Справа № 761/18778/24
Провадження № 2/761/2200/2025
(заочне)
22 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Державне житлово-комунальне підприємство Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суми заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 18 602, 12 грн. та судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує, що Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" здійснює господарське відання житлового фонду Шевченківського району міста Києва та обслуговування закріплених за ним житлових будинків, зокрема багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є наймачами квартири АДРЕСА_2 . Таким чином, у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 виникло та діє до сьогодні зобов'язання щодо сплати відповідних комунальних платежів. Зі свого боку Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" виконав свої обов'язки в повному обсязі, надавши відповідні комунальні послуги. Проте ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 своїх обов'язків по сплаті комунальних послуг не виконують, що призвело до виникнення заборгованості.
За таких обставин, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач та Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку про виклик до суду у справі було направлено на останню відому адресу відповідачів.
Отже, відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи та можливість подання у встановлений строк відзиву на позов, однак, у встановлений в ухвалі строк відповідачі відзив на позовну заяву до суду не подав.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», утворене рішенням Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» та віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Відповідно до цього рішення Комунальне підприємство «Керуюча компанія Шевченківського району», код ЄДРПОУ 34966254, створене за рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 19 лютого 2007 року №187, перейменовано у Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», код ЄДРПОУ 34966254.
Статутна діяльність Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» здійснюється за КВЕД-2010 - 81.10 Комплексне обслуговування об?єктів. Ці послуги включають: загальне прибирання приміщень, догляд за ними, усунення сміття, забезпечення охорони та безпеки, доставку пошти, послуги портьє, прання та суміжні послуги допоміжного характеру. Цей клас також включає: обслуговування зайнятих урядом і органами державного управління будинків; управління житлом та іншим нерухомим майном у співвласності; діяльність житлово-екеплуатаційних контор; діяльність об?єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та їх асоціацій; діяльність садових товариств, гаражних і житлово-будівельних кооперативів.
Відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09 лютого 2011 року №80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва».
здійснює господарське відання житлового фонду Шевченківського району міста Києва та обслуговування закріплених за ним житлових будинків.
Житлові будинки, у тому числі багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , які знаходяться територіально у Шевченківському районі міста Києва, належать до сфери управління Комунального підприємства «Керуюча компанія з обелуговування житлового фонду Шевченківського район м. Києва».
Відповідно до листа №755/3 від 29.04.2024 року Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією повідомлено, що станом на 29.04.2024 року за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Вказані особи є споживачами житлово-комунальних послуг.
Щорічно через систему відкритих електронних торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» укладає договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з їх переможцем згідно ДК 021:2015 98341140-8 Послуги допоміжні комбіновані щодо різних об?єктів, щодо «комплексного прибирання і утримання місць загального користування, сходових клітин, прибудинкової території, утримання і технічного обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання гарячої води, електропостачання)» у житлових будинках комунальної власності неадміністративного району «Дегтярівська» Шевченківського району міста Києва.
Тобто, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , зокрема, квартирі АДРЕСА_2 , надавалися:
- у 2020 році - Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», договір N?451 від 4 листопада 2019 року;
- у 2021 році - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС-ГАЗ», договір N?337 від 27 жовтня 2020 року;
- у 2022 році - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС-ГАЗ», договір N?6 від 6 січня 2022 року;
- у 2023 році - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС-ГАЗ», договір N?37 від 31 січня 2023 року;
- у 2024 році - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС-ГАЗ», договір N?4 від 02 січня 2024 року;
- у 2024 році - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПУЛЬС-ГАЗ». договір N?219 від 26 березня 2024 року.
А, відтак, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам будинку АДРЕСА_1, у тому числі, житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 , надавалися безперебійно та на підставі критеріїв якості, ветановлених законодавством, фактичие споживання зазначеної житлово-комунальної послуги підтверджено відсутністю претензій з боку споживачів..
Станом на 13.05.2024 року заборгованість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перед Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» за сплату наданих їм і спожитих послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового приміщення - квартири АДРЕСА_4 , загалом складає 18 602,12 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 17 289, 71 грн.;
- 3% річних - 397, 59 грн.;
- інфляційне збільшення - 914, 82 грн.
Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавець - суб?єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
За ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Вимогами ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є; власник, споживач, виконавець, виробник. В свою чергу п.п. 1 та 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено обов?язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні поелуги у строки, встановлені договором або законом. Такий договір оприлюднений у газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 14 липня 2015 року N?99.
Ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня
облаштування та благоустрою.
У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов'язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, до спірних правовідносини законодавством України, встановлено обов'язок співвласника брати участь в утриманні спільного майна багатоквартирного будинку, рішення загальних зборів ОСББ про створення ремонтного фонду є обов'язковим до виконання всіма співвласниками.
Позивачем надано, а Відповідачем спожито житлово-комунальних послуги з управління Будинку, на загальну суму 18 602, 12 грн.
Обґрунтованих доказів тому, що вказані послуги відповідачем отримано не було, претензій чи скарг з приводу повноти, обсягу та якості наданих послуг, тарифів від нього на адресу позивача, а також на адресу суду не надходило.
Судом враховано, що за умовами ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 12 ЦПК України, встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і у ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких умов, суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами за допомогою належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів. Сторони самостійно визначають обсяг, зміст та достатність доказів, що надають до суду.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява N 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, суд позбавлений повноваження на вихід за межі принципу диспозитивної і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, викладені у позовній заяві, котрі відповідачем в ході розгляду справи не спростовано.
Виходячи із принципу диспозитивної цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, а також, враховуючи норми ст. 81 ЦПК України, якою встановлено обов'язок кожної сторони довести ті, обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті за спожиті житлові послуг у розмірі 18 602, 12 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 3 028 гривень 00 копійок стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, а також з урахуванням Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 319, 322, 509, 525, 526 ЦК України, та керуючись ст. 12, 76-81, 141, 259, 263, 264, 265, 272, 280, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" заборгованість по оплаті за спожиті житлові послуг на суму у розмірі 18 602, 12 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва", місце реєстрації - м. Київ, вул. Білоруська, 1, код ЄДРПОУ 34966254,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 .
Суддя: