ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18063/24
провадження № 2/753/3051/25
(ЗАОЧНЕ)
03 червня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., секретаря судового засідання Гайової С.Г., розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 334 425,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2024 року позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.
14 листопада 2024 року на запит суду у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/18063/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09 січня 2025 року.
09 січня 2025 року підготовче засідання відкладено на 04 лютого 2025 року.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 березня 2025 року.
20 березня 2025 року розгляд справи відкладено на 01 травня 2025 року.
01 травня 2025 року розгляд справи відкладено на 03 червня 2025 року.
Сторони в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, позивач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Відповідачеві за адресою зареєстрованого місця проживання надсилалися копія ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки, однак адресована відповідачу поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Інформація про стан розгляду справи викладалась у відповідних процесуальних документах - ухвалах суду, які, відповідно до приписів Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень України оприлюднювались у цьому Реєстрі. Окрім того інформація про дату і час розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення, проти чого позивач не заперечував.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 23 травня 2014 року відповідач підписала Анкету-заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 згідно з кредитним договором отримала картку № НОМЕР_1 , дата відкриття 27 січня 2016 року, термін дії до 01/17, тип картки «MasterCard Platinum»; № НОМЕР_2 , дата відкриття 28 грудня 2016 року, термін дії 01/18, тип картки «MasterCard Platinum»; № НОМЕР_3 , дата відкриття 19 грудня 2018 року, термін дії 12/21, тип картки «MasterCard World Black Edition»; № НОМЕР_4 , дата відкриття 21 лютого 2020 року, термін дії 02/23, тип картки «MasterCard World Black Edition»; № НОМЕР_5 , дата відкриття 19 квітня 2023 року, термін дії 03/26, тип картки «MasterCard World Black Edition»; № НОМЕР_6 , дата відкриття 01 березня 2023 року, термін дії 11/29, тип картки «MasterCard World Black Edition».
Згідно з довідкою про зміни умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідача, кредитний ліміт за кредитною карткою складав станом на 29 грудня 2021 року - 270000,00 грн та станом на 03 квітня 2024 року кредитний ліміт становить 0,00 грн.
З наданої позивачем виписки вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, але платежі на погашення заборгованості вносила нерегулярно і не в повному обсязі.
З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23 травня 2014 року слідує, що загальна заборгованість відповідача за договором станом на 25 серпня 2024 року становить 334 425,60грн та складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 275 636,28 грн та заборгованості за простроченими відсотками у сумі 58 789,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Умови та Правила надання банківських послуг щодо використання кредитних карт ПАТ КБ Приватбанку, а також Анкету - Заяву від 23 травня 2014 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які встановлюють правила випуску, обслуговування і використання кредитних карт Банку, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 01 березня 2023 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом встановлено, що 12 вересня 2019 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, в якому зазначена інформація щодо суми/ліміту кредиту; строк договору; строк кредитування; мета отримання кредиту; спосіб та строк надання кредиту; процентна ставка у межах пільгового періоду, поза межами пільгового періоду, пеня; штраф; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту щодо 7 кредитних продуктів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Поряд з цим, підписана відповідачем анкета-заява не містить умов про те, що паспорт споживчого кредиту є складовою договору банківського обслуговування.
У розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що наведені у ньому обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені у договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, підписання паспорта споживчого кредиту, який містить узагальнену інформацію про умови кредитування щодо різних типів кредитних продуктів є передумовою укладення кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача і цей документ не є складовою укладеного договору.
Таким чином, суд вважає, що банк на виконання умов Закону України «Про споживче кредитування» ознайомив відповідача, як споживача, з інформацією, необхідною для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, вказавши при цьому, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту.
Оцінюючи цей доказ, суд також вважає, що він не може слугувати підтвердженням того, що відповідач використовував саме отриману кредитну картку, оскільки паспорт споживчого кредиту містить умови кредитування щодо семи кредитних продуктів.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 викладена правова позиція, відповідно до якої ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
У анкеті-заяві від 23 травня 2014 року, яка підписана відповідачем, не вказана процентна ставка за користування кредитом, яку погодили сторони кредитного договору.
Окрім того, долучений витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт MasterCard World Black Edition та Visa Signature не містить підпису споживача, а розрахунок заборгованості та надані суду довідки про видані кредитні картки, зміну умов кредитування не доводять погодження сторонами умов щодо розміру та сплати процентів.
Водночас суд враховує при вирішення спору, що в матеріалах справи наявна підписана ОСОБА_1 . Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій визначені, у тому числі: процентна ставка для карт MasterCard World Black Edition та Visa Signature, строк кредитування, розмір кредитного ліміту для преміальних карт MasterCard World Black Edition та Visa Signature, порядок повернення кредиту, відповідальність сторін, зокрема процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту. Заява підписана відповідачем 01 березня 2023 року.
01 березня 2023 року банком відповідачу була видана картка, термін дії 11/29, тип картки «MasterCard World Black Edition», на яку був встановлений кредитний ліміт, що підтверджується відповідними довідками.
Отже, підписавши 01 березня 2023 року Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, відповідач відповідно до ст. 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору та взяв на себе відповідні зобов'язання.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що сторони 01 березня 2023 року обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Так, зі змісту заяви слідує, що процентна ставка для карт «MasterCard World Black Edition та Visa Signature» становить 36% річних. У розрахунку заборгованості проценти за користування простроченим кредитом за період з 01 березня 2023 року по 25 серпня 2024 року нараховувалися саме в такому розмірі.
За наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за простроченими відсотками становить 58789,32 грн.
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Зважаючи на те, що сторони при укладенні договору погодили розмір та порядок нарахування процентної ставки за користування кредитними коштами, а також враховуючи, що надані позивачем докази (розрахунок заборгованості, виписка про рух коштів, отримання та користування кредитними коштами) відповідачем всупереч процесуальному обов'язку не спростовані, суд дійшов висновку про наявність підстав для висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовних вимог в частині вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені належними засобами доказування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 23 травня 2014 року у сумі 275 636 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 28 копійок, заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 58 789 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) гривень 32 копійки та судовий збір у розмірі 4 013 (чотири тисячі тринадцять) гривень 11 копійок.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 26 червня 2025 року.
Суддя Олександр ЯКУСИК