04 вересня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного судуБалацька Г.О. за участю:
захисника особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне
правопорушення, -Сіренка М.Ю.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою суду визнано доведеним те, що 07.02.2023 о 23 год. 49 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VW LT28», н/з НОМЕР_1 , по бул. Перова, б. 3а у м. Києві, в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки ТЗ, за допомогою приладу «Drager ARJL-0540», тест №4779, результат 1.77 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник Сіренко М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзіпросить постановуДніпровського районного суду міста Києва від 21.04.2023скасувати та справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог захисниквказує, щов даній справі ОСОБА_1 не був водієм,оскільки автомобілем не керував, автомобіль був припаркований, ОСОБА_1 знаходився поблизу власного автомобіля, коли на місце події приїхали працівники Управління патрульної поліції у м. Києві, працівниками поліції автомобіль під керуванням ОСОБА_1 не зупинявся.
Так, докази про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та автомобіль взагалі рухався в матеріалах справи відсутні, а тому і відсутній склад адміністративного правопорушення.
На думку сторони захисту, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документ відносно нього не можуть бути належними та допустимим доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Сіренка М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, перевіривши матеріали справи та переглянувши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивнез'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,всупереч нормі п. 2.9а Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови суду першої інстанції відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №441103від 07.02.2023, в цей же день,о 23 год. 49 хв. в м. Києві по бул. Перова, б. 3а водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VW LT28», н/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки ТЗ, за допомогою приладу «Drager ARJL-0540», тест №4779, результат 1.77 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху України(а.с. 1а).
ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 07.02.2023були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить його власноручно виконаний підпис.
Свої права у провадженні за досліджуваним протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 використовував за власним розсудом.
Даний протокол складений уповноваженою на те особою - поліцейськимінспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 полку " 2 з (ОПБ) УПП у м. Києві ДПП, старшим лейтенантом поліції Соколовою-Хохля Ю.В., дії якого ані ОСОБА_1 , ані в його інтересах - захисникСіренко М.Ю. не оскаржувалиі матеріали провадження таких даних не містять.
Обставини проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп?яніння засвідчили підписами свідки-поняті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1а) та в окремо викладених поясненнях (а.с. 4-5).
Суд також вважає, що підстави не довіряти або мати сумніви щодо правдивості та об'єктивності показів свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутні, оскільки свідки були ознайомлені зі своїми обов'язками та правами, визначеними ст. 63 Конституції України, їх покази є послідовними та логічними і не спростовуються іншими доказами у справі.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника в частині незаконності зупинки, то такі є безпідставними, адже відповідно до Указу Президента України № 64 від 24.02.2022, з наступними змінами, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Загальний порядок перевірки особистих документів, огляду авто, речей та багажу під час воєнного стану визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану».
Вищезгаданим документом закріплене право на проведення перевірки документів, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян для посадових осіб органів Нацполіції, СБУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Збройних Сил України, які визначені в наказі коменданта. Під час перевірки представники силових структур мають право вимагати пред'явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, зокрема в разі якщо існує достатньо підстав вважати, що громадянин вчинив або має намір вчинити правопорушення.
У зв'язку з наведеним, посилання захисника на те, що ОСОБА_1 був зупинений патрульними без жодних причин, відсутня задокументована або збережена на матеріальних носіях чи відображена в електронному вигляді будь-яка інформація про наявність підстав для зупинки транспортного засобу, є безпідставними.
З досліджуваного відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, що робітниками ДФТГ "Хорт" в період дії комендантської години було зупинено водія ОСОБА_1 та в ході спілкування виявили, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Працівникам поліції ОСОБА_1 пояснив, що дійсно випив, при чому у водія не чітка мова.
Так ОСОБА_1 пояснив, що хвилин 30 тому повертав та його зупинили працівники ДФТГ "Хорт".
Працівник поліції пропонує пройти огляд на стан сп'яніння.
ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager ARJL-0540», пояснив, що випив грам 300/400.
Прилад «Drager ARJL-0540»результат 1.77 ‰, на що ОСОБА_1 погодився з результатами (а.с. 7).
Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, тому він не є суб'єктом правопорушення за ст. 130 КУпАП та не підлягав жодному огляду на стан сп'янінняє голослівними, спростовуються сукупністю вищенаведених доказів у справі, а тому не заслуговують на увагу.
Порушень норм матеріального або процесуальногоправа, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.
Не вказала на такі обставини, щоб заслуговували на увагу, і сторона захисту.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП.
У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
За викладеним апеляційна скарга захисника Сіренка М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 21 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька