26 червня 2025 року
м. Київ
справа № 320/15913/23
адміністративне провадження № К/990/27381/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року
у справі №320/15913/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365»
до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
25 червня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі №320/15913/23.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 20 січня 2022 року № 3684341/41447959 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31 грудня 2021 року №104. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» №104 від 31 грудня 2021 року на суму 59 457,76 гривень, в тому числі ПДВ 9 909,63 гривень, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року - скасовано. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії - залишено без розгляду.
У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається зокрема на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України і просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, без врахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року, якою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії - залишено без розгляду.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 243, 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі №320/15913/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії-повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяР.Ф. Ханова