Головуючий у суді першої інстанції: Кокошка О. Б.
23 червня 2025 року місто Київ
Справа № 752/19389/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/6959/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.,
вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 грудня 2024 року у цивільній справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,-
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 грудня 2024 відмовлено в задоволенні позовних вимог ГУ ПФ України в м. Києві до ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ГУ ПФ України в м. Києві 13 січня 2025 року засобами поштового зв'язку направило до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року відмовлено Міністерству оборони України в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи в апеляційній інстанції.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 грудня 2024 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме - для подання доказів сплати судового збору.
04 лютого 2025 року копію ухвали Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху направлено до електронного кабінету ГУ ПФ України в м. Києві в підсистемі «Електронний суд».
Згідно звіту про доставку вихідної кореспонденції від 04 лютого 2025 року, ухвала суду доставлено до електронного кабінету ГУ ПФ України в м. Києві в підсистемі «Електронний суд» 04 лютого 2025 року о 12:50:34.
Однак, станом на 23 червня 2025 року недоліки, зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року, не усунені.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно ч. 1 ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 123 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»)
Відповідно до приписів ч. 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Станом на 23 червня 2025 року не усунуто недоліки апеляційної скарги, визначені ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року.
Клопотань про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з підстав неможливості вчинення процесуальної дії від скаржника не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовується положення ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення недоліків, скаржник має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Оскільки, скаржником недоліки, зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року, не усунені, апеляційну скаргу не приведено у відповідність до ст. 356 ЦПК України, не надано доказів сплати судового збору, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 грудня 2024 року у цивільній справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів- визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна