10 червня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 361/4256/19
номер провадження: 88-ц/824/43/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 рокуза нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення пені,
У квітні 2023 року акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду із заявою про поворот виконання судового рішення.
Заява мотивована тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року, позов ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення пені задоволено частково. Стягнуто із АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пеню за договором банківського вкладу №SAMDN47000710126158 від 12 квітня 2010 року у розмірі 273 952 грн 00 коп. Стягнуто із АТ КБ «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 2 739 грн 52 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року касаційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення пені відмовлено.
Вказувало, що 26 червня 2020 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) (далі - Печерське РВ ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ) Левіцькою А.С. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №361/4256/19, виданого 24 червня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області, про стягнення із АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пені за договором банківського вкладу від 12 квітня 2010 року №SAMDN47000710126158 у розмірі 273 952 грн 00 коп. Постановою державного виконавця Печерського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ Левіцької А.С. від 26 червня 2020 року виконавче провадження НОМЕР_1 приєднано до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2.
Зазначало, що 16 липня 2020 року державним виконавцем Печерського РВ ДВС у місті Києві ЦМУ МЮ Левіцькою А.С. вказане виконавче провадження закрито, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду, що видав виконавчий документ.
Таким чином заявник вважав, що після фактичного виконання (примусового стягнення із заявника грошової суми), за наслідками прийнятого судового рішення судом касаційної судом у справі №361/4256/19 відпала правова підстава для набуття позивачкою стягнутих із заявника грошових коштів у розмірі 273 952 грн 00 грн.
З урахуванням наведеного, АТ КБ «Приватбанк» просило: здійснити поворот виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року у справі №361/4256/19-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення пені; стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти у розмірі 273 952 грн 00 коп.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2023 року заяву АТ КБ «Приватбанк» про поворот виконання судового рішення задоволено.
Допущено поворот виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року щодо стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пені за договором банківського вкладу №SAMDN47000710126158 від 12 квітня 2010 року у розмірі 273 952 грн 00 коп.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в розмірі 273 952 грн 00 коп. в порядку повороту виконання судового рішення у справі 361/4256/19 за відповідним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Заяву АТ КБ «Приватбанк» про поворот виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року задоволено.
Допущено поворот виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року (справа №361/4256/19) щодо стягнення із АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пені за договором банківського вкладу №SAMDN47000710126158 від 12 квітня 2010 року у розмірі 273 952 грн 00 коп.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в розмірі 273 952 грн 00 коп. в порядку повороту виконання судового рішення у справі №361/4256/19 за відповідним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року.
05 квітня 2025 року ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду заяву про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року за нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що позивач в апеляційній скарзі зазначав, що згідно з п. 10 ч. 4 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного судового рішення або з дня закінчення касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення суду про поновлення строку на виконання.
Вважає, що у даному випадку судом першої інстанції було розглянуто заяву про поновлення строку, як зазначено у ч. 4 ст. 444 ЦПК України. 14 квітня 2022 року судом вже виносилась постанова Верховного Суду щодо рішення Броварського міськрайонного суду Київської області про поновлення строку на подання заяви про поворот виконання.
Як вбачається з ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2023 року у справі № 361/4256/19 про поворот виконання рішення призначено до розгляду. Водночас згідно із звітом авторозподілу судової справи № 361/4256/19, заява про поворот виконання поступила до суду і зареєстрована 17 квітня 2023 року. Також дата (17 квітня 2023 року) міститься на вхідному штампі Броварського міськрайонного суду Київської області на заяві про поворот виконання рішення.
Тому вважає, що сплив річний строк, передбачений п.10 ст.444 ЦПК України, і суд першої інстанції (або апеляційний суд) мав відмовити заявнику в задоволенні заяви про поворот виконання, в тому числі, на цій підставі. Тобто мало місце порушення вимог ст. 444 ЦПК України, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. Однак в постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що доводи апеляційної скарги про сплив встановленого строку на подання заяви про поворот виконання судового рішення, є безпідставними, оскільки відповідно до положень ч. 10 ч. 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного судового рішення або з дня закінчення касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення суду апеляційної інстанції про поновлення строку на подання відповідної заяви. Така заява розглядається судом з дня ухвалення рішення, тобто не з моменту подачі, а з дати ухвалення, а тому з дати надходження заяви до суду, яка перевищує строк в один рік, зазначений в ч.10 ст. 444 ЦПК України, мало місце порушення прав ОСОБА_1 щодо строків подачі та розгляду заяви про поворот виконання.
Вважає, що суд апеляційної інстанції помилково вказав, що АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із заявою про повторне виконання судового рішення через засоби поштового зв'язку 06 квітня 2023 року, пославшись на дані конверту.
Наголошує, що в постанові апеляційного суду від 28 травня 2024 року не були зазначені всі аркуші справи з приводу направлення заяви про повторне виконання рішення засобами поштового зв'язку. Вказує, що конверт не був цілісним. Також в матеріалах справи містяться три накладних, ідентичного змісту, під єдиним номером 000006929240, які нібито стосуються саме поштового відправлення заяви про поворот виконання рішення, однак ці накладні не прошиті до справи та не пронумеровані. Також невідомо, чому цих ідентичних накладних саме три. Однак наявність цих накладних має одне з вирішальних значень при вирішенні спору. Апеляційним судом не зазначено в постанові про наявність цих накладних, їх не було підшито до справи та пронумеровано, відповідно, не було надано їм належну юридичну оцінку.
Позивач шляхом перевірки на зазначеному сайті «Текс Україна» встановив, що таке поштове відправлення на адресу Броварського районного суду Київської області не направлялось. Пошук відправлення за номером 000006929240 на офіційному сайті компанії «Текс Україна» був безрезультатним.
Тобто, на думку ОСОБА_1 , апеляційний суд безпідставно дійшов висновку, що заяву про поворот виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року АТ КБ «Приватбанк» подало протягом строку в один рік з дня винесення постанови Верховного Суду від 14 квітня 2022 року.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року у цивільній справі № 361/4256/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ КБ «Приватбанк» у задоволенні заяви про поворот виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року (справа № 361/4256/19) щодо стягнення із АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пені за договором банківського вкладу №SAMDNA47000710126158 від 12 квітня 2010 року на підставі п.10 ст.444 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , яка просила задовольнити її заяву проперегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 рокуза нововиявленими обставинами, пояснення представника АТ КБ «Приватбанк» - адвоката Гайдамащука О.В., який заперечував проти задоволення заяви, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні даної заяви з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Тлумачення п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України приводить до висновку, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку (див. постанови Верховного Суду від 20 листопада 2023 року у справі № 2-86/11 (провадження № 61-9331св23) від 17 квітня 2024 року у справі № 694/1425/22 (провадження № 61-12724св23), від 17 березня 2025 року у справі № 463/155/20 (провадження № 61-10687св24) та в низці інших).
На даний час така практика Верховного Суду є усталеною.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Приймаючи постанову від 28 травня 2024 року, якою, задоволено заяву АТ КБ «Приватбанк» про поворот виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року, допущено поворот виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року (справа №361/4256/19) та стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в розмірі 273 952 грн 00 коп. в порядку повороту виконання судового рішення, Київський апеляційний суд виходив із обґрунтованості вимог заяви АТ КБ «Приватбанк» про поворот виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року у цій справі №361/4256/19.
Так, з матеріалів справи вбачається, що з відповідача АТ КБ «Приватбанк» на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року, в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 стягнуто грошові кошти у розмірі 545 114 грн 68 коп., що підтверджується платіжною вимогою НОМЕР_2/1 від 20 липня 2020 року.
В подальшому постановою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року, скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення пені - відмовлено.
З огляду на те, що матеріали справи містять належні та допустимі докази виконання АТ КБ «Приватбанк» рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року на користь ОСОБА_1 , про поворот виконання якого заявник ставить питання, то Київський апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви АТ КБ «Приватбанк» про поворот виконання рішення суду та стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів у розмірі 273 952 грн 00 коп. в порядку повороту виконання судового рішення у справі №361/4256/19 за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року.
При цьому Київський апеляційний суд вважав безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо спливу встановленого строку на подачу заяви про поворот виконання судового рішення, оскільки відповідно до ч.10 ст.444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Київським апеляційним судом зазначено, що постановою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року касаційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення пені відмовлено.
У постанові Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року міститься висновок, апеляційного суду, що оскільки АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду із заявою про поворот виконання судового рішення через засоби поштового зв'язку 06 квітня 2023 року (а.с.136 - 147, т.3), тобто протягом одного року з дня ухвалення вказаної вище постанови суду касаційної інстанції, не 17 квітня 2023 року, як помилково вважає ОСОБА_1 , то колегія суддів вважала, що строк на подачу банком заяви не пропущено.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 рокуза нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що обставини, на які ОСОБА_1 посилається у заяві, не є нововиявленими у розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки:
по-перше, доводи ОСОБА_1 щодо пропуску банком встановленого ч.10 ст. 444 ЦПК України строку на подачу заяви про поворот виконання судового рішення вже були предметом судового розгляду, оскільки, зокрема, цими обставинами вона мотивувала свою апеляційну скаргу;
по-друге, суд апеляційної інстанції досліджував ці доводи і визнав їх безпідставними.
Фактично ці доводи заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 рокуза нововиявленими обставинами зводяться до посилань на процесуальні недоліки розгляду справи під час прийняття постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року, а як зазначалося вище, згідно усталеної практики Верховного Суду, можливі процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Інших передбачених законом підстав для перегляду постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 рокуза нововиявленими обставинами заявником ОСОБА_1 не зазначено.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 рокуза нововиявленими обставинами за її безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 423, 429 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення пені.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 23 червня 2025 року.
Головуючий
Судді: