апеляційне провадження №22-ц/824/4905/2025
справа №754/13390/24
26 червня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Грегуля О.В.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У вересні 2024 року ТОВ "ФК "ЕЙС" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги позову мотивує тим, що 24 січня 2023 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено кредитним договір №764736295 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зазначає, що відповідач перейшов на офіційний сайт Товариства, ознайомився із правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заяву, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської карти для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
За результатами заповнення заяви здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника згідно із стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV777KC. Зокрема, 24 січня 2023 року відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку "Так", що є підтвердженням підписання договору.
Вказує, що 24 січня 2023 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало грошові кошти в сумі 14 500,00 гривень на банківську карту № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
28 листопада 2018 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" (Фактор) уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №226 від 25 квітня 2023 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням угод до нього), ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 35 288,99 гривень.
30 жовтня 2023 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 від 20 грудня 2023 року до Договору факторингу "30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 73 312,91 гривень.
17 липня 2024 року ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивач уклали договір факторингу №17/07/2024, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №17/07/2024 від 17 липня 2024 року від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 73 312,91 гривень, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №17/07/2024 від 17 липня 2024 року.
Отже, позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.
В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами право вимоги за кредитним договором №764736295 від 24 січня 2023 року перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 73 312,91 гривень.
Вказує, що загальна сума заборгованості на момент подачі позовної заяви становить 73 312,91 гривень, що складається із 14 499,50 гривень - заборгованість по кредиту; 58 813,41 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Вказує, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 6 000,00 гривень.
Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №764736295 від 24 січня 2023 року у розмірі 73 312,91 гривень.
Стягнути судові витрати.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 764736295 від 24 січня 2023 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» 73 312,91 грн - кредиту і процентів, 2 422,40 грн судового збору та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольнивши позов, суд зробив висновок, що відповідачу за договором кредитної лінії №764736295 від 24 січня 2023 року надано кредит 14 500 грн з датою повернення 23 лютого 2023 року під 649 % річних. За укладеними між ТОВ "Талон Плюс" і ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Талон Плюс» договором факторингу №30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» і ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» договором факторингу №17/07/24 від 17 липня 2024 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №764736295 від 24 січня 2023 року.
Суд вказав, що матеріали справи не містять будь-яких доказів про повне або часткове спростування позовних вимог.
Стягнувши судові витрати, суд першої інстанції виходив з того, що такі є доведеними та обґрунтованими.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
Вказує, що не заперечує щодо можливості підписання будь-якого договору одноразовим електронним ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронну комерцію".
Вказує, що на підтвердження факту укладення договору позивачем надано роздруківку невідомого походження. Матеріали справи не містять оферти на укладення кредитного договору, акцепту оферти на укладення кредитного договору, інформації щодо того, чи проходила особа, яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації.
Крім цього, не можливо перевірити підписання оспорюваного кредитного правочину кредитодавцем, оскільки тільки докази накладення кваліфікованого електронного підпису первісного кредитора (кредитодавця) можуть слугувати доказом таких фактів.
Звертає увагу на відсутність належних доказів факту отримання відповідачем коштів від первісних кредиторів. Надана представником позивача роздруківка невідомого походження містить лише підпис ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та не містить підпису працівника банку, прізвища, ім'я та по батькові особи відповідальної за проведення господарської операції.
Звертає увагу, що позивач стверджує, що право вимоги від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перейшло до нових кредиторів, починаючи ще 28 листопада 2018 року, а сам кредитний договір нібито укладений від 24 січня 2023 року, тобто майже через 5 років після укладення договору факторингу, що взаємовиключає одне одного, оскільки договір факторингу є похідним від кредитного договору, тому не може бути укладений раніше ніж кредитний договір, за яким переходить права вимоги.
Наданий позивачем витяг з реєстру відступлення прав вимоги від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс" не містить підписів сторін, що укладали вказаний договір факторингу, тому не може свідчити про відступлення права вимоги.
Стверджує, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ТОВ "Таліон Плюс".
В обґрунтування вказаного посилається на постанови апеляційних судів, зокрема постанову Київського апеляційного суду, Дніпровського апеляційного суду, Волинського апеляційного суду.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу вказує, що така є неспівмірною із складністю справи, ціною позову, виконаних адвокатом робіт та витраченого часу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі №227/3760/19-ц, від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц, від 29 травня 2024 року у справі №545/1750/21, від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц, від 07 червня 2023 року у справі №234/3840/15-ц,
Мотивуючи наведеним, просить рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
16 січня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ "ФК "ЕЙС" на апеляційну скаргу.
З посиланням на статтю 12 Закону України "Про електронну комерцію" вказує, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.
Відповідач, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам пункту 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційно-телекомунікаційній системі та був надісланий відповідачу в СМС-повідомленні.
Зазначає, що одноразовий персональний ідентифікатор №MNV777KC направлено відповідачу 24 січня 2023 року о 13:01:52 годині на номер мобільного телефону, вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор №MNV777KC введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 24 січня 2023 року о 13:01:59 годині.
Вказує, що доводи скаржника не містять доказів, які б підтверджували те, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, та фактично зводяться до нерозуміння природи договору.
Щодо факту перерахування коштів вказує, що 24 січня 2023 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" ініціювало переказ коштів згідно договору № 544375611 від 06 листопада 2021 року відповідачеві - ОСОБА_1 , безготівковим зарахуванням Moneyveo SFD Visa Transfer на платіжну картку- маска карти № НОМЕР_3; ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_4 , код отримувача НОМЕР_5, код платника 38569246; сума 14 500,00 грн, фінансовий номер телефону: НОМЕР_2 , банк платника (банк, що здійснював переказ коштів): АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Стверджує, що такий доказ підтверджує наявність заборгованості та її розмір.
Зазначає, що платіжні доручення містять всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; назву, код платки та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами; призначення платежу, що відповідає вимогам постанови №163 від 29 липня 2022 року "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг".
Звертає увагу, що з урахуванням абзацу 2 пункту 22.6 статті 22 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" тільки у разі неможливості встановлення належного отримувача коштів банк має право не зараховувати кошти цьому отримувачу, а повернути кошти платнику. Таким чином, при перерахуванні коштів Банк повторно провів встановлення особи для зарахування коштів.
Щодо підтвердження факту перерахування кредитних коштів вказує, що позивачем надано беззаперечні докази того, що саме відповідач уклав договір з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", кошти у розмірі 14 500,00 гривень перераховано на карту відповідачу.
Вказує, що факт отримання кредитних коштів відповідачем є підтвердженням дійсності укладеного кредитного договору між сторонами. Отже, факт отримання коштів є достатнім доказом наявності кредитного зобов'язання з боку відповідача.
Звертає увагу, що усупереч вимогам статей 77, 80, 81 ЦПК України відповідачем не надано жодного доказу того, що кошти зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорі, не належить відповідачу.
Щодо відступлення права вимоги вказує, що матеріали справи містять копії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та копії додаткових угод до договору, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №226 від 25 квітня 2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 35 288,99 грн. Наданий Витяг з реєстру прав вимог до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують перехід права вимоги від Клієнта - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Фактора - ТОВ «Таліон Плюс». Реєстр відступлення прав за кредитним договором, укладеним із відповідачем, підписаний між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» 25 квітня 2023 року, тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року, що не суперечить закону.
Отже, твердження скаржника про те, що у ТОВ "Таліон Плюс" не виникло право вимоги за кредитним договором №764736295 від 24 січня 2023 року на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року є помилковими.
Крім цього, 30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 17/07/24 від 17 липня 2024 року.
Укладення договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 24 січня 2023 року не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору № 764736295 від 24 січня 2023 року передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі Реєстру, який оформлений належним чином.
Звертає увагу, що право вимоги набуто саме за договорами факторингу, тому посилання відповідача на висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц, від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 є помилковим, адже такі надано щодо відступлення права вимоги, а не факторингу.
Мотивуючи наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бутизаконним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи убачається, що 24 січня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі «Кредитодавець») та ОСОБА_1 (далі «Позичальник») укладено договір кредитної лінії №764736295 в електронній формі, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 14 500,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі -Правила) (а.с.22 зворот - 30 зворот).
Згідно пункту 2.3 кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 14 500,00 гривень одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 23 лютого 2023 року.
Згідно пунктів 4.5, 4.7. Договору за результатами заповнення Заявки здійснено одночасну перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної карти Позичальника відповідно до стандартів відповідних платіжних систем. На підставі даних, зазначених у первинній Заявці, Інформаційно-телекомунікаційна система Кредитодавця здійснила ідентифікацію Позичальника та формувала його Особистий кабінет. Кредитодавець в якості суб'єкта первинного фінансового моніторингу до укладення Договору та встановлення ділових відносин здійснив всі необхідні дії спрямовані на виконання вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, в тому числі здійснив заходи належної перевірки особи Позичальника, в тому числі Позичальнику запропоновано здійснити ідентифікацію технічними засобами, що використовуються Кредитодавцем. Верифікація Позичальника здійснена шляхом отримання інформації про Позичальника з офіційного та/або надійного джерела, а саме наступним способом: Спосіб верифікації - Договір покладання з АТ КБ "ПРИВАТБАНК", Дата отримання інформації 26.08.2022, Ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації №292380е3-6741-44аа-а518-2b9801c0c067.
Пунктами 4.10.1.-4.10.2. Договору передбачено, що позичальником через Телекомунікаційний ресурс Кредитодавця подано Заявку на отримання Кредиту в ІТС Кредитодавця. При подачі Заявки Позичальник обрав бажану суму першого Траншу за Договором та строк Дисконтного періоду кредитування; після обробки інформації вказаної в Заявці, збору та аналізу інформації про Позичальника з інших джерел в тому числі з бюро кредитних історій, проведення оцінки кредитоспроможності, проведення заходів спрямованих на виконання вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та після проведення інших обов'язкових процедур ІТС Кредитодавця прийнято рішення про надання Позичальнику суми Кредиту за першим Траншем та про встановлення йому Кредитного ліміту.
Згідно пунктів 5.1.-5.1.1. Договору за вибором Позичальника, кожен окремий Транш за цим Договором може надаватися Позичальнику шляхом переказу коштів, який за вибором Позичальника може бути завершено в один з наступних способів: 5.1.1. шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника відкритий банком Позичальнику, за умови що для ініціювання переказу використані реквізити Платіжної картки НОМЕР_3, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.
У відповідності до пунктів 7.1.-7.2.2. Договору на момент укладення цього Договору Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 23 лютого 2023 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.
Згідно пункту 7.2. Основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому пунктом 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому пунктом 9.1.1.2., або пунктом 9.1.1.7., або пунктом 9.2.1.5. Договору (а.с.22 зворот - 30 зворот).
Невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього Договору, для цілей ініціювання отримання нових Траншів чи Пролонгацій, сторони використовують Логін та Пароль від Особистого кабінету, в якості простого електронного підпису Позичальника в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» (пункти 14.1.- 14.2).
Пунктом 14.10. Договору передбачено, що позичальник підтверджує, що: - отримав від Кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в Паспорті споживчого кредиту та Правилах; - повідомлений про те, що обробка персональних даних Позичальника здійснюється на підставі укладення та виконання цього Договору, а також повідомлений про Кредитодавця, як володільця персональних даних Позичальника, склад та зміст зібраних персональних даних, свої прав, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору персональних даних та осіб, яким передаються або можуть передаватись персональні дані враховуючи також інформацію пpo транскордонну передачу персональних даних, про спосіб обробки персональних даних за допомогою програмних засобів Інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця, доступ до якої отримується через мобільні додатки Кредитодавця та через програмне забезпечення партнерів Кредитодавця, яке забезпечує обмін інформацією з Інформаційно-телекомунікаційною системою Кредитодавця по захищеним каналам зв'язку; - інформація надана Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Згідно розділу 15 "Реквізити сторін" договір підписано ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора MNV777KC, відправленого 24 січня 2023 року о 13:01:52 години, введеного 24 січня 2023 року о 13:01:59.
Матеріали справи містять заяву на отримання грошових коштів в кредит від 24 січня 2023 року, що містить анкетні дані ОСОБА_1 , його персональні дані, адресу реєстрації та проживання (а.с. 31).
З даних довідки щодо дій позичальника в Інформаційній-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" убачається, що акцепт оферти підписано позичальником одноразовим ідентифікатором MNV777KC, відправленим на номер телефону 0682392007 24 січня 2023 року о 13:01:52. Ідентифікатор введено позичальником 24 січня 2023 року о 13:02:03, перерахування коштів здійснено 24 січня 2023 року о 13:02:08 (а.с.38).
До позовної заяви позивачем додано порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою "MONEYVEO", затверджений наказом директора ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" №20_11/2021, із змісту якого убачається алгоритм дій позичальника з метою отримання фінансових послуг (а.с. 39-47).
Згідно даних платіжного доручення від 24 січня 2023 року убачається, що ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перераховано 14 500,00 гривень. У графі отримувач вказано " ОСОБА_1 ", у графі призначення платежу вказано "переказ коштів згідно договору №764736295 від 24 січня 2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_5 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer" (а.с.48).
З даних довідки №07_1/2024 виданої ПАТ "КБ "ПриватБанк" убачається, що за дорученням ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" вчинено успішні платежі через сервіс LiqPay ПриватБанку на картки клієнтів, зокрема, 24 січня 2023 року вчинено платіж на суму 14 500,00 гривень, id платежу 2199158990, номер картки отримувача НОМЕР_6 (а.с.49-50).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу №28/1118-01, пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (пункт 4.1 Договору).
Отже, предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до пункту 8.1 Договору факторингу, договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року (пункт 8.2 Договору) (а.с. 51-54).
28 листопада 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2020 року, для чого пункт 8.2 договору викладено у новій редакції. Всі інші умови Договору залишилися без змін (а.с. 57).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно змісту якої викладено текст договору факторингу в редакції, наведеній у додатковій угоді. Зокрема, продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2021 року, для чого пункт 8.2 договору викладено у новій редакції (а.с. 58-61).
31 грудня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2022 року (а.с. 63).
31 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Додаткову угоду №31 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2023 року (а.с. 64).
31 грудня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Додаткову угоду №32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою продовжено строк дії Договору факторингу до 31 грудня 2024 року. Крім цього, викладено пункти 3.1., 3.2., 3.3., 11.10. договору в новій редакції (а.с. 64 зворот).
25 квітня 2023 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" підписано реєстр прав вимоги №226 від 25 квітня 2023 року. Згідно даних витягу із вказаного реєстру до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право вимоги за кредитним договором №764736295 від 24 січня 2023 року на загальну суму 35 288,99 гривень, з яких: 14 499,50 гривень - заборгованість по основному боргу; 20 789,49 гривень - заборгованість по процентах (а.с. 65-66).
30 жовтня 2023 року ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно пункту 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку.
Додатком №1 до договору факторингу затверджено форму реєстру прав вимог (а.с. 70).
Згідно даних реєстру прав вимоги №2 від 20 грудня 2023 року, підписаного ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС", убачається, що ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступило ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" право вимоги за кредитним договором №764736295 від 24 січня 2023 року на загальну суму 73 312,91 гривень, з яких: 14 499,50 гривень - заборгованість по основному боргу; 58 813,41 гривень - заборгованість по процентах (а.с. 72-73).
17 липня 2024 року ТОВ "ФК "ЕЙС" та ТОВ ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу, відповідно до якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід'ємною частиною договору.
Клієнт зобов'язується надати документацію по боржниках, зазначених у реєстрі боржників протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі реєстру боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати фактором ціни продажу заборгованості.
Додатком №1 до договору факторингу №17/07/24 від 17 липня 2024 року сторони погодили форму реєстру боржників (а.с. 77 зворот).
Відповідно до даних реєстру боржників до договору факторингу №17/07/24 від 17 липня 2024 року убачається, що ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" відступило ТОВ "ФК "ЕЙС" право вимоги за кредитним договором №764736295 від 24 січня 2023 року на загальну суму 73 312,91 гривень, з яких: 14 499,50 гривень - заборгованість по основному боргу; 58 813,41 гривень - заборгованість по процентах (а.с.79-80).
17 липня 2024 року ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ЕЙС" підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №17/07/24 від 17 липня 2024 року (а.с. 81).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
В силу частини 1 статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні регламентовані Законом України «Про електронну комерцію» (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин), який визначає порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, а також права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно статті 3 цього Закону електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3-6, 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У справі, що переглядається колегією суддів установлено, що договір кредитної лінії підписано шляхом введення одноразового ідентифікатора MNV777KC, направленого на номер телефону 0682392007 24 січня 2023 року. Вказаний номер а також анкетні дані відповідача вказані у графі "позичальник" розділі 15 "Реквізити сторін" договору кредитної лінії.
Колегія суддів зазначає, що із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору в електронній чи змішаній формі можливо зробити висновок, що укладення такого договору можливе у разі проходження позичальником ідентифікації особи, способи якої визначено пунктами кредитного договору: 1.1.28. "Система BankID НБУ", 1.1.29. "Спосіб "БКІ", 1.1.30. "Спосіб "ДІЯ".
Аналіз положень Закону України "Про електронну комерцію", алгоритм дій, дозволяє зробити висновок про виникнення між позивачем та відповідачем кредитних правовідносин.
Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі №227/3760/19-ц, колегія суддів відхиляє, оскільки такі не є релевантними до обставин цієї справи, з огляду на предмет та підстави позову, а також склад учасників правочину.
Зокрема, у справі №227/3760/19-ц предметом спору є визнання недійсним договору оренди .
Крім цього, до обставин цієї справи не підлягають застосуванню і правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 травня 2024 року у справі №545/1750/21, з огляду на різні установлені фактичні обставини у вказаній справі та справі, що переглядається апеляційним судом.
Зокрема, у справі №545/1750/21 суд установив, що анкетні дані позичальника та позивача містять суттєві розбіжності у прізвищі, серії та номеру паспорта, адресою проживання.
Отже, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недоведення позивачем факту укладення кредитного договору.
Факт перерахування коштів за кредитним договором підтверджується даними платіжного доручення від 24 січня 2023 року та довідкою про успішний платіж за допомогою сервісу LiqPay на картку 14 500,00 НОМЕР_6 .
При цьому, суд звертає увагу, що реквізити картки вказано як у пункті 5.1.1. договору кредитної лінії, так і у заявці на отримання грошових коштів, яка згідно алгоритму заповнюється позичальником, та містить анкеті дані відповідача, в тому числі реквізити документу, що посвідчує особу.
Разом з цим, усупереч статті 81 ЦПК України, заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем не спростовувано, що банківська карта, зазначена у договорі кредитної лінії та заявці на отримання грошових коштів в кредит від 24 січня 2023 року, останньому не належить.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині відступлення права вимоги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.
Відповідно до положень статей 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).
Для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори факторингу, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
В обґрунтування заявлених вимог на підтвердження переходу до позивача права вимоги за договором від 24 січня 2023 року № 764736295 позивач надав суду документи: договір факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; додаткову угоду №19 від 28 листопада 2019 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс»; додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс»; додаткову угоду № 27 від 31 грудня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс»; додаткову угоду № 31 від 31 грудня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс»; додаткову угоду № 32 від 31 грудня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс»; витяг з реєстру прав вимоги № 226 від 25.04.2023; договір факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс»; додаткову; витяг з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023; договір факторингу №17/07/24 від 17 липня 2024, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»; реєстр боржників до договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024; акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №17/07/24 від 17.07.2024.
Надані копії договорів та витяги з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитним договором.
Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за кредитним договором, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов'язковості виконання договору.
Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягами з реєстру боржників і прав вимоги, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовується те, що позивач не набув права вимоги по кредитному договору.
Доводи скаржника про те, що реєстри боржників не містять підписів сторін спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються колегією суддів.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині судових витрат, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Установлено, що 26 липня 2024 року між АБ "Тараненко та партнери" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручив, а адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим цим договором (а.с. 11-12).
Пунктом 3.3. договору про надання правничої допомоги №26/07/24-01 від 26 липня 2024 року визначено, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору, про надання правничої допомоги №26/07/24-01 від 26 липня 2024 року.
Додатком 1 до договору погоджено вартість послуг, згідно змісту якого убачається:
- усна консультація / 1 година / 500,00 гривень;
- вивчення матеріалів справи / 1 година / 500,00 гривень;
- складання позовної заяви / 1 година / 2 500,00 гривень (а.с. 12 зворот).
26 липня 2024 року між АБ "Тараненко та партнери" укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №26/07/24-01 від 26 липня 2024 року, згідно якої клієнт доручив, а адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема ОСОБА_1 номер кредитного договору 764736295 від 24 січня 2023 року (а.с. 13-15).
Відповідно до даних акту прийому-передачі наданих послуг убачається, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги:
- складання позовної заяви ТОВ "ФК "ЕЙС" до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №764736295 від 24 січня 2023 року / 2 години / 5 000,00 гривень;
- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором №764736295 від 24 січня 2023 року / 1 година / 500,00 гривень;
- надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ "ФК "ЕЙС" до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №764736295 від 24 січня 2023 року / 1 година / 500,00 гривень (а.с. 15).
Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу з посиланням на те, що така справа не є дуже складеною, оскільки таке твердження не обґрунтовано належним чином, а посилання лише на неспівмірність витрат не є достатньою підставою для зменшення цих витрат або відмові у їх стягненні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова