13 лютого 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:
захисника особи, стосовно якої складено протокол про
адміністративне правопорушення - адвоката Мамчика Д.О.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мамчика Д.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановоюОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Постановою суду визнано доведеним те, що 30.10.2022 о 04 годині 00 хвилин по вулиці Дніпровській набережній, б. 8-А в місті Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Деу Леганза», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисникМамчик Д.О. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзіпросить постанову Дарницького районного суду міста Києва від 25.01.2023 скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник Мамчик Д.О. в інтересах ОСОБА_1 зазначає, щовисновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідають обставинам справи та не підтверджені належними доказами, у зв'язку з чим вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є недоведеною, а рішення суду першої інстанції ґрунтується лише на припущеннях, є незаконним та необґрунтованим.
Також захисник зазначає, щовідомості, зазначені в протоколі, про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом не відповідають обставинам справи та не підтверджуються належними доказами.
Між тим, суд першої інстанції не врахував, що матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження фактів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що відеозапис не містить доказів того, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля.
Вказує сторона захисту і про те, що саме органи Національної поліції покладений, у даному випадку обов'язок щодо збирання та подання доказів винуватості особи у вчинені адміністративного правопорушення, у конкретній ситуації, зазначені особи повинні були довести факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за відсутності таких доказів ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності.
Зауважує захисник, що суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутні допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або з ознаками сп'яніння відповідно до обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому недоведеним є факт, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вказане в протоколі правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки без підтвердження факту, що останній керував транспортним засобом з явними ознаками такого сп'яніння, не утворюють склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, як убачається з матеріалів справи працівником поліції не було дотримано вимог ст. 256 КУпАП, а саме у порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення кваліфікація дій особи ч. 1 ст. 130 КУпАП є не вірною, викладена суть правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Звертає увагу захисник, що суд першої інстанції взагалі не надав оцінку тому, що працівником поліції при складанні протоколу було допущено грубе порушення, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані сп'яніння, після чого перелічує ознаки сп'яніння та вказує про відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду у встановленому законом порядку, тобто, в даному випадку при висуненні обвинувачення ОСОБА_1 , його було звинувачено як в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (п. 2.9 а Правил дорожнього руху) так і у відмові від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння (п. 2.5. Правил дорожнього руху).
Сторона захисту зауважує, що під час здійснення відеозапису нагрудної камери поліцейського, не було зафіксовано факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 ,, з відеозапису вбачається, що транспортний вже стоїть та працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 на автозаправці, відеозапис не повністю відображає подію, однак, суд першої інстанції не врахував, що відеозапис не містить даних щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, що відеозапис не містить даних щодо складання будь-якого іншого протоколу про адміністративне правопорушення, що б могло підтверджувати факт зупинки працівниками поліції транспортного засобу,
Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що працівниками поліції не дотримано норм ч. 4 ст.256 КУпАП, а саме особі не оголошено та не роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Отже, належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, від якого він відмовився, відсутні.
Між іншого, захисник звертає увагу на те, що суд першої інстанції не врахував, позицію Верховного суду у Постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, відповідно до якої у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Мамчика Д.О. на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, перевіривши матеріали справи, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги слід дійти наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов?язаний, зокрема, з?ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 30.10.2022 серії ААД №365543, в цей же день о 04 годині 00 хвилин, в м. Київ вул. Дніпровська набережна, б. 8-А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Деу Леганза», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився на бодікамеру б 470308, 473496, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП(а.п. 1).
Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, а саме - інспектором роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 УПП в місті Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Гайдамаха С.О.
Також матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.10.2022 (а.п. 2).
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 чи в його інтересах адвокатом//представником дій працівників поліції, що не заперечувалося і в апеляційній скарзі.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається повне дотримання працівниками поліції вимог інструкції щодо проведення огляду на стан сп'яніння з використанням технічних засобів.
ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 30.10.2022 були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить його власноручно виконаний підпис.
Свої права у провадженні за досліджуваним протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 використовував за власним розсудом, зокрема про залучення захисника за власним вибором у суді першої інстанції (а.п. 11) тощо.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до вимог ч.1 ст.265-1 КУпАП поліцейським було тимчасово вилучено у ОСОБА_1 посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, про що у протоколі про адміністративне правопорушення зроблена відповідна відмітка.
З наявного у матеріалах справи відеозапису подій вбачається, працівники поліції, що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, повідомляють, що він наїхав на перешкоду, в'їхав в заправку.
На відеозаписі свідок пояснює працівникам поліції, що ОСОБА_1 його збудив, в машині разом з ним не пив, коли авто наїхало на перешкоду, він-свідок спав.
Вказаним відеозаписом підтверджуються ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , його поведінка не відповідає навколишній обстановці.
ОСОБА_1 відмовляється на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння.
Згідно відео в подальшому авто ОСОБА_1 евакуювали на штраф майданчик (а.п. 5).
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З огляду на те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд за допомогою приладу «Драгер» на місці або проїхати до лікаря-нарколога, працівники поліції не мали обов'язку відвозити ОСОБА_3 в лікарню для проведення огляду на стан сп'яніння у лікаря - нарколога.
Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобомє необґрунтованими.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення місцем вчинення правопорушення є вул. Дніпровська набережна, б. 8-А, в м. Києві, ОСОБА_1 не заперечував, що він перебував у вказаному місці та при цьому не вказував, що до цього місця автомобілем «Деу Леганза», керувала інша особа, а не він.
При цьому, згідно пояснень ОСОБА_4 які наявні в матеріалах справи, близько 04.00 год. 30.02.2022 він поїхав зі своїм товаришем на автомобілі «Деу Леганза», д.н.з. НОМЕР_1 , водій авто ОСОБА_1 , розуміли, що комендантська година і після зупинки ОСОБА_1 не вживав алкоголю (а.п. 3).
Порушень вимог ст. 266 КУпАП, які б могли слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 - не вбачається.
За наведеним, в сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов до ґрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.
Не вказала на такі обставини, щоб заслуговували на увагу, і сторона захисту.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП.
У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
За викладеним апеляційна скарга захисника Мамчика Д.О. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Мамчика Д.О. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька