10 листопада 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі:
захисника- Стецько М.В.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій міститься і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громаданина Турецької Республіки, ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , -
Цією постановоюОСОБА_1визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок на користь держави.
Згідно з постановою судуФОП ОСОБА_1 27.04.2021, за місцем роботи за адресою: АДРЕСА_2 , допустив порушення встановленого порядку проведення розрахунків, а саме: не забезпечив програмування РРО, при реалізації підакцизної групи товарів в розрахунковому документі відсутнє найменування товару, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій першочергово поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постановиПодільського районного суду міста Києва від 07.06.2021,який пропущений з поважних причин, що ж стосується апеляційних вимог, то просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності, у зв'язкуз відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги ОСОБА_1 вказує, що суд безпідставно вважав доведеним фактом те, що у розрахунковому чеку магазину, який продавець видав 9 місяців тому покупцю пива, не було програмним способом заведено окремим рядком найменування цього товару, і такі дії - на думку судді свідчать про порушення норми п. 12 ст. 3 ЗУ " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", однак такий висновок суду повністю суперечить змісту протоколу №847, у якому податковий орган вказав про порушення іншої норми закону, а саме п. 11 ст. 3 ЗУ " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
Зокрема, суддею місцевого суду порушені вимоги, викладені у ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, згідно з якими в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.
Очевидним підтвердженням того, що суддею постановлено рішення про притягнення до відповідальності внаслідок поверхневого аналізу матеріалів правопорушення, які надійшли до суду від ДПС у місті Києві, є сам текст постанови, у якому неодноразово стверджується, що він- ОСОБА_1 є громадянином України, в той же час, матеріали правопорушення податковий орган надав копію посвідки про право постійного проживання в України, у якій чітко зазначено, що він- ОСОБА_1 є громадянином Турецької Республіки.
Внаслідок позбавлення судом права бути своєчасно обізнаним із датою розгляду даної справи та захищати свої інтереси в цьому процесі, суддя не здійснила повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, котрі свідчать про відсутність на момент розгляду даної справи і самої події, і складу адміністративного правопорушення, за що законом передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Доказом цьому є такі обставини, не враховані судом:
21.04.2021 інспектори ГУ ДПС у м.Києві здійснили фактичну перевірку дотримання мною вимог Положення НБУ про порядок ведення касових операцій та відповідного законодавства при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі під час здійснення ним- ОСОБА_1 підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі підакцизними товарами (пивом). Перевірка відбувалася у вигляді контрольної закупівлі (розрахункової операції) однієї пляшки пива «ІНФОРМАЦІЯ_2» у моєму фірмовому пивному магазині, розташованому за адресою: м.Київ, просп. Правди, 12-в.
За наслідками проведеної перевірки було складено Акт фактичної перевірки від 27.04.2021, у пунктах 2.2.13-2.2.15 якого відображено, що працівником (продавцем) під час здійснення перевірки у вигляді контрольованої розрахункової операції з продажу підакцизного товару (пива) не було допущено жодних порушень вимог касового законодавства. Працівник видав інспекторам ДПС розрахунковий документ (чек) встановленої форми та змісту, при чому - операція з продажу пива була здійснена в належному фіскальному режимі роботи. Реєстратор розрахункових операцій (РРО) на момент перевірки був справний, опломбований, а сума готівки у касі магазину відповідала сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Усе це відмічено у тексті Акту перевірки.
Таким чином, за наслідками проведення 21.04.2021 фактичної перевірки торгового об'єкту шляхом контрольованої закупівлі підакцизного товару, не було виявлено жодних порушень ним- ОСОБА_1 вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Однак, всупереч виявленим в ході цієї перевірки обставинам, які засвідчували про цілковиту законність підприємницької діяльності у сфері торгівлі, у пункті 2.2.16 Акту від 27.04.2021 безпідставно внесено запис про те, що інспекторами в ході перевірки виявлено факт продажу моїм магазином покупцеві 01.08.2020 розливного пива «ІНФОРМАЦІЯ_2» з неповним відображенням у тексті фіскального чека РРО № 0000001320 найменування цього товару, що нібито є свідченням умисного порушення встановленого законодавством режиму попереднього програмування найменування підакцизних товарів у фіскальному чеку.
Звертає увагу що ця обставина була встановлена не в ході фактичної перевірки магазину, на підставі якої було складено Акт від 27.04.2021, а дистанційно - за даними доступної інспекторам в режимі онлайн Аналітичної системи ДПС України СОД РРО (по фіскального чеку 0000001320) - тобтопоза межами предмету проведення перевірки (контрольної закупівлі) у квітні 2021 року.
Оскільки інформаційно-статистична система СОД РРО ДПС України накопичує та обробляє інформацію про всі здійснені торгові операції з акцизними товарами в режимі реального часу, інформація про зміст усіх чеків РРО (операцій продажу товарів) із магазину була відомою та доступною податковому органу в день проведення будь-якої реалізації підакцизного товару та не потребувала проведення фактичної перевірки.
Тобто - здійснюючи перевірку в статусі фактичної 21.04.2021, - жодних порушень касового чи фіскального законодавства з моєї сторони за період 2021 року інспекторами ДПС не було виявлено, а посилання у пункті 2.2.21 Акту перевірки лише на порушення від 01.08.2020, було в даній ситуації цілковито незаконним.
Спірний фіскальний чек № 0000001320 від 01.08.2020 містить запис про те, що його е-копія була передана каналами зв'язку 01-08-20 в 14:33 год. із Реєстратора розрахункових операцій, розташованого у моєму магазині, до Центрального органу державної податкової служби для обліку й врахування при сплаті акцизного податку. Отже, із дня 01.08.2020 податковий орган мав усю інформацію про цю торгову операцію, однак, впродовж наступних дев'яти місяців свідомо не застосовував щодо мене будь-яких санкційно-адміністративних заходів, оскільки спірний чек є виданий моїм магазином з дотриманням чинного на цю пору законодавства.
Незаконні висновки акту перевірки підприємницької діяльності він- ОСОБА_1 оскаржив 03.05.2021у передбачений законом 10-денний термін за встановленою пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу адміністративною процедурою до ГУ ДПС у м.Києві. Згідно норми пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу, це означало, що виявлене в ході перевірки правопорушення вважається офіційно неузгодженим та не чинним до моменту завершення встановлених адміністративних процедур оскарження.
Листом № 51330/6/26-15-07-07-03-13 від 20.05.2021 керівник ГУ ДПС у м.Києві відхилив заперечення та прийняв Податкове повідомлення-рішення від 21.05.2021 № 0392970707 про стягнення штрафу за порушення мною 01.08.2020 вимог п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при видачі чека РРО.
Не погодившись із таким рішенням, він- ОСОБА_1 скориставшись правом, передбаченим абз. 1 пункту 56.3 статті 56 ПКУ продовжив адміністративне оскарження цього Податкового повідомлення-рішення шляхом подачі 02.06.2021 (у визначений законом строк) до вище-стоячого органу - Державної податкової служби України (копія скарги - та поштові докази її направлення та вручення - додаються).
Таким чином, судом не враховано, що на момент розгляду Протоколу про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КУпАП, податкове повідомлення-рішення №0392970707 від 21.05.2021, складене на підставі висновків Акту фактичної перевірки ФОН ОСОБА_1 від 27.04.2021, було оскаржено в адміністративному порядку, а тому - відповідно до вимог пункту 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, і саме правопорушення і - будь-які грошові санкції до мене за наслідками такого акту досі вважаються неузгодженими та сумнівними.
Відповідно, твердження податкового органу, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення №847 не могли бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності на підставі змісту протоколу № 847 про адміністративне правопорушення, тому - висновки Акту фактичної перевірки від 27.04.2021, на підставі яких податковим органом було складено протокол про адміністративне правопорушення № 847 від 27.04.2021, не можна вважати належним доказом в справі. Інші ж докази скоєння податкового правопорушення в справі відсутні.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду провадження повідомлений належним чином, неявка якого в судове засідання не перешкоджає розгляду провадження, ще і за тим, що його інтереси представлені захисником Стецько М.В.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення захисникаСтецько М.В.в інтересах ОСОБА_1 на підтримку клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги про скасування постановита закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП,дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, в якій містяться і доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, слід дійти наступних висновків.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про повернення цього строку.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На виконання вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання щодо належного сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як регламентують положення ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції у повній мірі не дотримані.
Так, ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був.
Матеріали справи містять копію повістки ОСОБА_1 від 23.05.2021 про його виклик в судове засідання на 07.06.2021, водночас матеріали справи не містять реєстру відправки поштової кореспонденції (а.с. 12).
Також, в матеріалах справи відсутні дані про відправлення копії ухваленої постанови від 07.06.2021, як того вимагають положення ч. 1 ст. 285 КУпАП.
За вказаним, слід дійти висновку про можливість поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2021щодо нього.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Як регламентують положення ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, розгляд справи органом (посадовою особою) проводиться виключно відносно особи і в межах обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вимоги ст. 283 КУпАП, передбачають, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених при розгляді справи: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, що установлено органом (посадовою особою), а також нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді матеріалів за протоколом про порушення митних правил, складеного стосовного ОСОБА_1 , належним чином не дотримані.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржено податковеповідомлення-рішення від 21.05.2021 №0392970707 та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2021позовну заявуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києвіприйнято до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/28867/21, то згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а протокол про адміністративне порушення не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом, як випливає зі змісту приписів п. 56.22 ст. 56 Податкового кодексу України та ч. 2 ст. 9 КУпАП.
Зважаючи на те, що на час розгляду справи місцевим та апеляційним судом проводиться процедура оскарження податкового повідомлення-рішення від 21.05.2021 №0392970707, тому протокол про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу, яке є наслідком встановлених актом перевірки порушення ведення податкового обліку.
Виходячи із аналізу змісту ст. 256, 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному органу, що порушив провадження в адміністративній справі для належного оформлення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14, від 23.12.2005 , визнано правильною практику судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без дотримання вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Оскільки, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд не перевірив належним чином правильність складання протоколу про адміністративне правопорушення, не звернув увагу на існування наведених вище обставин, апеляційний суд вважає, що постанову Подільського районного суду міста Києва від 07.06.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КУпАП, слід скасувати, а протокол про адміністративне правопорушення №847 від 27.04.2021 із додатками слід повернути органу, який його склав, для належного оформлення.
За викладеним, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок на користь держави, - скасувати, а матеріали справи повернути до Головного управління ДПС у м. Києві для проведення додаткової перевірки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька