26 червня 2025 року
м. Київ
справа №826/11596/18
адміністративне провадження № К/990/15679/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промоборонекспорт»
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року (судді: Мельничук В.П., Оксененко О.М., Собків Я.М.)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промоборонекспорт»
до Головного управління ДПС у м. Києві,
третя особа: Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість»
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного зовнішньоторговельного та інвестиційного підприємства «Промоборонекспорт» (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промоборонекспорт»; далі також - Позивач, ТОВ "Компанія «Промоборонекспорт») звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві (далі також - Відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 квітня 2018 року:
- № 00004621402 на суму податкового зобов'язання 10 033 353,75 грн;
- № 00004631402 про застосування штрафу у сумі 512,00 грн.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням від 19 березня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва у задоволенні позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 5 серпня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Постановою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Після часткової відмови Позивача від позовної вимоги щодо податкового повідомлення-рішення № 00004631402 Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 вересня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 7 липня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року скасував в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00004621402 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 757 541,05 грн (з яких 2 206 032,84 грн - податкові зобов'язання, 551 508,21 грн - штрафні санкції). У скасованій частині було прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Верховний Суд постановою від 14 листопада 2022 року касаційну скаргу Позивача залишив без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у нескасованій частині та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2022 року залишив без змін.
Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що грошові кошти, призначені для ремонту двигунів та головних редукторів, не використані Позивачем на визначені відповідним договором цілі. Ці кошти, за висновком суду, надійшли на рахунок Позивача на безповоротній основі без виникнення зобов'язань, внаслідок чого відбулось збільшення активу, яке не відображено в бухгалтерському та податковому обліку. Суд зазначив, що контролюючий орган, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення в оскаржуваній частині, діяв з дотриманням вимог законодавства.
1.3. Зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами
ТОВ «Компанія «Промобороекспорт» подало заяву про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2022 року за нововиявленими обставинами та просив скасувати цю постанову та ухвалити нове рішення про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 квітня 2018 року № 00004621402.
В обґрунтування наявності підстав для перегляду за нововиявленими обставинами Позивач посилався на Висновок експерта № 2-04/12, складений 4 грудня 2024 року судовим експертом Тітенко Ю.О. за результатами проведення судово-економічної експертизи в іншій адміністративній справі № 640/18140/22.
Заявник стверджував, що висновки Шостого апеляційного адміністративного суду у постанові від 7 липня 2022 року ґрунтувались на акті податкової перевірки та інших вибіркових доказах, що призвело до помилкових висновків про отримання Позивачем безповоротної фінансової допомоги. Натомість, Висновок експерта № 2-04/12, що ґрунтується на всебічному дослідженні всієї первинної бухгалтерської, податкової та договірної документації у справі № 640/18140/22, встановив, що грошові кошти, отримані від Уряду Мексики (5 985 221,34 дол. США) були використані Позивачем у повному обсязі, і висновки податкового акту про заниження податку на прибуток документально не підтверджуються. Заявник вважав цю інформацію істотною обставиною, яка не була відома суду та йому на час розгляду справи, і є нововиявленою обставиною для цілей перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
1.4. Рішення і висновки суду за результатами розгляду заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами
Шостий апеляційний адміністративний суд розглянув заяву ТОВ «Компанія «Промобороекспорт» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і ухвалою від 17 березня 2025 року відмовив у її задоволенні.
Апеляційний суд дійшов висновку, що обставини, на які посилався заявник як на нововиявлені (Висновок експерта № 2-04/12 від 4 грудня 2024 року), не відповідають критеріям нововиявлених обставин згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Суд зазначив, що нововиявлені обставини - це факти, які існували на час розгляду справи, але не були і об'єктивно не могли бути відомі заявникові та суду, і які є істотними для справи. Натомість, висновок експерта, на який посилався заявник, отриманий додатково вже після ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 7 липня 2022 року. Крім того, питання, порушені у висновку експерта (щодо висновків акту податкової перевірки), були предметом розгляду в іншій адміністративній справі. Також суд апеляційної інстанції підкреслив, що у постанові від 7 липня 2022 року вже надавав оцінку висновкам акту перевірки.
Звернув увагу й апеляційний суд на те, що відповідно до Висновку експерта № 2-04/12, складеного 04 грудня 2024 року судовим експертом Тітенко Ю. О., судово-економічну експертизу проведено в рамках іншої адміністративної справи - № 640/18140/22.
Суд також зазначив, що Позивач, обґрунтовуючи свою позицію, фактично висловив незгоду з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2022 року, що не може вважатися нововиявленою обставиною. З посиланням на практику Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ), суд підкреслив важливість дотримання принципу юридичної визначеності, згідно з яким остаточне судове рішення не може ставитися під сумнів.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи Позивача, наведена у касаційній скарзі
Не погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції та стверджуючи про порушення ним норм процесуального права Позивач подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі наведені доводи про те, що висновки в частині відмови у задоволенні позовних вимог ґрунтувались в тому числі на акті податкової перевірки та інших вибіркових доказах (не повних даних), які містились на той час у справі, в результаті чого сформовані помилкові висновки про нібито отримання Позивачем безповоротної фінансової допомоги (додаткової фінансової вигоди, яка підлягає оподаткуванню). Зважаючи на ці висновки у Позивача виник обов'язок оподаткування коштів, які фактично у нього відсутні, адже відповідні кошти за були використані в повному обсязі, що підтвердив висновок судової економічної експертизи.
Позивач наполягає, що Висновком судового експерта №2-04/12 від 4 грудня 2024 року, так само й іншими доказами у справі установлено істотну обставину, яка впливає на правильність вирішення цієї справи в цілому, а саме: не підтвердження документально висновків акту перевірки у зв'язку з встановленням факту (обставини) використання в повному обсязі Позивачем коштів, тобто відсутністю у Позивача необлікованих та/чи неоподаткованих коштів, на які податковим органом нараховані додаткові податки і штрафи. На думку Позивача, акт перевірки, від початку містив помилкові висновки.
На час розгляду справи №826/11596/18, як наполягає Позивач, ця істотна для справи обставина не була встановлена судом та не була і не могла бути відома Позивачу.
Позивач вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 березня 2025 року навіть при наявності нововиявлених для справи обставин, які достовірно підтверджували, що у Позивача немає коштів для оподаткування і всі кошти розподілені між контрагентами, не бажав переглядати справу і виправити ситуацію.
На обґрунтування своєї позиції Позивач у касаційній скарзі покликається на висновки, наведені Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі № 802/1462/16-а та від 21 березня 2023 року у справі № 640/19240/21, а також ЄСПЛ у справах «Праведная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04).
З урахуванням усього в сукупності Позивач у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для перегляду постанови за нововиявленими обставинами.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Ухвалюючи рішення по суті позовних вимог в частині відмови у задоволенні позову, суди констатували, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки від 6 квітня 2018 року № 26-15-14-02-01-14/25662328.
Вирішуючи спір по суті в частині відмови у задоволенні позовних вимог, суди зазначили, що грошові кошти, які призначались для ремонту двигунів та головних редукторів, не використані Позивачем на ввідповідні цілі. Так, відповідно до встановлених під час розгляду справи по суті обставин, кошти були отримані Позивачем від Федерального Уряду Мексиканських Сполучених Штатів на фінансування робіт з капітального ремонту, зокрема, авіаційних двигунів та головних редукторів, на виконання Контракту №13-SCIA/070-2013/POE-30.4-8-K/KE-13 (далі також - Контракт). Позивач уклав договір комісії з ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» (далі також - ДП «ЛАРЗ») для виконання робіт з капітального ремонту цих агрегатів. ДП «ЛАРЗ» виконало частину ремонтних робіт. Незважаючи на виконання робіт та неодноразові звернення ДП «ЛАРЗ» з проханням здійснити оплату, повний розрахунок за виконаний ремонт за цим договором комісії з коштів, призначених для ремонту, здійснений не був. Відремонтовані чотири двигуни та два головних редуктори були передані замовнику без повної оплати виконаної ДП «ЛАРЗ» роботи. Кошти, які мали бути використані на оплату ремонту цих агрегатів, залишились у Позивача. Надалі замовник погодився на використання цих коштів для оцінки технічного стану агрегатів. Позивач уклав договір комісії з компанією Global Titan Distribution, Inc. для проведення цієї оцінки. Однак, суди встановили, що надання послуг компанією Global Titan Distribution, Inc. не було передбачено умовами самого Контракту (роботи мав виконувати виробник "Мотор Січ" або уповноважене ним підприємство, яким Global Titan Distribution, Inc. не є). Акт виконаних робіт з Global Titan Distribution, Inc. містив недоліки та помилки, які не дозволяли достовірно оцінити надані послуги та їх вартість.
Суди також зазначили, що зміна цільового призначення коштів листом від замовника не є передбаченою законодавством формою для внесення змін до Контракту. Твердження Позивача про використання коштів виключно за цільовим призначенням у повному обсязі, за висновками судів, не підтвердилося.
Виходячи з цих обставин, суди попередніх інстанцій та Верховний Суд дійшли висновку, що грошові кошти, призначені для капітального ремонту двигунів та головних редукторів, не були використані Позивачем на визначені Контрактом цілі. Тому ці кошти вважаються такими, що надійшли на рахунок Позивача на безповоротній основі без виникнення зобов'язань, що призвело до збільшення активу, яке відповідно до вимог податкового законодавства, повинно було бути відображено у фінансовій та податковій звітності.
З урахуванням цього суди дійшли висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення у відповідній частині.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами ТОВ «Компанія «Промоборонекспорт» послалось на те, що від Українського центру судових експертиз надійшов Висновок експерта № 2-04/12, складений 04 грудня 2024 року судовим експертом Тітенко Юліаною Олександрівною за результатами проведення судово-економічної експертизи в адміністративній справі № 640/18140/22.
Позивач у заяві підкреслив, що за результатами експертного дослідження усієї первинної бухгалтерської, податкової, договірної та іншої документації, яка міститься у справі № 640/18140/22, судовий експерт врахував, що грошові кошти в сумі 5 985 221,34 доларів США за контрактом використані Позивачем в повному обсязі (документально підтверджується перерахування грошових коштів, визнання комісійної винагороди (доходу ДП ДК «Укрспецекспорт» ДЗТІП «Промоборонекспорт»), коштів, витрачених за звітами комісіонера, коштів, перерахованих за агентською угодою та витратами на відрядження, пов'язаними з виконанням Контракту). З урахуванням цього експерт вказав, що не підтверджуються висновки акту № 211/26-15-14-02-01-14/25662328 в частині порушення Позивачем пункту 44.1 статті 44 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», пунктів 5, 7 П(С)БО 15 «Доходи», в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 5 820 650,15 грн та 1 455 162,54 грн штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Основою для такого висновку судовим експертом, як наполягав Позивач, став повний системний і консолідований аналіз та синтез усієї первинної бухгалтерської, бухгалтерської, договірної, податкової та іншої документації. Судовий експерт прийшов до висновку, що ДП ДК «Укрспецекспорт» ДЗТІП «Промоборонекспорт» використало в повному обсязі усі кошти між контрагентами, які ним були отримані за контрактом № 13-SCIA/070-2013/POE-30.4-8-К/КЕ-13 в сумі 5 985 221,34 дол. США, в результаті чого висновки податкового органу про отримання фінансової вигоди Позивачем (необлікованих та/чи неоподаткованих коштів), не відповідають дійсності та є хибними.
На підставі вищевикладеного ТОВ «Компанія «Промобороекспорт» вважало, що наведена вище інформація, що міститься у Висновку експерта № 2-04/12, є істотними для адміністративної справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, тобто ці обставини є нововиявленими, на підставі яких слід скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2022 року та прийняти нове рішення (постанову) про задоволення позову ТОВ «Компанія «Промоборонекспорт» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, третя особа: Державний концерн «Укроборонпром» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 квітня 2018 року № 00004621402.
Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції за зазначеними вище правилами статті 341 КАС України, Суд звертає увагу на наступні законодавчо закріплені умови перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Так, відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другої цієї статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Як визначає частина третя статті 361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
При цьому, за змістом частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Усталеним є підхід Верховного Суду щодо тлумачення наведених норм процесуального законодавства, який засвідчує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Цей підхід підтверджується низкою рішень Верховного Суду (постанови від 6 лютого 2018 року у справі № 816/4947/14, від 13 лютого 2018 року у справі № 815/756/14, від 14 травня 2019 року у справі №826/14797/15), а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а.
При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок врахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Натомість, обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. До того ж не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Питання істотності обставин є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку. Важливо з'ясувати, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та настільки вплинути на висновки суду, що зміст рішення був би іншим, якби вони були відомі учасникам справи (див. постанову Верховного Суду від 15 березня 2023 року у cправі № 904/10560/17).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. (див. постанову у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28). Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).
Аналогічні за змістом висновки щодо застосування норм права Верховний Суд робив і в постановах, на які є покликання у касаційній скарзі, а саме у справах № 802/1462/16-а та № 640/19240/21.
Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що відповідно до змісту поданих Позивачем документів (як до суду апеляційної інстанції, так і в касаційному порядку), він вважає нововиявленою саме обставину використання ним коштів, що засвідчено проведеною у іншій судовій справі експертизою, яка визнала помилковими висновки акта перевірки.
Натомість Позивач не враховує при цьому ані практики Верховного Суду, ані наведених вище процесуальних вимог як передумови визнання обставин нововиявленими для цілей перегляду судового рішення.
Верховний Суд зазначає, що за змістом частин першої та другої статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до частини першої статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Отже, висновок експерта, як докладний опис проведених досліджень та висновків за результатами такого дослідження, може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, але лише за умови його відповідності визначеним процесуальним законом вимогам щодо нововиявлених обставин.
Разом з тим, як зазначив суд апеляційної інстанції, з чим і погоджується колегія суддів, поданий Позивачем у цій справі висновок експерта, а так само зазначені у ньому обставини, не відповідають визначеним процесуальним законом передумовам для визнання обставин нововиявленими.
Фактично обставинам, про які йдеться у висновку експерта, щодо відповідності викладених у акті перевірки висновків вимогам законодавства, як слушно зауважив суд апеляційної інстанції, суди надавали оцінку при розгляді справи по суті.
До того ж, відповідний висновок експерта складений у іншій адміністративній справі й навіть по завершенню касаційного розгляду справи, в якій подана заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому, Позивач не наводив доводів, які б свідчили про неможливість ініціювання процедури проведення експертизи у цій справі на час її розгляду в судовому порядку.
Фактично висновок експерта, виходячи зі змісту наведених Позивачем доводів та встановлених обставин у цій справі може визнаватися як новий доказ. Проте, отримання Позивачем вказаного висновку експерта, а також обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені (витрачання коштів та спростування висновків акта перевірки) не відповідають критеріям пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, а тому не можуть бути визнані як нововиявлені обставинами у цій справі.
Крім того, колегія суддів підкреслює, що за згаданою вище частиною четвертою статті 361 КАС України переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а так само докази, що не оцінювалися судом, стосовно обставин, які були встановлені судом, не можуть визнаватися нововиявленими обставинами.
Таким чином, з урахуванням вказаних положень процесуального законодавства та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, такий доказ як висновок експерта (складений у іншій справі та наданий Позивачем після розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, а також її касаційного перегляду) не може бути підставою перегляду постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами.
Такий зміст застосування норм права ґрунтується на позиціях Верховного Суду, що наведені у справах № 823/957/17 та № 826/3143/17, де надавалась правова оцінка доводам щодо можливості визнання нововиявленими обставин, що зазначені у висновку експерта.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
З урахуванням цього суд не знайшов підстав аби погодитись з позицією Позивача про те, що зазначені ним обставини можуть слугувати підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.
3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Промоборонекспорт» залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх