Справа № 11-cc/824/4206/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 363/1977/25
16 червня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , з внесеними останньою змінами до неї, на ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 14 травня 2025 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, власником якої є ОСОБА_7 , із забороною відчуження, користування та розпорядження нею до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, із змінами до неї, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.
Зокрема, апелянт стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, власником якої є ОСОБА_7 , у відповідності до вимог ст. 98 КПК України, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки є безпосереднім об'єктом вчинення кримінального правопорушення та містить на собі відомості, які будуть використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На думку прокурора, не накладення арешту на вказану земельну ділянку допустить неправомірне користування та розпорядження нею, не забезпечить виконання завдань збереження речового доказу, а також позбавить органи досудового розслідування можливості повного, всебічного і неупередженого проведення усіх слідчих (розшукових) дій.
Власник майна ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце судового засідання була завчасно проінформована. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутності власника майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , з внесеними останньою змінами до неї, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111150000306, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 квітня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України.
15 квітня 2025 року в період часу з 15 год. 06 хв. до 17 год. 47 хв., у відповідності до ст. ст. 104 - 106, 223, 234, 237 КПК України, проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221886001:03:226:6007 та 3221886001:03:226:0160, спільно із спеціалістами Державної екологічної інспекції столичного округу та ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.
В ході огляду було виявлено цистерни (ємності) для зберігання нафтопродуктів, частина яких розташована на бетонному покритті, інша частина - на відкритому ґрунті.
Також в ході огляду на землі були виявлені сліди можливих часткових витоків нафтопродуктів, що свідчить про забруднення земель невстановленими на даний час речовинами, а тому в подальшому на вищевказаних земельних ділянках відібрано зразки ґрунту, які направлено для проведення експертизи.
Відповідно до протоколу огляду веб-сайту «Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України» від 15 квітня 2025 року, ТОВ «Титан Екосервіс» (код ЄДРПОУ 45235461), ТОВ «Титан-7» (код ЄДРПОУ 33634755), ТОВ «Технокомплекс» (код ЄДРПОУ 13730680) не отримували будь-які дозволи, ліцензії з управління небезпечними відходами.
Згідно з інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, станом на 22 квітня 2025 року ТОВ «Титан Екосервіс», ТОВ «Технокомплекс» та ТОВ «Титан-7» не мають дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів: ліцензій на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами і не подавало декларацій про відходи до Міндовкілля.
Крім того, в реєстрі декларацій про відходи наявна інформація про утворення та здійснення операцій з оброблення відходів ТОВ «Титан-7» за 2023 і 2024 роки, однак у відомостях про утворювача (власника) відсутня інформація щодо здійснення діяльності на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3221886001:03:226:6007 та 3221886001:03:226:0160.
Відповідно до довідки від 01 травня 2025 року ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, при комісійному огляді території та приміщень по провулку Першого Травня, 23, підприємство не працювало і жодних документів не було представлено. На оглянутих земельних ділянках розташовані ємності різного об'єму з невідомим вмістом. Території огороджені з усіх сторін, частина території не має твердого покриття. Зазначені вище ємності розміщені на дерев'яних піддонах на ґрунті.
Згідно з довідкою Державної екологічної інспекції столичного округу, 15 квітня 2025 року на виконання постанови про залучення спеціаліста прийнято участь у проведенні огляду земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221886001:03:226:6007 та 3221886001:03:226:0160, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення огляду вказаних вище земельних ділянок спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) у сферах запобігання утворення та управління відходами, поводження з небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції столичного округу, з використанням допоміжного обладнання - лопати металевої, на земельній ділянці з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, площею 0,2033 га., яка перебуває в користуванні ОСОБА_7 , де раніше були виявлені візуальні сліди часткових витоків речовини, схожої на нафтопродукти, здійснено відбір проб ґрунту, які передані слідчому для подальшого провадження лабораторних досліджень.
Постановою слідчого відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 від 13 травня 2025 року земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, власником якої є ОСОБА_7 , визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
13 травня 2025 року прокурор Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, власником якої є ОСОБА_7 , із забороною відчуження, користування та розпорядження нею до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечити збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
14 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області у задоволенні зазначеного клопотання прокурора було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні приведеного клопотання прокурора, внесеного в межах кримінального провадження № 12025111150000306, про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, власником якої є ОСОБА_7 , із забороною відчуження, користування та розпорядження нею до скасування арешту у встановленому законом порядку, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_9 , дослідив матеріали, які додані до клопотання, і прийшов до висновку про відсутність достатніх доказів та правових підстав для накладення арешту на зазначену вище земельну ділянку, виходячи з того, що стороною обвинувачення не доведено законних правових підстав для арешту майна і розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Таке рішення слідчого судді не може бути визнано законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню у зв'язку з недотриманням слідчим суддею вимог КПК України стосовно розгляду клопотання про арешт майна.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170 - 173 КПК України слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається у випадку, якщо метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
У відповідності до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
13 травня 2025 року постановою слідчого відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, власником якої є ОСОБА_7 , визнано у встановленому законом порядку речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Прокурором надано до клопотання про арешт майна докази, які свідчать, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, яка на праві власності належить ОСОБА_7 ,є безпосереднім об'єктом вчинення кримінального правопорушення та містить на собі відомості, які будуть використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, власником якої є ОСОБА_7 , із забороною відчуження, користування та розпорядження нею, оскільки на цій стадії кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права й інтереси власника майна з метою забезпечення збереження вказаного майна в якості речового доказу у кримінальному провадженні. При цьому необхідність такого арешту випливає також і з того, що існують обставини, які підтверджують, що не застосування заборони користування та розпорядження даною земельною ділянкою може призвести до знищення слідів кримінального правопорушення, подальшого псування земельної ділянки витоками речовини, схожої на нафтопродукти, або її передачу іншим особам.
Крім того, суд апеляційної інстанції виходить також і з того, що на стадії досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах власника майна та третіх осіб, колегією суддів не встановлено.
На підставі приведених вище обставин, які свідчать про неповноту і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , з внесеними останньою змінами до неї, задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, власником якої є ОСОБА_7 , із забороною її відчуження, користування та розпорядження нею.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , з внесеними останньою змінами до неї, задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 14 травня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, власником якої є ОСОБА_7 , із забороною відчуження, користування та розпорядження нею до скасування арешту у встановленому законом порядку, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, власником якої є ОСОБА_7 , із забороною відчуження, користування та розпорядження нею до скасування арешту у встановленому законом порядку, - задовольнити.
У кримінальному провадженні № 12025111150000306 від 09 квітня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України, накласти арешт на майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886001:03:226:0160, власником якої є ОСОБА_7 , із забороною її відчуження, користування та розпорядження нею.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ ___________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4