21 липня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Дяченка В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного м. Києва від 16 грудня 2020 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постановою суду визнано доведеними обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 09.10.2020 о 16 год. 10 хв. на з'їзді з мосту Метро в напрямку Пішохідного мосту, керуючи автомобілем "Мітсубіші", д.н.з. НОМЕР_1 , всупереч вимогам п. 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив наїзд на бордюрний камінь в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Крім того, ОСОБА_1 09.10.2020 о 16 год. 10 хв. на 09.10.2020 о 16 год. 10 хв. на з'їзді з мосту Метро в напрямку Пішохідного мосту, керуючи автомобілем "Мітсубіші", д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушенням координації рухів, порушення мови, всупереч вимогами п. 2.5. Правил Дорожнього руху, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник Дяченко В.В. в апеляційній скарзі просить постанову Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2020, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник Дяченко В.В. вказує, що в ході ознайомлення з матеріалами адміністративної справи було виявлено ряд грубих порушень процедури фіксації адміністративного правопорушення.
Так, вказує Дяченко В.В. , що у протоколі №141871 від 09.10.2020 неправильно зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, не на мосту метро, як зазначено в протоколі, а безпосередньо на Наддніпрянському шосе, у напрямку Подолу.
Крім того, захисник повідомляє, що у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення неправильно зазначено суть адміністративного правопорушення, поліцейським у протоколі ознаки адміністративного правопорушення, а не його суть, яка чітко визначена диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Додатково захисник Дяченко В.В. вказує, що в порушення пункту 4 Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, ОСОБА_1 не було роз'яснено його права.
Дяченко В.В. вказує, що кількість долучених до матеріалів документів не відповідає переліку документів зазначеному протоколу.
Поряд з цим, 16.12.2020 в ході судового засідання було заявлено усне клопотання про виклик в судове засідання для допиту у якості свідків понятих, яких працівники поліції залучили з метою фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння, однак, суд відмовив у задоволенні клопотання, таким чином, на думку сторони захисту, було порушено принцип рівності сторін та принцип змагальності.
В судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Дяченко В.В. не з'явились, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
За клопотанням захисника Дяченка В.В. розгляд справи в суді апеляційної інстанції відкладався тричі. Належні докази суду не надав.
На підставі ст. 268 КУпАП суд визнав можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Дяченка В.В.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти наступних висновків.
Суд апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані судом доведеними, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
Згідно положенням ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, нормою ст. 280 КУпАП регламентовано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, за порушення ним п.п. 2.5, 2.3.б, 12.1 Правил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.
Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 141871 від 09.10.2020, в цей же день о 16 год. 10 хв. в м. Києві по мосту Метро в напрямку Набережного шосе водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi Lanser д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу "ДРАГЕР" чи у лікаря нарколога, водій відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями водій порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Згідно протоколу про адміністративну відповідальність серії ДПР 18 № 141872 від 09.10.2020, того ж дня в м. Києві, з мосту Метро (розв'язка), в напрямку Пішохідного мосту, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Lanser д.н.з. НОМЕР_1 . не врахував дорожню обстановку та здійснив наїзд на бардюрний камінь, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с. 2).
Дані протоколи за своїм змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та складені, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженими на те особами, а саме - інспекторами роти № 3 батальйону № 2 полку № 1 УПП у м. Києві ДПП старшими лейтенантами поліції - Філоненко В.В. та Гончарук А.А.
Обставини адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі серії ДПР 18 №141871, засвідчені свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 1), які, крім того, 09.10.2020 окремо пояснили про те, що у присутності кожного з них водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога та за допомогою приладу "ДРАГЕР" для визначення стану сп'яніння (а.с. 4).
Також, обставини адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі серії ДПР 18 №141872, підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 в письмових поясненнях пояснив, що 09.10.2020 о 16 год. 05 хв. рухаючись по Броварському проспекту в напрямку станції метро Лівобережна на перехресті з Визволителів помітив автомобіль Mitsubishi Lanser блакитного кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався з ним в попутному напрямку та робив не типові маневри та провокував аварійну ситуацію на дорозі, а потім поїхав на червоний сигнал світлофору.
Згодом на з'їзді з моста метро ОСОБА_4 знову побачив автомобіль Mitsubishi Lanser, але вже на узбіччі дороги з зігнутими дисками та пробитою гумою (а.с. 5).
З відеозапису, наявного в матеріалах справи видно, як працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу "Драгер" та пропонують проїхати до лікаря-нарколога.
Також ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння в присутності двох свідків.
На численні пропозиції працівників поліції вийти з автомобіля ОСОБА_1 їх не слухає та не відповідає, його мова не зв'язна (а.с. 8).
Отже, обґрунтування зазначені в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є непереконливими, конкретних висновків не містять та спростовується доказами, які наявні в матеріалах справи та перевірені в апеляційному порядку з дотриманням вимог закону.
За наведеним, слід дійти висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали провадження, в їх сукупності, обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.3.б, 12.1, п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції з закриттям провадження в справі, як про те виказав прохання захисник Дяченко В.В. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.
У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження огляду з метою виявлення такого стану.
Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено у межах санкцій ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП з дотриманням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП.
За викладеним, апеляційна скарга захисника Дяченка В.В. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Печерського районного суду м.Києва від 16.12.2020, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 10.200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Дяченка В.В. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька