головуючий суддя у першій інстанції: Денисюк Р.С.
17 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/19062/23 пров. № А/857/1123/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Запотічного І.І., Хобор Р.Б,
за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б.
представника апелянта 1: Татарчук І.В.
представника прокуратури: Місінської М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньсапрофос" та Державної служби геології та надр України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 140/19062/23 за адміністративним позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньсапрофос" про визнання протиправними та скасування протоколу та дозволу,-
06.07.2023р. Заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся з позовом який діє в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньсапрофос», у якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 14.04.2015р. № 3350 та спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2016р. № 6143, який виданий ТзОВ “Волиньсапрофос» Державною службою геології та надр України для видобування сапропелів, придатних для використання в якості добрив у сільському господарстві на території родовища “Озеро Синове».
20.10.2023р. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду позов залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024р., Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2023р. у даній справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2024р. позов залишено без розгляду.
24.07.2024р. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2024р. у даній справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2024р. позов задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ТзОВ "Волиньсапрофос" подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2024р. скасувати із закриттям провадження у справі та залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском звернення позивача до адміністративного суду.
Крім того, із вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог не погодився апелянт Державна служба геології та надр України.
Апелянт просить суд, Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2024р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в позов відмовити.
Представник ТзОВ "Волиньсапрофос", Татарчук І.В., в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з підстав в ній зазначених.
Представник прокуратури, Місінська М.А. в судовому засіданні просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
16.03.2015р. Державна служба геології та надр України здійснила державну реєстрацію робіт за формою 3-гр № 60, які планує провести ТзОВ «Волиньсапрофос»,, а сама - попередню геолого-економічну оцінку запасів родовища сапропелів «Озеро Синове», на території Старовижівського району Волинської області.
На засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 14.04.2015р. розглянуто матеріали попередньої геолого-економічної оцінки запасів ділянки ТзОВ «Волиньсапрофос», родовище сапропелю «Озеро Синове», поданих на розгляд позивачем з метою отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин.
Розгляд поданих ТзОВ «Волиньсапрофос» матеріалів оформлений 14.04.2015р. протоколом № 3350 засідання колегії ДКЗ України, яким апробовано підраховані в межах ділянки ТзОВ «Волиньсапрофос» родовища «Озерл Синове» запаси сапропелів місцевого значення придатні для використання в якості добрив у сільському господарстві.
07.04.2016р. ТзОВ «Волиньсапрофос» звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування сапропелю «Озеро Синове терміном на 18 років. (т.1 а.с.40-42).
На підставі поданої заяви та долучених документів, Державна служба геології та надр України видала ТзОВ «Волиньсапрофос» спеціальний дозвіл на користування надрами № 6143 від 04.10.2016р. строком на 18 років, для видобування сапропелів, придатних для використання в якості добрив у сільському господарстві, родовищі «Озеро Синове» (т.1 а.с.29-30).
ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, Положенням про Порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 22 грудня 1994 року № 865, Порядком державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року № 263 (далі - Порядок №263).
Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
В ст.3 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) видно, що гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
ч.1 ст.13 Кодексу України «Про надра» передбачено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
В ст.14 Кодексу України «Про надра», видно, що такі надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.
ч.2 ст.16 Кодексу України «Про надра» передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.3 ст.24 Кодексу України «Про надра», права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
Відповідно до ст.39 Кодексу України «Про надра», роботи і дослідження, пов'язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Порядок розпорядження геологічною інформацією встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Із змісту п.1.1-п.1.3 Порядку № 263 передбачена єдина процедура державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН), з метою запобігання їх дублюванню при подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища, з'ясуванні гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
пп.2 п.1 цього порядку визначено, що державна реєстрація РДГВН - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.
Державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об'єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр (п.1.3 Порядку № 263).
Реєстрації підлягають такі види РДГВН, серед інших, зокрема, як геолого-економічна оцінка (п.1.5 Порядку №263).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі зокрема: діючого спеціального дозволу на користування надрами; затвердженого в установленому порядку пооб'єктного плану виконавця РДГВН; висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об'єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку (п.1.4 Порядку №263).
З матеріалів справи видно, що державна реєстрація РДГВН ТзОВ «Волиньсапрофос» Держгеонадрами проведена 16.03.2015р. шляхом проставлення відтиску штампа Держгеонадра України на переліку об'єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2015 рік за державним реєстраційним номером об'єкта РДГВН № У-15-60/1.
Отже, шляхом проведення вказаної державної реєстрації РДГВН, Держгеонадра офіційно засвідчила про доцільність здійснення ТзОВ «Волиньсапрофос» попередньої геолого-економічної оцінки запасів родовища сапропелів «Озеро Синове». Вказані роботи виконуються відповідно до договору з ТзОВ «Екологічний Консалтинг Надра».
В п.1.7 Порядку № 263 видно, що для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направлчє заяву, до якої додаються такі документи:
-перелік РДГВН;
-копія документа, на основі якого проводиться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб'єктивний план геологорозвідувальній робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо);
-ситуаційний план або картограма з контурами площ чи району проведення РДГВН ( залежно від виду робіт та площі їх проведення).
Тобто, державну реєстрацію попередньої геолого-економічної оцінки родовище «Озеро Синове» за формою 3-гр можливо було провести лише за умови наявності у позивача чинного спеціального дозволу на користування надрами та подання його із пакетом документів.
Однак, з матеріалів справи видно, що при проведенні державної реєстрації Держгеонадра РДГВН у ТзОВ «Волиньсапрофос» відсутній діючий спеціальний дозвіл на користування надрами, станом на дату реєстрації таких робіт, що у свою чергу свідчить про протиправність здійснення державної реєстрації попередньої геолого-економічної оцінки запасів родовища сапропелів «Озеро Синове».
Згідно п.3.5 Порядку № 263 у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено, серед іншого уразі невідповідності поданих документів вимогам п.1.7 розділу 1 цього Порядку.
Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Волиньсапрофос» станом на 16.03.2015р. (дата реєстрації робіт) не було надрокористувачем в розумінні вимог закону та не володів чинним спеціальним дозволом на користування надрами.
Слід зазначити, що у постанові Верховний Суд від 03.12.2021р. у справі № 0640/4277/18 дійшов висновків, що геологічне вивчення, як вид надрокористування на підставі спеціального дозволу на користування надрами, слід відрізняти від робіт та досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, які зареєстровані у Держгеонадрах України у відповідності до Порядку № 263. Державна реєстрація РДГВН є одним із етапів отримання в майбутньому спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища. Державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі, зокрема, висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об'єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку. Для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються документи, передбачені пунктом 1.7 наказу № 263. У разі невідповідності поданих документів вимогам пункту 1.7 розділу І цього Порядку у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено.
Отже, Державна служба геології та надр України, всупереч п.1.4, 1.7, 3.5 Порядку № 263 протиправно прийняла на розгляд для проведення державної реєстрації РДГВН від позивача документи без спеціального дозволу на користування надрами та у подальшому 16ю03.2015р. Протиправно здійснила державну реєстрацію РДГВН № У-15-60/1.
п.2 Порядку № 615 визначено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених п.8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
В п.3, п.5 Порядку № 615 видно, що на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
Дозволи надаються на такі види користування надрами: геологічне вивчення родовищ корисних копалин; геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ); будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.
Згідно абз.1 п.4 Порядку № 615, дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.
пп.1 п.8 Порядку № 615 (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.
Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку (абзац двадцять шостий пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами).
В п.9 Порядку № 615 видно, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;
Мінприроди - на всі види користування надрами;
Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.
Порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначає Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (далі - Положення № 865).
п.4, п.5 Положення №865 встановлено, проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться ДКЗ.
Залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися: апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт; затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.
В абз.1 п.7 Положення № 865 визначено, що Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).
Відповідно до абз.1-6 п.9 Положення № 865 встановлено, що матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити, окрім іншого, документи, що засвідчують право на користування надрами, а у пункті 16 цього ж положення закріплено правило, за яким матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.
Вимоги до змісту, оформлення і порядку подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ конкретних видів корисних копалин затверджуються ДКЗ (п.10 Положення № 865).
Наказом ДКЗ від 21 липня 2015 року № 293 затверджено Методичні рекомендації щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин (далі - Методичні рекомендації № 293). За п.п.13.3 п.13 яких матеріали геолого-економічних оцінок розвіданих родовищ подаються в ДКЗ України користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.
У разі коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику, про що вказано у п.24 Положення № 865.
В абз.2 п.23 та п.28 Положення № 865 видно, що рішення ДКЗ, що приймаються на пленарних засіданнях і оформляються протоколами, спрямовуються на реалізацію єдиної науково-технічної політики щодо проведення геолого-економічної оцінки, державного обліку і забезпечення повноти використання запасів родовищ корисних копалин, визначення ступеня їх підготовленості до промислового освоєння відповідно до законодавства.
Таким чином, колегія суддів наголошує, що процедура отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин неможлива без попереднього проведення державної експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку.
Колегія суддів наголошує, що момент виникнення спірних правовідносин законодавчими приписами, чітко врегульовано процедуру надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх видобування, в тому числі, без проведення аукціону у передбачених Кабінетом Міністрів України випадках, а також унормовано усі стадії такого процесу, включаючи питання, пов'язані з погодженням поданих до Держгеонадр документів для отримання вказаного дозволу.
Крім того, колегія суддів зазначає, що проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин є одним з етапів у процедурі надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх видобування. При цьому, матеріали геолого-економічної оцінки можуть бути затверджені ДКЗ лише у разі, якщо останні подані користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.
Із змісту протоколу № 3350 від 14.04.2015р. чітко видно, що ДЗК апробовано підраховані в межах ділянки ТзОВ «Волиньсапрофос» родовища «Озеро Синове» запаси сапропелів місцевого значення придатні для використання в якості добрив у сільському господарстві.
Отже, виходячи з вимог Положення № 865 та Методичних рекомендацій № 293, матеріали геолого-економічної оцінки запасів родовища сапропелів «Озеро Синове повинні були подаватись до ДКЗ користувачем надр або уповноваженою ним особою й повинні були містити, крім іншого, документи, що засвідчують право на користування надрами (спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин).
У разі недотримання таких вимог щодо складу і змісту зазначених матеріалів п.24 Положення № 865 імперативно встановлює для ДКЗ обов'язок повернути такі матеріали замовнику і утриматися від оцінки запасів корисних копалин, чого в даному випадку відповідачем 1 зроблено не було, чим порушено вимоги п.9, 16, 24 Положення № 865 й прийняла рішення, оформлене оспорюваним протоколом, яке не відповідає вимогам законодавства.
Таким чином, враховуючи імперативні положення Порядку №615, Порядку №263, Положення № 865 та Методичних рекомендацій № 293, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність протоколу колегії ДЗК від 14.05.2015р. № 3350 та таким, що не ґрунтується на чинних на той час нормах законодавства.
Зважаючи на порушення процедури проведення експертизи та проведення оцінки запасів корисних копалин родовища «Озеро Синове» та протиправність протоколу ДЗК №3350, на підставі якого в подальшому ТзОВ «Волиньсапрофос» видано спеціальний дозвіл на користування надрами, тому і даний дозвіл є протиправним із підстав вище наведених.
Стосовно залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів звертає увагу на таке.
20.10.2023р. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Волинської обласної прокуратури про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із даним позов та позов залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024р., Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2023р. у даній справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2024р. задоволено клопотання відповідачів Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України про залишення позову без розгляду та позов залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строків звернення до суду.
24.07.2024р. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у даній справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Отже, вказані постанови набрали законної сили, в порядку касаційного оскарження не оскаржувались, а отже судом апеляційної інстанції вже надавалась правова оцінка щодо строків звернення до суду із даним позовом.
Щодо доводів апелянта щодо не обґрунтування підстав для представництва інтересів держави прокурором колегія суддів зазначає наступне.
Системний аналіз ст.13 Конституції України, ч.4 ст.5 КАС України, ст.11 Кодексу України про надра, Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 614 від 25.06.2020р., Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. № 1174, Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1689 від 10.11.2000р. видно що державні органи в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державна служба геології та надр України, Державна комісія України по запасах корисних копалин не наділені повноваженнями щодо звернення з позовом до суду про визнання протиправним та скасування спеціальних дозволів на користування надрами та рішень Державної комісії України по запасам корисних копалин.
В даній справі недотримання вимог природоохоронного законодавства Держгеонедрами України та ТзОВ «Волиньсапрофос» беззаперечно порушує інтереси держави, підриває авторитет владних органів через недотримання встановленої законом процедури, а тому колегія суддів вважає, що прокурор обгрунтовано реалізовує надані Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру» повноваження щодо представництва інтересів держави шляхом звернення до суду з даними позовом в інтересах держави.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкти владних повноважень в особі Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин діяли не у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньсапрофос" та Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення, а Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 140/19062/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді І. І. Запотічний
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 26.06.2025р.