний може незаконно впливати на інших підозрюваних та/або свідків або знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, обставини інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність офіційного місця роботи доводять, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_5 був збут особливо небезпечної психотропної речовини, що дає підстави вважати, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
При цьому, зважаючи на характер злочинного умислу, в порядку п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у випадку визначення застави щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слід застосувати заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наведені обставини у їх сукупності дають підстави слідству вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, на даний час не може запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому з урахуванням викладеного слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити, з підстав, що наведено у клопотанні.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та вказав, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що у клопотання відсутні докази поміщення до поштомату наркотичних засобів саме ОСОБА_5 . Просив врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані (одружений, має двох дітей та постійне місце проживання) та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника. Поряд з цим на запитання суду повідомив, що він розлучений, не працює, дійсно має двох дітей, однак діти проживають з його колишньою дружиною. Він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в силу ст. 89 КК України вважається несудимою особою, має заощадження близько 100 тис. грн. (це заробітна плата від військової служби). На запитання суду повідомив, що обставину відправки наркотичного засобу через поштомат він визнає та це відповідає фактичним обставинам справи.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи (в силу ст. 89 КК України, підозрюваний вважається несудимим), яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії накладення арешту на кореспонденцію, оглядом і виїмкою кореспонденції, висновком експерта, згідно якого у вилученій речовині наявна особливо небезпечна психотропна речовина; протоколом про результати аудіо-, відеоконтроль особи; протоколами обшуку та іншими матеріалами кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В силу ст. 178 КПК України вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 інкримінується скоєння тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не працює, розлучений, має двох дітей, які проживають з матір'ю. Наявні заощадження у розмірі 100 тис. грн.
Оцінивши в сукупності вищевказані характеризуючі особу підозрюваного обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки та достатні стримуючі фактори.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість покарання,може намагатись переховуватись від органу досудового розслідування, та незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків з метою зміни їх показів, що унеможливлює обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, у тому числі цілодобовий домашній арешт, про застосування якого просила сторона захисту, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
На думку слідчого судді більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 .
Щодо визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші, наведені вище обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, визначених у ст. 194 КПК України, у зв'язку із чим, вважає за необхідне визначити заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як обґрунтовану та достатню для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
На переконання судді саме такий розмір застави, що встановлюється судом в межах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатний запобігти відповідним ризикам, та забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, слідчий суддя переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання особи, тобто з 13:12 год. 20.06.2025 року.
Встановити строк дії ухвали суду до 13:12 год. 18.08.2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з м. Вінниці, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_5 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомоїстатті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на ОСОБА_5 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: