17 лютого2021року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі:
особи, стосовно якої складено протокол
про адміністративне правопорушення- ОСОБА_1 ,
захисника особи, стосовно якої складено
протокол проадміністративне правопорушення- адвоката Ігнатенка В.В.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій міститься і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_1визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою суду визнано доведенимиобставини, що 24.09.2019 о 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Дачіа», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Клавдіївська,23/15 в м. Києві. Зважаючи на те, що у працівників патрульної поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння згідно із ознаками такого стану, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. Однак ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків в приміщенні лікарні «Соціотерапія» м. Київ, пр-т Визволителів, 6.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій міститься і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 20.12.2019, який пропущений з поважних причин.
В обґрунтування вимоги про поновлення строку на звернення з апеляційноюскаргоюОСОБА_1 зазначає, що він не був присутнімв судовому засіданні, за наслідком якого було ухвалено оскаржувану постанову, у зв'язку з тим, що перебував на довготривалому стаціонарному лікуванні, а тому не мав змоги захистити свої права та інтереси, через що пропустив строк на апеляційне оскарження.
Що стосується постанови Святошинського районного суду м. Києва від 20.12.2019, тоОСОБА_1 просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказує на те, що інспектором патрульної поліціїна місці зупинки транспортного засобу йому було запропонованопройти тестування за допомогою спеціального технічного приладу "Драгер", проте ОСОБА_1 скориставшись своїм правом, відмовився від такого огляду на стан алкогольного сп'яніння, внаслідок чого працівниками поліції було доставлено ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я "Соціотерапія" до лікаря-нарколога, де він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, після чого інспектором патрульної поліціїбуло складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно нього.
Крім того, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилається на те, щов матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутнє відповідне направлення особі від інспектора патрульної поліції до медичного закладу, для можливості проведення її огляду на стан сп'яніння, як це встановлено положеннями закону, а також пояснення свідків, які б могли підтвердити факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим вважає, що протокол про адміністративнеправопорушенняскладенонезаконно.
Також, ОСОБА_1 зазначає, що судове засідання було проведено без його участі, чим було порушено його право на захист.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисникаІгнатенка В.В. на підтримку в повному обсязі доводів апеляційної скарги про закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також пояснення свідка ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозаписи досліджуваних подій, слід дійти наступних висновків.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На виконання вимог ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як регламентують положення ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані не були, оскільки, як вбачається, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо повідомлення особи про місце та час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення 20.12.2019, зокрема, відповідна повістка, а також докази отримання такої повістки.
Крім того як вбачається, під час розгляду провадження судом першої інстанції,у судовому засіданні 20.12.2019, під час якого була ухвалена досліджувана постанова, ОСОБА_1 присутній не був (а.с. 20-21).
При цьому, копія постанови Святошинського районного суду м. Києва від 20.12.2019 ОСОБА_1 була направлена 11.01.2020 (а.с. 22), а отримана його захисником лише 13.01.2020 в приміщенні суду, у відповідь на свою заяву про видачу копії постанови (а.с. 25).
Разом з тим, ОСОБА_1 направив свою апеляційну скаргу до суду засобами поштового зв'язку 07.02.2020, тобто з пропуском строку, для подання апеляційної скарги.
Однак, з урахуванням того, що постанова суду була ухвалена за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при цьому, ОСОБА_1 не був належним чином повідомленийпро час та місце розгляду справи та просив відкласти її розгляд, крім того, отримав постанову суду лише 13.01.2020, суд вважає за можливе прийти до висновку щодо допустимості поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови від 20.12.2019.
Суд апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані судом доведеними, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
Згідно положенням ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, нормою ст. 280 КУпАП регламентовано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнанняОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольногосп'яніння, всупереч нормі п. 2.5 Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчиненняОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №323292 від 24.09.2019, того ж дня о 18 год. 30 хв. по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 керував автомобілем «Дачіа», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук (а.с. 1).
Зважаючи на те, що у працівників патрульної поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння згідно із ознаками такого стану, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння.
Однак ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків в приміщенні лікарні «Соціотерапія» м. Київ, пр-т Визволителів, 6.
В апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 24.09.2019 він під'їхав до під'їзду будинку по АДРЕСА_2 , при цьому, автомобіль "Дачія" д.н.з. НОМЕР_1 був припаркований.
Як зазначає ОСОБА_1 , до нього підійшли працівники поліції, для можливості перевірити документи, однак, він не мав при собі посвідчення водія України на право керування транспортним засобом, так як не збирався в подальшому нікуди виїжджати, після чого працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, так як він мав відповідні ознаки такого сп'яніння.
Як пояснив ОСОБА_1 , такі ознаки, як: почервоніння шкірних покривів та виражене тремтіння пальців рук - могло бути викликано тим, що він хворіє цукровим діабетом 1 типу. При цьому, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння.
Захисник - Ігнатенко В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що під час огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які з врахуванням захворювань, що наявні у ОСОБА_1 самі по собі не можуть бути підтвердженням перебування особи в такому стані.
Крім того, як зазначив захисник, матеріали справи не містять доказів направлення ОСОБА_1 до медичної установи, для його огляду на стан сп'яніння.
При цьому, відмова від проходження огляду, зафіксована не в приміщенні лікарні "Соціотерапія", а на місці зупинки транспортного засобу.
В той же час, захисник звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної камери працівників поліції,наданий суду не в повному обсязі.
При цьому, на думку захисника, пояснення свідків не є належним доказом відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння.
А тому на переконання захисника Ігнатенка В.В. зазначає, що з врахуванням вказаних обставин, працівниками поліції в даному випадку, не було доведено факт перебування ОСОБА_1 в стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, опитаний в судовому засіданні апеляційної інстанції свідок ОСОБА_5 пояснив, що 24.09.2019 близько 18 год. 30 хв. проходячи по вул. Клавдіївській в м. Києві, побачив автомобіль, до якого підійшли працівники поліції, які в свою чергу звернулися до водія транспортного засобу, з метою перевірки наявності у нього відповідного посвідчення водія та документів на автомобіль, після чого між ними виникла суперечка.
Свідок зазначив, що ОСОБА_1 повідомив працівників поліції про те, що він не має документів, які від нього вимагались патрульними, після чого вони запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 попросив викликати адвоката.
При цьому, свідок зазначив, що не бачив моменту складання протоколу та зауважив, що автомобіль "Дачія" д.н.з. НОМЕР_1 був припаркований передньою частиною до бетонних блоків, а його двигун, при цьому, не працював.
Разом з тим, як вбачається з листа ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України", наданої у відповідь на запит апеляційного суду, ОСОБА_1 раз на рік проходить курс стаціонарного лікування в діабетологічному відділенні ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України".
Крім того, в листі вказано, що ОСОБА_1 хворіє на діабет 1 типу з 2014 року та останній раз перебував на стаціонарному лікуванні з 17.10.2019 по 28.10.2019 (а.с. 78).
Так, з матеріалів справи вбачається, що обставини адміністративного правопорушення, викладені у протоколі щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, засвідчені свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 3), які, крім того, 24.09.2019 окремо пояснили про те, що у присутності кожного з них водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в лікарні «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, пр-тВизволителів, 6.
Вказані обставини підтверджуються і переглянутим відеозаписом з нагрудної камери поліцейських.
Зокрема, як вбачається з відеозапису наданого працівниками поліції, останніми було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Драгер", на що він відмовився, після чого особі було запропоновано пройти такий огляд у лікаря-нарколога у відповідній медичній установі - Київській міській наркологічній клінічній лікарні "Соціотерапія", на що водій, також, відмовився у присутності двох свідків.
Так, відмова від проходження такого огляду - є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи дійсно перебував водій в стані алкогольного сп?яніння чи ні.
Як зазначив ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі, він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу "Драгер", при цьому, така відмова була зафіксована і на вимогу поліцейських пройтиогляд у лікаря-нарколога, а тому в даному випадку суд не може взяти до уваги пояснення ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, так як зазначене, також, спростовується відеозаписом з місця події.
Крім того, ч. 2 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, з урахуванням зазначених положень статей КУпАП, вбачається, що працівниками поліції було дотримано процедуру огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, від якої ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.
При цьому, в матеріалах справи відсутні дані щодо оскарженняОСОБА_1 чи в йогоінтересах адвокатом//представником дій працівників поліції, що не заперечувалося і в суді апеляційної інстанції та в апеляційній скарзі.
Разом з тим, доводиОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутнєнаправлення до медичного закладу, для проходження оглядуна стан сп?яніння - не свідчать про порушення працівниками поліції процедури такого огляду, яка визначена п. 3 "Порядку направлення водіїв транспортних засобівдля проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, зі змінами, п. 6 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів янінняознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я від 09.11.2015 за № 1452/735, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1412/27858, які найшли своє відображення і в "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 за № 1395, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, та не суперечить вимогам ст. 266 КУпАП.
При цьому, варто зазначити, що згідно з п. 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими Міністерством охорони здоров?я України і Міністерством внутрішній справ України.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, доводи ОСОБА_1 та його захисника про наявність в нього захворювання, ніяким чином не вказує на неможливість вживання такої особи, зокрема,алкогольних напоїв, обставин чого у своєму житті ОСОБА_1 , при забороні робити такі вчинки, фактично не оспорює, що підтверджується доказами у справі.
При цьому, варто зауважити, що в даному випадку вищевказаний протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП складений, у зв'язку з відмовою особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не з підстав перебування особи у такому стані, а отже суд не може прийняти до уваги доводи захисника щодо того, що працівниками поліції фактично не було доведено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Водночас, не знаходять свого підтвердження і доводи апеляційної скарги щодо того, що пояснення свідків є неналежним доказом, які б свідчили про обставини викладені у протоколі, адже зазначені пояснення свідків не є фактично підтвердженням наявності у особи ознак алкогольного сп'яніння або перебування особи у такому стані, так як з урахуванням положень КУпАП, в даному випадку свідки лише засвідчують відмову особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, про що і складено даний протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
При цьому, суд не може прийняти до уваги доводи захисника про неповноту наданого відео з боді-камер патрульного поліції, так як будь-які належні та допустимі докази на підтвердження зазначеної обставини відсутні в матеріалах справи.
Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_5 не вбачається, що в даному випадку під час огляду водія на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими було порушено процедуру такого огляду, у відповідності до положень ст. 266 КУпАП.
Отже, за наведеним, слід дійти висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності, обґрунтовано визнав доведеною винуватістьОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 за № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження такого огляду.
Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, - не встановлено.
За підсумками, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року задовольнити та поновити йому цей строк.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька