26 червня 2025 року
м. Київ
справа №380/14105/24
адміністративне провадження №К/990/25554/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати у належному розмірі грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - 01.05.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати у належному розмірі грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за весь час затримки виплати з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - 01.05.2024.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - 01.05.2024. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - 01.05.2024 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою від 15.11.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу залишив без руху через відсутність документа про сплату судового збору, суд зобов'язав скаржника усунути цей недолік протягом десяти днів, надавши документ про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.
Ухвалою від 11.12.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернув, оскільки скаржник, станом на момент постановлення цієї ухвали, не усунув недоліки шляхом сплати судового збору у вказаній сумі у встановлений судом строк. При цьому суд апеляційної інстанції установив, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху військова частина отримала 18.11.2024 в Електронний кабінет скаржника.
Ухвалою від 23.12.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишив без руху через відсутність документа про сплату судового збору, суд зобов'язав скаржника усунути цей недолік протягом десяти днів, надавши документ про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.
Ухвалою від 06.01.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернув, оскільки скаржник, станом на момент постановлення цієї ухвали, не усунув недоліки шляхом сплати судового збору у вказаній сумі у встановлений судом строк. При цьому суд апеляційної інстанції установив, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху військова частина отримала 23.12.2024 в Електронний кабінет скаржника.
Ухвалою від 10.02.2025 Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №380/14105/24.
Ухвалою від 10.03.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишив без руху для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та надано апелянту строк для усунення її недоліків 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою від 21.03.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд визнано неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження та відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 380/14105/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про відмову у відкритті, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з цією касаційною скаргою.
Ухвалою від 20.05.2025 Верховного Суду касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі № 380/14105/24 повернуто.
18.06.2025 до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі № 380/14105/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідачем не подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду або оскарження рішення. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до оскарження рішення тощо.
Скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов'язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.
Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, а тому, як на переконання суду, повинен неухильно виконувати покладені на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасності її подання та оплати судового збору.
Обставина, що повернення апеляційної скарги скаржнику не позбавляє права повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
А тому, факт первинного звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв'язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Як установив суд апеляційної інстанції, повторно з апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся лише 26.02.2025, що є невиправдано тривалим строком для подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2024, з урахуванням того факту, що вперше подана скаржником апеляційна скарга була повернута останньому ухвалою суд від 11.12.2024, та, як на переконання суду, спростовує твердження відповідача про його сумлінне й добросовісне ставлення до встановлених законом прав і обов'язків визначених нормами КАС України, а також вчинення усіх можливих від контролюючого органу дій для подання апеляційної скарги з дотриманням строку визначеного статтею 295 КАС України.
Таким чином, за результатом розгляду клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження спірного в цій справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо наявності достатніх правових підстав для його поновлення.
Тобто, встановивши факт подання скаржником апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що скаржник дійсно не міг звернутися з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
Одночасно суд роз'яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного в цій справі судового рішення. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку, аналогічно клопотанню про поновлення строку на апеляційне оскарження поданому з апеляційною скаргою, скаржник послався на факт своєчасного попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою в цій справі та обставини неналежного/недостатнього бюджетного фінансування суб'єкта владних повноважень, що мало наслідком обмеження у своєчасній реалізації права на апеляційний перегляд судового рішення. На переконання скаржника, в даному випадку пропуску строку на апеляційне оскарження відбувся з поважних причин, а отже підлягає безумовному поновленню.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.03.2025, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Враховуючи те, що скаржник оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, зазначену в частині третій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Водночас скаржник належно не обґрунтовує помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо порушення норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження у справі.
При цьому, Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції не надавав оцінку правильності застосування норм матеріального права по суті спору, а встановив порушення норм процесуального права, так як наслідок відмовили у відкритті апеляційного провадження.
Крім того, згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена 21.03.2025, а касаційну скаргу подано через підсистему "Електронний Суд" 18.06.2025, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Втім, скаржник питання про поновлення строку на касаційне оскарження не порушує.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 330, статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
1) уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні;
2) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду