Справа №127/19256/25
Провадження №1-кс/127/8078/25
23 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваногоОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020060000111 від 27.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваногоОСОБА_7 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020060000111 від 27.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 квітня 2025 року близько 18:56 годин, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 210740-111-30», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Лесі Українки с. Берестівка Вінницького району Вінницької області, на перехресті нерівнозначних доріг, виконуючи маневр повороту ліворуч з другорядної дороги на головну сполученням «м. Вінниця - м. Липовець», в напрямку м. Липовець Вінницького району Вінницької області, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, грубо порушуючи вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), не надав переваги в русі автомобілю «Renault Megane Scenic», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення транспортних засобів.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, що згідно п.2.1.3.б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, що спричинила загрозливі для життя явища у вигляді набряку та дислокації головного мозку та знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті, 07.05.2025 року.
Таким чином, водій ОСОБА_6 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:
-п.16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;
Дорожній знак 2.1 «Дати дорогу», - водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі.
У діях водія автомобіля «ВАЗ-210740-111-30», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам 16.11 «Правил дорожнього руху», та дорожнього знаку 2.1 які з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Правил дорожнього руху» знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_9 .
20.06.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Липовець Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
?протоколом огляду місця ДТП від 26.04.2025;
?протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
?висновком судово-медичної експертиз трупа ОСОБА_9 ;
?висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/102-25/12104-ІТ.
Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлені ризики передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого настала смерть потерпілого ОСОБА_9 , за який законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, останній може зникнути та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_6 перебуваючи не під домашнім арештом, може вчинити інші кримінальні правопорушення, у тому числі і у сфері безпеки руху, у зв'язку із чим наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, яким спричинено тяжкі наслідки у вигляді загибелі ОСОБА_9 , тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існують ризики, що він може зникнути та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи зазначене, слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив застосувати особисте зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, на час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що він обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Прокурором в судовому засіданні частково доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а такожнамагатись перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим шляхом.
Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_6 одружений, має дитину на утриманні, раніше не судимий, вину визнав, з'являється на виклики слідчого, прокурора та суду, співпрацює зі слідством. Крім того, загиблий є його рідним батьком та наразі у підозрюваного на утриманні перебуває матір, яка потребує сторонньої допомоги.
Враховуючи вищевказані обставини, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, приходить до висновку про можливість застосування на даному етапі досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваногоОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на 2 місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
?прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою на визначений ними час;
?не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвала про застосування особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_6 діє в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.08.2025.
Копію ухвали суду для організації виконання направити начальнику Головного управління Національної поліції в Вінницькій області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя