ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24803/24
провадження № 2-о/753/92/25
"16" червня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Петрової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Київська міська рада, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на дату її смерті, він з нею проживав в одній квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Бабуся перебувала у похилому віці та мала незадовільний стан здоров'я, у зв'язку з чим він, як єдина найближча рідна особа, здійснював за нею догляд та піклувався про неї. Оскільки вони проживали за однією адресою, він тривалий час не звертався до нотаріуса, оскільки вважав що автоматично прийняв спадщину після смерті своєї бабусі.
21.07.2023 року позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гавриленко А.М. з метою оформлення спадкового майна після смерті своєї бабусі. Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено.
У своєму роз'ясненні від 01.08.2023 року № 98/01-16 приватний нотаріус повідомила, що строк для прийняття спадщини до майна померлої сплинув 20.02.2020 року, спадкоємець не пред'явив документів які б стверджували про фактичне прийняття спадщини (ст. 1286 ЦК України), в зв'язку з чим відкрити спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 являється неможливим, оскільки ним пропущено строк для прийняття спадщини.
Крім нього, спадкоємцем ОСОБА_2 є її син ОСОБА_3 , його батько, який не піклувався про матір, не цікавився станом її здоров'я, жив окремо, а з 2017 року з ним було втрачено зв'язок. Інших спадкоємців ОСОБА_2 немає.
Спадкова справа щодо майна померлої не відкривалась.
Спадкодавець являлась співвласником 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 та власником квартири за адресою АДРЕСА_2 . Разом з тим, документи про право власності на майно не збереглися. В реєстрі нерухомого майна відсутня інформація щодо реєстрації права власності за спадкоємцем.
Встановлення факту постійного проживання на момент смерті зі спадкодавцем необхідно заявнику для реалізації його спадкових прав.
З огляду на викладене, він просить суд встановити факт його проживання із спадкодавцем, своєю бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з березня 2014 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 16.01.2025 заяву було залишено без руху (а.с. 39).
Заявник належним чином та у встановлений судом строк усунув вказані недоліки.
Ухвалою суду від 19.02.2025 року відкрито окреме провадження у справі (а.с. 50).
12.03.2025 року від представника заінтересованої особи Київської міської ради надійшли пояснення щодо заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання, в якій вони просять суд прийняти рішення у відповідності до вимог закону. В обґрунтування посилаються на те, що заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а спадкодавець ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 68-73).
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій підтримав вимоги викладені у заяві та просив розглядати справу без його участі.
Представник заінтересованої особи Київської міської ради у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі (а.с. 68-73, 97-98).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу, суд прийшов до висновку, що дана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки вона повністю підтверджується наданими по справі доказами.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років у місті Києві померла громадянка України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть №1015, на підставі якого Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 16).
Смерть ОСОБА_2 настала вдома, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть №435, яке видане 21.08.2019 року КНП «ЦПМСД №2» Дарницького району міста Києва (а.с. 65).
Причина смерті серцево-судинна недостатність, гіпертонічна хвороба.
Вказана обставина також підтверджується листом КНП «ЦПМСД №2» Дарницького району міста Києва №230 від 27.02.2025 року (а.с. 64).
До складу спадкового майна померлої входить:
1) 1/2 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 20.07.1996 року, яке видане Відділом приватизації державного житлового фонду Харківської районної адміністрації м. Києва на підставі розпорядження № 11111 від 17.07.1996 року (а.с. 76)
2) 1/2 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 16.08.2005 року, яке посвідчене державним нотаріусом 16-ої Київської державної нотаріальної контори Дорофеєвої Т.М. за реєстровим №320 (а.с. 77);
3) 1/2 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 27.04.2001 року (а.с. 76 зворот).
Вказане також підтверджується відповіддю КП КМР «КМ БТІ» за № 062/14-2648 від 10.03.2025 року (а.с. 75).
Станом на дату смерті, ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю Дарницької РДА у м. Києві № 101-6542/06 від 03.08.2023 року (а.с. 21).
Спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 не відкривалась, що підтверджується роз'ясненням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гавриленко А.М. №98/01-16 від 01.08.2023 року (а.с. 19) та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №73284305 від 21.07.2023 року (а.с. 20).
Спадкоємцем ОСОБА_2 є її онук - заявник ОСОБА_1 , що підтверджується актовим записом про народження № 857 від 05.05.1993 року, на підставі якого Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 17) та актовим записом про народження його батька ОСОБА_3 за №1768, на підставі якого Дарницьким бюро РАЦС м. Києва видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 18).
Батько заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про смерть №1343, на підставі якого Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 82).
Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 судом не встановлено.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриленко А.М. відмовлено заявнику ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно у зв'язку з пропуском строку, необхідного для прийняття спадщини та відсутністю документа, який посвідчує факт постійного проживання з померлим. З метою захисту його прав та законних інтересів заявнику рекомендовано звернутися до суду за продовженням терміну прийняття спадщини (а.с. 19).
Так, станом на дату смерті ОСОБА_2 , заявник ОСОБА_1 .
Факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 з його бабусею ОСОБА_2 підтверджується спільною заявою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , підписи на якій засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Москаленко Н.О. за реєстровими №267, 268 (а.с. 22).
Так, зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 з березня 2014 року проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм онуком ОСОБА_1 , який здійснював за нею догляд в силу її похилого віку.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином прийняття спадщини спадкоємцем, який у шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини залежить від постійного проживання з спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Згідно з п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Отже, у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Статтею 29 Цивільного Кодексу України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати декілька місць проживання.
Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» визначено поняття постійного місця проживання та тимчасового місця проживання:
Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
Місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Частиною 9 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» передбачено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Таким чином місце постійного проживання може відрізнятися від реєстрації місця проживання особи.
Те, що в дійсності заявник ОСОБА_1 постійно проживав на момент смерті зі свою бабусею ОСОБА_2 , підтверджується матеріалами справи та спростовано не було.
Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що, крім юридичних фактів, які зазначені в частині першій вказаної статті, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до п. 23 цієї ж Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, визначених чітким переліком. Згідно ч. 2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові від 10 січня 2019 року у справі N 484/747/17 (провадження N 61 -44149св 18) Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом також у постановах від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20 від 14.12.2022 року у справі 198/132/21.
Встановлення факту постійного проживання на момент смерті зі спадкодавцем необхідно заявнику для реалізації його спадкових прав.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки факт постійного проживання заявника на момент смерті зі спадкодавцем, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, іншим шляхом встановлення цього факту неможливе.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 293-294 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Київська міська рада, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_3 ) із спадкодавцем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у період з березня 2014 року до відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили через тридцять днів з моменту складання його повного тексту.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з моменту складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день складання його повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили, якщо його не скасовано, у разі повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, закриття апеляційного провадження або відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 26.06.2025 року.
Суддя: Осіпенко Л.М.