Справа № 361/11402/24 Головуючий у суді І інстанції Петришин Н.М.
Провадження № 22-ц/824/13232/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про залишення апеляційної скарги без руху
26 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Романюка Олега Васильовича, заінтересована особа: Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»,
18 червня 2025 року безпосередньо до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2025 року, якою скаргу задоволено.
Апеляційну скаргу подано із пропуском строків, встановлених статтею 354 ЦПК України.
Згідно із вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В апеляційній скарзі порушено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що оскаржувана ухвала надійшла на адресу ДП «Укрспирт» лише 17 червня 2025 року.
Проте, наведені підстави неможливо вважати поважними для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки вони не узгоджуються з матеріалами апеляційної скарги, в яких відсутні жодні докази на підтвердження того, що скаржник отримав оскаржувану ухвалу саме 17 червня 2025 року.
Такі докази (скріншот електронної пошти про дату отримання, довідка суду, розписка, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо) на порушення вимог пункту 4 частини четвертої статті 356 ЦПК України не були долучені скаржником до апеляційної скарги, а безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, скаржнику необхідно надати суду апеляційної інстанції належні докази та вказати на обґрунтовані підстави, які підтверджують поважність причини пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Також, апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, а саме не додано документів, що посвідчують повноваження представника.
За частиною третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Утім, представником ДП «Укрспирт» - Слоньом І.І. не було додано до апеляційної скарги належних доказів на підтвердження його повноважень як особи, що подала (підписала) апеляційну скаргу, якими у розумінні наведених вище процесуальних норм можуть слугувати положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція, наказ про призначення на посаду, статут тощо.
В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2020 року в справі № 9901/39/20, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року в справі № 303/4297/20 зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
До апеляційної скарги додано «довіреність на справу № на провадження № по справі № на справи у порядку передоручення», сформовану засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», в якій зазначено «Я, (РНОКПП-), на підставі Довіреності Витягу з ЄДР від, виданої щодо Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», (ЄДРПОУ-), уповноважую, в порядку передоручення, ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) представляти мої інтереси Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», в судах України…».
Також в матеріалах апеляційної скарги наявна довіреність у порядку передоручення від 16 січня 2025 року, відповідно, якої ОСОБА_2 на підставі витягу з ЄДР від 20 листопада 2024 року, щодо ДП «Укрспирт», уповноважує в порядку передоручення ОСОБА_3 представляти інтереси ДП «Укрспирт».
Проте, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази того, хто саме уповноважив ОСОБА_2, та чи є він посадовою особою заявника апеляційної скарги та чи є в нього повноваження в порядку передоручення на уповноваження ОСОБА_3 представляти інтереси ДП «Укрспирт» в судах України у порядку самопредставництва відповідно до статті 58 ЦПК України.
Отже, ДП «Укрспирт» необхідно надіслати на адресу суду апеляційної інстанції належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представника на подання/підписання апеляційної скарги від його імені.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись статтями 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2025 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та усунення недоліків апеляційної скарги, в іншому випадку буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження та/або апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.А. Голуб