Справа № 757/25545/21-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5053/2025
18 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.
при секретарі Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету міністрів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення дій чи бездіяльності органів державної влади,
за апеляційною скаргою представника Державної казначейської служби України на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Батрин О.В.,-
встановив:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом.
Позивач просив стягнути з Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України в рахунок заподіяної шкоди у розмірі 507 705 грн 95 коп., що складається з: банківського вкладу згідно з договором від 12 червня 2014 року № 06/1272-2014 року у розмірі 190 000 грн 00 коп.; 3 % річних у розмірі 17 116 грн 00 коп.; інфляційні втрати у розмірі 300 589 грн 95 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 червня 2014 року між ПАТ «Старокиївський банк» та батьком позивача укладено договір банківського вкладу № 8598 від 12 червня 2014 року.
12 червня 2014 року між тими ж сторонами укладено договір банківського вкладу № 06/1272 - 2014, відповідно до умов якого банк відкриває (вкладнику) вкладний (строковий) рахунок № НОМЕР_1 «Надійний» у гривні, а вкладник вносить на рахунок грошові кошти у сумі 190 000 грн 00 коп., строком до 12 липня 2014 року з процентною ставкою 8 % річних.
Батько позивача з жовтня 2014 року неодноразово звертався до працівників ПАТ «Старокиївський банк» для отримання інформації щодо повернення коштів та офіційної інформації щодо строку повернення коштів отримано не було.
Працівниками банку повідомлено про те, що 11 вересня 2014 року правлінням Національного банку України прийнято постанову про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк». З 25 вересня 2015 року до 04 листопада 2014 року включно вкладники могли звернутись до установ банку-агента Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ПАТ «Банк «Київська Русь».
Після звернення до ПАТ «Банк «Київська Русь» батьку позивача запропоновано звернутися до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У листопаді 2014 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено про те, що укладений з ПАТ «Старокиївський банк» договір є предметом кримінального провадження та виплати за цим договором призупинено та в подальшому договори були визнані нікчемними.
ОСОБА_2 оскаржив дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року у справі № 826/8051/15 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Грошові кошти Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не було виплачено.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що його, як спадкоємця за законом після смерті батька ОСОБА_2 , позбавлено права на отримання коштів за банківським вкладом відповідно до судового рішення.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року названий позов задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у розмірі 190 000 грн 00 коп.
В іншій частині позовних вимогвідмовлено.
В апеляційній скарзі представник Державної казначейської служби України просить рішення суду від 13 березня 2023 року в части6ні задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник Державної казначейської служби України підтримав доводи апеляційної скарги.
Представники Кабінету міністрів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України підтримали вимоги апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок протиправних дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відбулося втручання у право позивача на мирне володіння майном, оскільки ОСОБА_1 мав законні сподівання на гарантоване відшкодування державою коштів за банківським вкладом.
Позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат суд вважав безпідставними, оскільки на вказані правовідносини не поширюються положення ст. 625 ЦК України, а стягнення відсотків за умовами договору банківського вкладу після початку ліквідації банку положеннями ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що 12 червня 2014 року між ПАТ «Старокиївський банк» та батьком позивача укладено договір банківського вкладу № 8598 від 12 червня 2014 року.
12 червня 2014 року між тими ж сторонами укладено договір банківського вкладу № 06/1272 - 2014, відповідно до умов якого банк відкриває (вкладнику) вкладний (строковий) рахунок № НОМЕР_1 «Надійний» у гривні, а вкладник вносить на рахунок грошові кошти у сумі 190 000 грн 00 коп., строком до 12 липня 2014 року з процентною ставкою 8 % річних.
Батько позивача з жовтня 2014 року неодноразово звертався до працівників ПАТ «Старокиївський банк» для отримання інформації щодо повернення коштів, офіційної інформації щодо строку повернення коштів отримано не було.
Постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2014 року відкликано банківську ліцензію та ухвалено рішення про ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк». Для отримання коштів вкладники з 25 вересня 2014 року до 04 листопада 2014 року включно можуть звернутись до установ банку-агента Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ПАТ «Банк «Київська Русь».
Після звернення до ПАТ «Банк «Київська Русь» батьку позивача запропоновано звернутися до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У листопаді 2014 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено про те, що укладений з ПАТ «Старокиївський банк» договір є предметом кримінального провадження та виплати за цим договором призупинено та в подальшому договори були визнані нікчемними.
ОСОБА_2 оскаржив дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року у справі № 826/8051/15 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіної Л.О. щодо визнання нікчемними, укладених із ОСОБА_2 договору банківського вкладу № 06/1272-2014 від 12 червня 2014 року, договору банківського рахунку № 8598 від 12 червня 2014 року та всіх транзакцій за цими договорами, а також щодо зупинення перерахування/виплати за вказаними транзакціями та правочинами, визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіної Л.О. № 61 від 29 серпня 2014 року в частині, що стосується ОСОБА_2 , визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіної Л.О. щодо не включення ОСОБА_2 до повного переліку вкладників ПАТ «Старокиївський Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіну Л.О. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_2 , як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в ПАТ «Старокиївський Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно довідки № 25/01-16 від 23 березня 2021 року про склад спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , єдиним спадкоємцем є його син ОСОБА_1 .
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначив, що грошові кошти Фондом гарантування вкладів фізичних осіб батьку позивача не було виплачено. Позивач вважає, що його як спадкоємця за законом після смерті батька ОСОБА_2 , позбавлено права на отримання коштів за банківським вкладом відповідно до судового рішення.
За ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
До адміністративної юрисдикції відносяться справи, яка виникають зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих правовідносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказаним законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в межах своїх функцій та повноважень фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
За ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зокрема: уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку; уповноважена особа Фонду формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду та оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15 зроблено правовий висновок: спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням установленого частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» граничного розміру відшкодування за вкладами.
Аналогічний правовий висновок викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі
№ 826/1476/15 (провадження № 11-104апп18), від 23 січня 2019 року у справі № 761/2512/18 (провадження № 14-472цс18), від 24 квітня 2019 року у справі № 761/2505/18 (провадження № 14-24цс19), від 19 червня 2019 року у справі № 752/17889/17-ц (провадження № 14-239цс19) та інших.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правовий висновок про те, що спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200 000,00 грн (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов'язаний з виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16 (провадження № 11-126апп18), від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16 (провадження № 11-409апп18), від 23 січня 2019 року у справі № 285/489/18-ц (провадження № 14-470цс18) та інших).
Спір про включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів і стягнення за договором банківського вкладу коштів, що перевищують граничну суму відшкодування, є приватноправовим і залежно від суб'єктного складу має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства. Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц (провадження № 14-180цс18) та від 19 червня 2019 року у справі № 752/17889/17-ц (провадження № 14-239цс19).
Так, звертаючись до суду ОСОБА_1 просив стягнути банківський вклад згідно з договором від 12 червня 2014 року № 06/1272-2014 року у розмірі 190 000 грн 00 коп.
Враховуючи, що розмір банківського вкладу не перевищує встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» розмір граничного розміру відшкодування 200 000 грн 00 коп., відтак, спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Вказаний спір пов'язаний із виконанням фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати суми гарантованого відшкодування та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання такої виплати, тому є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Розв'язуючи спір, суд першої не звернув увагу на вищевикладене та помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріальногоправа.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються безпосередньо правомірності дій фонду і розглядаються за правилами адміністративного судочинства, колегія суддів вважає, що провадження у цій справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету міністрів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення дій чи бездіяльності органів державної влади закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 26 червня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко