26 червня 2025 року місто Київ
Справа № 369/20891/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13445/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Білоцерківського відділення державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), подану державним виконавцем Тітовою Вікторією Олександрівною, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2025 року, постановлену у складі судді Скрипник О.Г. за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,
23 червня 2025 року державний виконавець Білоцерківського відділення державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітова В.О. подала на електронну пошту Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2025 року.
Апеляційна скарга передана судді-доповідачу 24 червня 2025 року.
Подана апеляційна скарга не може бути прийнята Київським апеляційним судом до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 43 ЦПК України документи (у тому числі, процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини восьмої статті 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 зробила висновок, що надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Натомість звернення особою, яка має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами до суду за допомогою електронної пошти з використанням чи без використання електронного цифрового підпису є способом, який не передбачений процесуальним законодавством.
Аналогічні позиції викладені в постановах Верховного Суду від 20 липня 2020 року у справі № 910/1386/20 та від 11 вересня 2024 року у справі № 591/6212/23.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, лише для фізичної особи, яка не має обов'язку зареєструвати електронний кабінет, належним і правомірним способом безпосереднього звернення до суду є подання процесуальних електронних документів через офіційну електронну адресу суду (див. mutatis mutandis пункти 8.7, 8.8, 8.9, 12.1-12.3 постанови).
Скаржник як орган державної виконавчої служби мав би знати про цей висновок Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, а також про його послідовне застосування (див., наприклад, ухвали Верховного Суду від 08 грудня 2023 року у справі № 754/241/22, від 08 січня 2024 року у справі № 523/12826/19, від 31 січня 2024 року у справі № 671/2194/21, від 07 лютого 2024 року у справі № 444/181/17, від 13 березня 2024 року у справі № 442/5791/23, від 19 березня 2024 року у справі № 369/4423/22, від 30 квітня 2024 року у справі № 293/1584/15-ц, від 26 серпня 2024 року у справі № 757/52615/21-ц).
Згідно з відповіддю № 12279752 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС від 26 червня 2025 року, юридична особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 34846037) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 21 жовтня 2021 року.
У Київському апеляційному суді підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи почали офіційно функціонувати з 26 грудня 2023 року.
Оскільки апеляційна скарга надіслана до Київського апеляційного суду особою, яка має зареєстрований електронний кабінет у спосіб, не передбачений ЦПК України, та не містить відомостей про її підписання електронним цифровим підписом у встановленому законом порядку, а саме власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет», вона підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Із аналогічних підстав виходив Верховний Суд в ухвалі від 16 травня 2025 року у справі № 509/2493/23, повертаючи касаційну скаргу, яка була подана адвокатом за допомогою електронної пошти.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Керуючись пунктом 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу Білоцерківського відділення державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), подану державним виконавцем Тітовою Вікторією Олександрівною, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2025 року, постановлену у складі судді Скрипник О.Г. за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця - вважати неподаною та повернути скаржнику.
Копію ухвали направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.В. Желепа
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова