ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10381/24
провадження № 2/753/2715/25
"24" червня 2025 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря Боярської Є.О., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Обслуговуючий кооператив «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» про визнання рішення протиправним, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , третя особа Обслуговуючий кооператив «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» про визнання рішення протиправним, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.07.2024 було відкрито загальне позовне провадження по вказаній цивільній справі.
В призначені судові засідання 30.04.2025 року та 19.06.2025 року позивач та його представник не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на залишенні позову без розгляду, оскільки, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в призначені судові засідання.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
При цьому суд зауважує, що позивач будучи ініціатором цього судового провадження без поважних причин повторно не з'явився до суду.
Так, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2023 року в справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21) вказано, що: "процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20".
Враховуючи, що позивач неодноразово не з'являвся в призначені судові засідання без поважної причини, заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило, тому суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Залишення позову без розгляду, не перешкоджає позивачу для повторного звернення до суду з такою позовною заявою, після усунення умов, що були підставою для залишення його позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.257, 294, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа Обслуговуючий кооператив «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» про визнання рішення протиправним, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договору купівлі-продажу недійсним- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя С.В. Кулик