Справа №127/19344/25
Провадження №1-кс/127/8118/25
21 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Жмеринка, Вінницької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, в рамках кримінального провадження №12024020000000755 від 24.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12024020000000755 від 24.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Зі змісту клопотання слідує, що ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з метою особистого збагачення за невстановлених обставин, але не пізніше 24.02.2025, завчасно придбали у невстановленої слідством особи та зберігали з метою збуту за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Так, 24.02.2025 близько 14 год 30 хв ОСОБА_7 доставив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP до приміщення квартири, що за адресою: АДРЕСА_2 , де передав ОСОБА_8 з метою подальшого збуту.
Надалі, 25.02.2025 близько 17 год 38 хв ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщені квартири за вищевказаною адресою, здійснила фасування психотропної речовини - PVP в окремі упакування, обгортаючи в липку стрічку, з метою подальшого збуту, на території м. Вінниця, шляхом розкладання «закладок» та надання їх координат за допомогою всесвітньої мережі «Інтернет» через програмне забезпечення для обміну даними - «Телеграм» у каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
У подальшому, 26.02.2025, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду, шляхом таємного проникнення, було обстежено публічно недоступне місце, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , де під час огляду в столі виявлено зіп-пакети та ізолюючі стрічки та із зіп-пакету відібрано зразок речовини, масою 0,0656 г, в якій відповідно до висновку експерта від 20.03.2025, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,0542 г, яку група осіб незаконно придбала та зберігала з метою збуту.
Завершивши фасування психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP в окремі пакування, 26.02.2025 ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 на автомобілі марки «Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , здійснили розкладання «закладок» з психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP на території м. Вінниця по вул. Запорізька (Петра Запорожця).
У подальшому, 26.02.2025 працівниками поліції в ході огляду місця події, а саме: території біля будинку № 4 по вул. Запорізька (Петра Запорожця) в м. Вінниця, поряд із гаражними будівлями, на поверхні ґрунту, виявлено та вилучено чотири згортки, які обмотані ізолюючою стрічкою білого кольору, в одному з яких, згідно висновку експерта від 17.03.2025, знаходиться кристалічна речовина, масою 1,0486 г, в якій міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,8407 г, яку група осіб збула, шляхом розміщення «закладки».
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з метою особистого збагачення за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 22.04.2025, завчасно придбали у невстановлених слідством осіб та зберігали з метою збуту за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, які ОСОБА_7 приніс для подальшого фасування та збуту ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .
Так, протягом часу з 17.04.2025 по 22.04.2025, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщені квартири за вищевказаною адресою, здійснили фасування психотропної речовини - PVP та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, в окремі упакування, обгортаючи в липку стрічку, з метою подальшого збуту на території м. Вінниця, шляхом розкладання «закладок» та надання їх координат за допомогою всесвітньої мережі «Інтернет» через програмне забезпечення для обміну даними - «Телеграм» у каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Завершивши фасування психотропної речовини та наркотичного засобу в окремі пакування, 17.04.2025 ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 на автомобілі марки «Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , здійснили розкладання «закладок» з психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісом, на території м. Вінниця по вул. Острозького.
У подальшому, 17.04.2025 працівниками поліції в ході огляду місця події, а саме: території поряд з будинком №38 по вул. Острозького в м. Вінниці, у одній із щілин зовнішньої стіни одного із гаражних приміщень, вилучено згорток, який обмотаний ізолюючою стрічкою червоного кольору, з кристалічною речовиною, в якій міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, яку група осіб збула, шляхом розміщення «закладки».
Під час вищевказаного огляду, працівниками поліції, в одній із щілин металевих воріт одного із гаражних приміщень, розташованого поряд з буд. №38 по вул. Острозького в м. Вінниці, вилучено згорток, який обмотаний ізолюючою стрічкою синього кольору з речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експерта від 28.04.2025, - є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 0,84 г (у перерахунку на висушену речовину), яку група осіб збула, шляхом розміщення «закладки»
Крім того, 20.04.2025 близько 14 год 00 хв, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщені квартири за місцем проживання останньої, обговорили обставини подальшого збуту психотропної речовини - PVP та здійснили фасування психотропної речовини в окремі упакування, обгортаючи в липку стрічку, з метою подальшого збуту на території м. Вінниця, шляхом розкладання «закладок» та надання їх координат за допомогою всесвітньої мережі «Інтернет» через програмне забезпечення для обміну даними - «Телеграм» у каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
У подальшому, 22.04.2025, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду, шляхом таємного проникнення, було обстежено публічно недоступне місце, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , де під час огляду, в столі, виявлено зіп-пакети та ізолюючі стрічки, та із зіп-пакету відібрано зразок речовини, масою 0,2566 г, у якій відповідно до висновку експерта від 28.05.2025, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,2107 г, яку група осіб незаконно придбала та зберігала з метою збуту.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , всупереч вимогам Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з метою особистого збагачення за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 19.06.2025, завчасно придбали у невстановлених слідством осіб та зберігали з метою збуту за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку зберігали для подальшого фасування та збуту.
У подальшому, 19.06.2025, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького апеляційного суду, шляхом таємного проникнення, було обстежено публічно недоступне місце, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , де під час огляду, в тумбі виявлено упакування із речовиною вагою близько 1,331 кг, що є особливо великим розміром (15 г і більше), з якого відібрано зразок речовини, масою 15,3962 г, у якій відповідно до висновку експерта від 20.06.2025, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 12,0029 г, яку група осіб незаконно придбала та зберігала з метою збуту.
У подальшому, 20.06.2025 працівниками поліції проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 в ході якого виявлено речовину кристалічного походження вагою близько 1,048 кг, яку останні зберігали з метою збуту.
За результатами розслідування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці м. Жмеринка, громадянці України, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій, 20.06.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень обґрунтовується наступними доказами: протоколом огляду місця події, в ході якого виявлено та вилучено чотири згортки, які обмотані ізолюючою стрічкою білого кольору, в одному з яких, згідно висновку експерта від 17.03.2025, знаходиться кристалічна речовина, масою 1,0486 г, в якій міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,8407 г; протоколами про результати спостереження за особою, протоколами про результати аудіо-, відеоконтроль особи; протоколами про обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою негласного виявлення та вилучення зразків для дослідження; протоколами обшуку та іншими матеріалами кримінального провадження.
Установлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років. З урахуванням тяжкості інкримінованого правопорушення та наявності в підозрюваної закордонного паспорта, існує реальний ризик того, що остання може в будь-який момент без зайвих труднощів залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, загроза призначення суворої міри покарання може спонукати її до спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що відповідає ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У ході досудового розслідування не установлене джерело походження наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, яку збувала ОСОБА_5 , а тому існують підстави вважати, що без застосування дієвого запобіжного заходу підозрювана може незаконно впливати на інших підозрюваних та/або свідків або знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, обставини інкримінованого кримінального правопорушення та відсутність офіційного місця роботи доводять, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_5 був збут наркотичних засобів та психотропних речовин, що дає підстави вважати, що підозрювана може продовжити злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
При цьому, зважаючи на характер злочинного умислу, в порядку п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Наведені обставини у їх сукупності дають підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, на даний час не може запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, тому з урахуванням викладеного слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та вказав, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки ризики вказані прокурором необґрунтовані, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала думку свого захисника.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, санкцією тяжчого з них, передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, а тому до останньої може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, в ході якого виявлено та вилучено чотири згортки, які обмотані ізолюючою стрічкою білого кольору, в одному з яких, згідно висновку експерта від 17.03.2025, знаходиться кристалічна речовина, масою 1,0486 г, в якій міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,8407 г; протоколами про результати спостереження за особою, протоколами про результати аудіо-, відеоконтроль особи; протоколами про обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою негласного виявлення та вилучення зразків для дослідження; протоколами обшуку та іншими матеріалами кримінального провадження.
Зазначені докази, на які посилалися прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В силу ст. 178 КПК України вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 інкримінується скоєння особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, однак раніше не судима, розлучена, має двоє малолітніх дітей, не працює, утримує дітей та себе за рахунок отримання аліментів від колишнього чоловіка. Вказує на наявність кредитних зобов'язань, у розмірі 500 тис. грн., однак в підтвердження даної обставини не надала жодного належного доказу.
Щодо ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, то такі вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрювана ОСОБА_5 може намагатись переховуватись від органу досудового розслідування, та незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків та інших осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, вчинити інше корисне кримінальне правопорушення.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрювана ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість інкримінованого їй злочину, може намагатись переховуватись від органу досудового розслідування, з метою уникнення покарання. Також встановлена наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.
Щодо визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Слідчий у клопотанні просив не визначати підозрюваній розмір застави, в силу п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Однак слідчий та прокурор в судовому засіданні не обґрунтували зазначені вимоги щодо наявності підстав не визначати альтернативного запобіжного у вигляді застави. Визначення застави, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, що обвинувачується у вчиненні злочину даної категорії, є правом суду.
Слідчий суддя, враховуючи обставини встановлені в судовому засіданні, вважає за можливе визначити розмір застави з огляду на те, що підозрювана раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також з огляду на наступну практику ЄСПЛ.
Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов'язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання" (рішення у справі "Сергій Волосюк проти України" п. 38).
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого (підозрюваного), тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судове засідання. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого (за даних обставин - підозрюваного). Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваній злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваної, інші, наведені вище обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава у межах, визначених п. 3, ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваною виконання обов'язків, вказаних у ст. 194 КПК України, у зв'язку із чим, вважає за необхідне визначити заставу - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як обґрунтовану та достатню для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
На переконання судді саме такий розмір застави, що встановлюється судом в межах визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатний запобігти відповідним ризикам, та забезпечити виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином, слідчий суддя переконаний в доцільності задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання особи, тобто з 18:14 год. 20.06.2025 року.
Встановити строк дії ухвали суду до 18:14 год. 18.08.2025 року.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 розмір застави в сумі 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з м. Вінниці, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_5 не виконає покладені на неї обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомоїстатті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на ОСОБА_5 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: