Справа № 127/12663/25
Провадження № 2-а/127/109/25
"25" червня 2025 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Каленяк Р.А. розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови серії ЕНА № 4541206 від 19.04.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПП, про скасування постанови серії ЕНА № 4541206 від 19.04.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач мотивував адміністративний позов наступним.
Постановою інспектора 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капрал поліції Стеценко С.О. серія ЕНА № 4541206 по справі про адміністративне правопорушення від 19.04.2025, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.
Оскаржувана постанова мотивована тим, що «19.04.2025 о 20:00 год. Вінниця, провулок Різдвяний 1 водій керуючи транспортним засобом порушив правила обгону та здійснив виїзд на зустрічну смугу чим порушив п. 14.6 ПДР. Порушив правила обгону, забороняється обгін ТЗ, який здійснював обгін або об'їзд».
Також позивач в поданому до суду позові вказував, що 19 квітня 2025 року, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mini Cooper Countryman р/н НОМЕР_1 рухався по вулиці Юзвинській в напрямку Барського шосе в м. Вінниця. Проїжджаючи затяжний поворот, після якого раптово побачив автомобіль Nissan Leaf р/н НОМЕР_2 , який стояв на смузі руху по якій він їхав. Задля уникнення ДТП, ОСОБА_1 почав екстрене гальмування. У зв'язку з тим, що дистанція до тз Nissan Leaf р/н НОМЕР_2 була невеликою, і з метою уникнення ДТП він увімкнув правий покажчик повороту та намагався об'їхати його, проте через малу дистанцію він не зміг уникнути бічного зіткнення об праве заднє колесо Nissan Leaf AB6088YA. Внаслідок даної ДТП автомобілі Nissan Leaf AB6088YA та його авто Mini Cooper Countryman НОМЕР_1 отримали пошкодження. Тобто об'їзд тз він вчинив, щоб уникнути тяжких наслідків від ДТП. Після приїзду працівників поліції на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 305707 від 19.04.2025 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, з якою він погодився. Через деякий час працівник поліції 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капрал поліції Стеценко С.О. склав на нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4541206 від 19.04.2025, за ч. 2 ст. 122 КУпАП. При цьому його заперечення щодо об'їзду ТЗ за винятковими обставинами задля уникнення тяжких наслідків залишилися поза увагою.
Позивач зазначає, що постанова серії ЕНА № 4541206 є помилковою з тієї причини, що він здійснював об'їзд з метою уникнення ДТП. Маневр, який був здійснений ним є об'їздом, тому що автомобіль, який він намагався оминути стояв на місці, що виключає обгін. Відповідно п. 1.10 ПДР визначено поняття «обгону» - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху, та визначено поняття «випередження» - рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі. Для здійснення обгону потрібно, щоб транспорт рухався в попутному напрямку, а оскільки він об'їжджав нерухомий транспортний засіб для уникнення ДТП це вважається об'їздом, а не обгоном, що підтверджує факт незаконності постанови ЕНА № 4541206 та виключає склад адміністративного правопорушення.
На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор поліції не здійснював та ПДР України не порушував.
До того ж, інспектором поліції грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення. Крім того, позивач стверджує, що інспектор поліції Стеценко С.О. при винесені постанови не керувався жодними доказами, які б підтверджували його вину у скоєнні правопорушення, а також, не було роз'яснено його права та не забезпечено їх реалізацію, в тому числі право на правову допомогу адвоката, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Справи незначної складності визначаються ч. 6 ст. 12 КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Ухвалою суду від 28.04.2025 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
26.05.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. З відзиву на адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що під час патрулювання 19.04.2025 року о 20год. 00хв. на службовий планшет працівників патрульної поліції надійшов виклик про ДТП.
Прибувши на місце виклику по провулку Різдвяному, буд. 1, в м. Вінниця інспекторами роти № 3 БУПП у Вінницькій області ДПП зокрема Стеценком С.О. та Кременюком Є.П. було помічено пошкодженні транспортні засоби в наслідок ДТП. Як було згодом встановлено та складено протокол за ст. 124 КУпАП, згідно якого, водій ОСОБА_1 керуючи тз Mini Cooper р/н НОМЕР_1 не був уважним та обережним, не слідкував за дорожньою обстановкою, вчасно не реагував на її зміну та під час обгону не дотримався безпечного інтервалу, в наслідок чого здійснив зіткнення з тз Nissan Leaf р/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків (відео та копія протоколу додається).
Встановивши всі обставини правопорушення, керуючись ст. 33 та 284 КУпАП інспектором Стеценком С.О. було прийнято рішення притягти водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 4541206 від 19.04.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме водій керуючи транспортним засобом порушив правила обгону та здійснив виїзд на зустрічну смугу, чим порушив п. 14.6.г. ПДР України.
Також, представником ДПП було ознайомлено з матеріалами справи № 127/12629/25 за ст. 124 КУпАП (матеріали справи додаються до відзиву), зокрема, пояснень самого ОСОБА_3 , вбачається, що останній не заперечує, що здійснив виїзд на зустрічну смугу, для обгону з метою уникнення ДТП.
На підставі вищевикладеного, представник ДПП Липовська Ніна просила залишити постанову, серії ЕНА № 4541206 від 19.04.2025, по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, без змін, а позовну заяву ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, викладені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, дослідивши наявні у справі докази, відповідно та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено,
Судом встановлено, що 19.04.2025 поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капралом поліції Стеценком С.О., було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4541206, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 19.04.2025 о 20:00год. в м. Вінниця, пров. Різдвяний 1, водій ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки Mini Cooper, р/н НОМЕР_1 , порушив правила обгону та здійснив виїзд на зустрічну смугу, чим порушив п. 14.6.ґ ПДР. Порушення правил обгону, забороняється обгін ТЗ, який здійснює обгін або об'їзд.
У пункті 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Згідно із п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
За змістом положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частинами першою-третьою, п'ятою-шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою-третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1-126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП, визначено, що уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено відповідальність водіїв, зокрема, за порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду.
Згідно п. 14.6.ґ ПДР України, обгін заборонено: ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд;.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до постанови суду від 09.05.2025 у справі № 127/12629/25, ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави, а також, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 305707 від 19.04.2025 року слідує, що 19.04.2025 о 20:00год. в м. Вінниця, пров. Різдвяний 1, водій ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки Mini Cooper, р/н НОМЕР_1 , не був уважний та обережним, не слідкував за дорожньою обстановкою, вчасно не відреагував на її зміну та під час обгону не дотримався безпечного інтервалу внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Nissan Leaf, р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, чим порушив, зокрема п. 14.6.ґ ПДР. Порушення правил обгону, забороняється обгін тз, який здійснює обгін або об'їзд.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Цією конституційною нормою встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності. Застосування зазначеного конституційного положення не залежить від того, за яким рішенням особу було притягнуто до відповідальності раніше.
Отже, притягнення ОСОБА_3 за вчинення ним аналогічних дій до інкримінованих йому правопорушень в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4541206 та протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 305707 від 19.04.2025, в контексті обставин цієї справи призвело до того, що його фактично вже притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за одне й те саме порушення двічі, тобто адміністративні провадження відносно нього стосуються його дій в одну й ту саму дату, в один і той же проміжок часу, в одному й тому ж місці, а саме, м. Вінниця, пров. Різдвяний 1.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Верховна рада України ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., підписану від імені України 09.11.1995.
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2020 у справі "Чернов проти України", заява № 16432/10, констатовано порушення щодо особи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а саме - статті 4 Протоколу № 7, у зв'язку з тим, що заявника двічі було притягнуто до суду та покарано за одне і те саме правопорушення.
Частиною 1 статті 4 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (ст. 1 Конвенції).
Згідно з вимогами п. 1 ст. 46 Конвенції Україна зобов'язана виконувати остаточні рішення Суду в будь-якій справі, у якій вона є стороною. І у зв'язку із цим, Постановою ВП ВС від 29.06.2021 у справі №1-464/2008 (провадження № 13-17зво21) кримінальну справу щодо особи за ч. 3 ст. 296 КК України на підставі п. 9 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року закрито, у зв'язку із тим, що кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави.
Цими судовими рішеннями констатовано, що відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ поняття "те саме правопорушення" - елемент idem принципу non bis in idem, у ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції, належить розуміти як заборону кримінального переслідування або судового розгляду у справі щодо другого "правопорушення", якщо вони витікають з ідентичних, або, по суті, одних і тих самих фактів. У свою чергу поняття "кримінальна процедура", що містяться у тексті ст. 4 Протоколу № 7, повинна тлумачитися у світлі загальних принципів, які стосуються відповідних понять "кримінальне обвинувачення" і "покарання" у ст. 6 і 7 Конвенції ("Хаарвіг проти Норвегії", 2007 р.; "Резенквіст проти Швеції", 2004 р.; "Манассон проти Швеції", 2003 р.; "Гектан проти Франції", 2002 р.; "Маліж проти Франції", 1998 р.; "Нільссон проти Швеції", 2005 р. та ін.). Крім цього, закріплена у ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції заборона подвійного притягнення особи до відповідальності за одне й те саме правопорушення, поширюється на випадки, коли така відповідальність більш як один раз реалізується судом у межах проваджень, які за своєю суттю є кримінальними.
Отже, із врахуванням викладеного, а також із дотриманням вимог ч. 1 ст. 61 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 1, 12 ч. 1 ст. 7, ст. 8, 19 КПК, на виконання вимог Рішення Європейського Суду з прав людини від 10.12.2020 у справі "Чернов проти України" (заява №16432/10), а також із врахуванням Постанови ВП ВС від 29.06.2021 справа №1-464/2008 (провадження №13-17зво21), суд має підстави для закриття провадження за постановою серії ЕНА № 4541206 від 19.04.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_3 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА № 4541206 від 19.04.2025 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу винесена інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капралом поліції Стеценком С.О. підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, закриттю.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, підлягає стягненню з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_3 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі наведеного, керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4541206 від 19.04.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: вулиця Федора Ернста, 3, місто Київ, 03048.
Суддя