26 червня 2025 року
м. Київ
справа №520/24537/24
адміністративне провадження № К/990/20616/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №520/24537/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Терра Техніка» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Верховного Суду 08.05.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №520/24537/24.
Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження.
На виконання вимог вказаної ухвали податковим органом надіслано уточнюючу касаційну скаргу.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а саме абзаци 1, 2 частини 7 статті 139, частини 5, 6 статті 134, частини 1, 7, 9 статті 139 КАС України, статтю 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», частину 1 статті 1, статтю 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також застосував вказані норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме у постанові від 17.10.2018 по справі №301/1894/17, від 21.03.2018 по справі №815/4300/17, від 11.04.2018 по справі №814/698/16.
На думку контролюючого органу, судом при розгляді даної справи не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, від 02.09.2020 у справі №826/4959/16, від 19.11.2020 у справі №520/7431/19, від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 16.03.2023 по справі №927/153/22, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Верховний Суд зазначає, що, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, досліджено наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевірено їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховано предмет позову та обставини справи, суть виконаних послуг, зроблено висновок, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн є очевидно завищеним, відтак належний та справедливий розмір понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката складає 5000,00 грн.
Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому висновки суду суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм КАС України, посилань на практику Верховного Суду без доведення подібності правовідносин у справах, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.
Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано дану підставу касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не обґрунтовано передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а отже не усунуто недоліки ухвали про залишення касаційної скарги без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №520/24537/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.П. Юрченко Л.І. Бившева