Справа № 511/2766/24
Провадження № 2/522/1307/25
26 червня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в сумі 21 732,99 грн,
16.07.2024 до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в сумі 21 732,99 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 15.11.2023 ОСОБА_1 здійснив самовільну рубку сиро ростучих дерев породи «Слива» в кількості трьох дерев, що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення № 000793 від 15.11.2023 та в постанові про накладення адміністративного стягнення № 000793 від 15.11.2023, складених державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) Кожухар С.А.
Посилаючись на те, що у результаті зазначених порушень державі нанесено шкоду на загальну суму 21 732,99 грн, яку розраховано відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників», позивач просить суд стягнути шкоду з відповідача.
25.07.2024 ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області матеріали справи передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.
09.09.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 511/2766/24 розподілено головуючому судді Павлик І.А.
11.10.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач повідомлявся судом про розгляд даної справи належним чином, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 15.11.2023 Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) складено протокол № 000793 щодо ОСОБА_2 , яким встановлено факт адміністративного та цивільно-правового характеру у вигляді самовільної рубки сиро ростучих дерев породи «Слива» в кількості трьох дерев, яку здійснював ОСОБА_2 .
15.11.2023 Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) винесено постанову № 000793, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510,00 грн.
Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу, підприємствам, установами організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту у лінійному захисному лісовому насадженні Одеської залізниці на 1431 км залізничної колії ПК № 5 біля с. Широке Роздільнянського району Одеської області (адміністративна територія Роздільнянської міської ради) розмір шкоди, спричинений ОСОБА_2 становить 21 732,99 грн.
17.11.2023 ОСОБА_2 надіслано претензію № 183, в якій відповідачу запропоновано добровільно відшкодувати шкоду, нанесену Державі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рослинний світ» охорона рослинного світу забезпечується встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів.
Частиною 2 ст. 40 цього ж Закону встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Вина відповідача у скоєнні правопорушення по заподіянню шкоди державі, підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення № 000793 від 15.11.2023, постановою про накладення адміністративного стягнення № 000793 від 15.11.2023, поясненнями ОСОБА_2 , розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.
Частиною 1 статті 167 Цивільного кодексу України встановлено, що Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно із статтею 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та пунктами 1 та 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекцїї, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 р. за № 350/34633 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Згідно з розділом II Положення, Інспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 9); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 10).
Таким чином, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є спеціально уповноваженим органом, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та здійснює повноваження щодо відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 3 частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Таким чином, відповідач, як особа, яка неправомірними діями наніс шкоду державній власності, зобов'язаний сплатити суму шкоди нанесеної Державі.
Відповідно до частини 2 статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», роз'яснення Міністерства юстиції України від 30.05.2003 року №21-14-1297 та листа Верховної Ради України від 17.06.2003 року №06/10-576 від 17.06.2003 року, грошові стягнення за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються в повному обсязі до місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За приписами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в сумі 21 732,99 грн задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави Україна в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (на рахунок UA888999980333169331000015710, фонду охорони навколишнього природного середовища Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області, код за ЄДРПОУ 37607526, банк - Казначейство України (ЕАП), одержувач - ГУК в Одеській області (м. Роздільна), код бюджетної класифікації 24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності банку 331) шкоду, завдану навколишньому природному середовищу в сумі 21 732,99 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (на розрахунковий рахунок № UA438201720343110001000115709, банк ДСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 43879780) 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Суддя І.А. Павлик