про відмову у відкритті касаційного провадження
25 червня 2025 року
м. Київ
справа №380/2920/25
адміністративне провадження № К/990/24190/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року (суддя Братичак У.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року (колегія у складі суддів Кузьмича С.М., Курильця А.Р., Мікули О.І.)
у справі № 380/2920/25
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
про визнання протиправною і скасування постанови,
У лютому 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач, скаржник), в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 14.11.2024 № 3Х/ЛВ/101024/26/15/07/3677706715-ФС.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Разом з тим, позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони накладення арешту на поточні рахунки ФОП ОСОБА_1 , зупинення стягнення на підставі постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 14.11.2024 № 3Х/ЛВ/101024/26/15/07/3677706715-ФС у виконавчому провадженні № 76945049 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/2920/25.
В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що державним виконавцем Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24.01.2025 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання оскаржуваної у даній справі постанови та накладено арешт на грошові кошти в межах суми, що підлягає до стягнення за виконавчим документом. За таких обставин, з метою недопущення істотного ускладнення, ефективного захисту та поновлення порушених прав ФОП ОСОБА_1 просив суд вжити заходів забезпечення позову в заявлений ним спосіб.
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 28.02.2025, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025, задовольнив зазначену заяву про забезпечення позову, вжив заходи забезпечення позову ФОП ОСОБА_1 шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 76945049 на підставі виконавчого документа - постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №3Х/ЛВ/101024/26/15/07/3677706715-ФС від 14.11.2024 - до набрання законної сили рішення суду у справі № 380/2920/25.
У червні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій останнє з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
У силу приписів ч. 1 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 248 КАС України ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій виходили з такого.
При оцінці підстав для забезпечення позову суд першої інстанції врахував, що оскаржуваною постановою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 3Х/ЛВ/101024/26/15/07/3677706715-ФС від 14.11.2024 на позивача накладено штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в розмірі 240 000,00 грн.
Одночасно відповідно до п. 9 і 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок №509), штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.
Не сплачені ж у добровільному порядку штрафи стягуються - органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України).
Суд першої інстанції також встановив, що постановою державного виконавця Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24.01.2025 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання оскаржуваної у даній справі постанови.
Окрім цього, постановою державного виконавця Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт коштів боржника від 24.01.2025 ВП НОМЕР_1 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, a також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 264 500 грн.
Таким чином, оскаржуване рішення (постанова) є виконавчим документом, на підставі якого розпочато виконавче провадження та накладено арешт на кошти і майно боржника.
При цьому за правилами ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Львівський окружний адміністративний суд, врахувавши приписи наведених процесуальних норм, дійшов висновку, що сам по собі факт судового оскарження постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 3Х/ЛВ/101024/26/15/07/3677706715-ФС від 14.11.2024 не зупиняє її дію та примусове виконання у межах виконавчого провадження.
Натомість у силу норми п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Також суд першої інстанції виходив з того, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Окрім того, суд врахував, що наведені вище заходи забезпечення позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. При цьому, правова оцінка дій та рішення відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.
Щодо співмірності та адекватності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в заявлений спосіб, то суд відзначив, що забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не скасовує оскаржувану постанову, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі та зацікавлених осіб. Застосування заходів забезпечення позову у цій справі матиме наслідком відтермінування стягнення штрафу із позивача, накладеного спірним рішенням відповідача, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні позову. Водночас, невжиття таких заходів, може спричинити для позивача негативні наслідки щодо втрати активів та необхідності вжиття ряду заходів із метою їх повернення.
Суд апеляційної інстанції повністю погодився з такими мотивами суду першої інстанції та окремо відзначив, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі, у разі задоволення такого позову, призведе до неефективного захисту порушеного права позивача, оскільки позивачу доведеться докласти значних зусиль для відновлення того становища, яке він мав до виконання в порядку виконавчого провадження постанови. Разом з тим, оскільки у Законі України «Про виконавче провадження» відсутній механізм зупинення виконання постанови про накладення штрафу до ухвалення судового рішення по суті, то обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 і 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зокрема порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, урахувавши наведені вище процесуальні приписи, прийняли у цьому випадку обґрунтовані судові рішення про забезпечення позову.
У той же час аналіз доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій згаданих вище норм КАС України.
З огляду на це, правильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при постановленні ухвали від 28.02.2025 та постанови від 16.04.2025 з питання забезпечення позову є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у цьому випадку, правильне застосування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 328, 332, 333, 359 КАС України, Верховний Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі № 380/2920/25.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб