18 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/5140/24 пров. № А/857/12143/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року (головуюча суддя Скраль Т.В., ухвалене у м. Ужгороді о 10:50, повний текст складено 24.02.2025) у справі № 260/5140/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
15 серпня 2024 року Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося в суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 246 766,15 грн, у т.ч. пеня в розмірі 257,25 грн за такими платежами: 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» в розмірі 136 420,63 грн; 50 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 76 688,30 грн; 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 33 657,22 грн, у т.ч. пеня в розмірі 257,25 грн.
В подальшому, 21 жовтня 2024 року відповідачем подано до суду зустрічний позов, відповідно до якого просить суд скасувати (визнавши їх протиправними) як незаконні та необґрунтовані податкові повідомлення рішення від 19.09.2022 року № 0610670-2413-0704 (з урахуванням стверджуваної відповідачем у первісній позовній заяві його передатуванні та перенумеруванні за номером 687/07-16-24-13 від 07.02.2023 року) та від 28.04.2023 року № 0286502-2413-0704.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року об'єднано в одне провадження зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень із первісним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено повністю. Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення - рішення №687/07-16-24-13 від 07.02.2023 року, а саме: податкові повідомлення рішення від 19.09.2022 року № 0610670-2413-0704, №0610665-2413-0704, №0610667-2413-0704. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу форми "Ф" від 03 квітня 2023 року № 0000046-1308-0716. В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління ДПС у Закарпатській області, та з наведених в апеляційній скарзі підстав, покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №260/5140/24 у частині відмови у задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та у частині задоволення зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та відмовити у повному обсязі у задоволенні вимог зустрічного позову.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що права відповідача, передбачені нормами підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, зокрема надсилання податкових повідомлень-рішень про сплату сум податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) не були порушені. Відповідач отримав податкові повідомлення-рішення № 0610665-2413-0704, № 0610667-2413-0704 Я» 0610670- 2413-0704 від 19.09.2022, але не сплатив суми зобов'язань, зазначені в них. Суд першої інстанції у рішенні від 14.02.2025 у справі № 260/5140/24 не вказав які саме норми законодавства України порушено Головним управлінням ДПС у Закарпатській області при проведенні у відповідність облікових показників інтегрованих карток платників по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежиїлової нерухомості (код бюджетної класифікації 1810300). Вважає, що таке рішення було прийнято на підставі власних міркувань та внутрішнього переконання.
В судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали, просили таку задовольнити.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, а саме згідно з інформацією з інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, за ОСОБА_1 зареєстровано об'єкти нерухомого майна, зокрема будівлі гуртово-продовольчої бази літ. "А, «Б» , загальною площею 1824,50 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 521612321208.
19 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято такі податкові повідомлення - рішення: №0610666-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2021 рік у сумі 2 235,00 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості»; №0610665-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2021 рік у сумі 766,08 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості»,; №0610667-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2021 рік у сумі 3050,40 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості»; №0610670-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2021 рік у сумі 54 735,00 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості»; №0610669-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2021 рік у сумі 3011,40 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості»
Також, 22 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 926308-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2022 рік у сумі 35 668,98 грн по платежу «Земельний податок з фізичних осіб».
07 лютого 2023 року Ужгородський відділ податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Закарпатській області звернувся до Заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області із доповідною запискою в якій зазначаються, що за результатами проведеного аналізу інтегрованих карток платників по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 1810300) було виявлено, що з технічних причин нараховані зобов'язання по податку проведені в інтегрованих картках платників не за місцем розташування об'єктів нерухомого майна, що призвело до безпідставного боргу. Так, податкові зобов'язання, нараховані гр. ОСОБА_1 у сумі 766,08 грн, 3 050,40 грн, 54 735,00 грн, які винесені відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0610665- 2413-0704, № 0610667-2413-0704, № 0610670-2413-0704 від 19.09.2022 року були проведені в інтегрованих картках платників Берегівської ТГ (код ДПІ - 718), об'єкти нерухомого майна, за які проведено нарахування податку розташовані на території Великоберезнянської ТГ (код ДПІ - 704).
Відтак, суд першої інстанції вірно вказав, що податкові повідомлення-рішення № 0610665-2413-0704, № 0610667- 2413-0704, № 0610670-2413-0704 від 19.09.2022 за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС були зареєстровані за новими номерами: № 687/07-16-24- 13, № 687/07-16-24-13, № 687/07-16-24-13 від 07 лютого 2023 року.
Головним управлінням ДПС у Закарпатській області 04 квітня 2023 року надіслано ОСОБА_1 податкову вимогу від 03 квітня 2023 року № 0000046-1308-0716 про наявність станом на 02 квітня 2023 року податкового боргу у сумі 99 490,77 грн.
В подальшому, 28 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято такі податкові повідомлення - рішення: № 2449546-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2023 рік у сумі 41 019,32 грн по платежу «Земельний податок з фізичних осіб»; №0286218-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2022 рік у сумі 829,92 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості»; №0285715-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2022 рік у сумі 3304,60 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості»; №0286315-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2022 рік у сумі 1087,13 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості»; №0286502-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2022 рік у сумі 59 296,25 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості»; №0286219-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2022 рік у сумі 4 842,50 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості»; №0287146-2413-0704, яким визначено суму податкового зобов'язання за 2022 рік у сумі 3 262,35 грн по платежу «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
Як вбачається з матеріалів справи, з 08 грудня 2023 року по 27 грудня 2023 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року та за наслідками перевірки складено акт від 02 січня 2024 року № 7/07-16-24-06/ НОМЕР_1 .
Відтак 23 січня 2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, на підставі даного акту від 02 січня 2024 року № 7/07-16-24-06/ НОМЕР_1 , прийнято податкове повідомлення-рішення № 000/457/0716-24-06/ НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 10 781,12 грн (за податковими зобов'язаннями - 9 801,02 грн, за штрафними санкціями - 980,10 грн) за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування», (т.1, а.с. 54).
Як вбачається з матеріалів справи,30 квітня 2024 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самостійно подано звітну податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний податковий період 2023 рік із самостійно задекларованою сумою податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 28 368,85 грн.
Також, як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до статті 129 Податкового кодексу України, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 проведено нарахування пені в розмірі 257,25 грн за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Пунктом 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Статтею 265 Податкового кодексу України визначено, що податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктами 266.2.1, 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка та зазначено об'єкти, які не є об'єктами оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, в підпункті «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вказано, що будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з інформацією з інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, за ОСОБА_1 зареєстровано об'єкти нерухомого майна будівлі складу "А" «Б» гуртово-продовольчої бази, загальною площею 1824,50 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 521612321208.
Як вже було зазначено, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських форму ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт господарювання - фізична особа -підприємець із 03 травня 1993 року.
Відповідно до поданих податкових декларацій про майновий стан і доходи, зокрема із Додатків Ф2 до податкової декларації за 2021-2022 роки, КВЕДом за здійснення, якого ОСОБА_1 одержав дохід є 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, КВЕД 47.11 - «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами» входить до секції G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів».
Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що діяльність від якої отримував дохід фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом 2021-2022 звітніх періодів, якому належать вказаний об'єкт нежитлової нерухомості, не класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010.
Відтак, враховуючи, що склад «Б» не використовувався у 2021-2022 роках за призначенням, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутні підстави стверджувати, що вказана будівля не є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Подані позивачем за зустрічним позовом докази в судовому засіданні 13.02.2025 року щодо уточнення податкових зобов'язань та повідомлення про об'єкти оподаткування подані до податкового органу 13.02.2025 року не можуть стосуватися спірного періоду, а тому судом не можуть прийматися до уваги.
Щодо поданих договорів та актів приймання майна, то такі судом першої інстанції вірно оцінені критично, оскільки вказаними документами підтверджується лише факт придбання певного обладнання, однак не підтверджується наявність обставин, сукупна наявність яких є підставою для звільнення позивача за зустрічним позовом від обов'язку щодо сплати податку за об'єкти нерухомого майна, стосовно яких винесено оскаржувані ППР.
Слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі 420/7771/20 визначено, що пільгове оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для платників, які є власниками будівель промисловості, застосовується до будівель, що використовуються для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.
Згідно з підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Разом з тим, ОСОБА_1 не звертався до контролюючого органу в порядку підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України щодо проведення звірки даних з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітній період.
Слід зазначити, що відповідно до приписів статті 266 ПК України, податковий орган при формуванні сум податку податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки керується даними, наявними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, що 07 лютого 2023 року Ужгородський відділ податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Закарпатській області звернувся до Заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області із доповідною запискою в якій зазначаються, що за результатами проведеного аналізу інтегрованих карток платників по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 1810300) було виявлено, що з технічних причин нараховані зобов'язання по податку проведені в інтегрованих картках платників не за місцем розташування об'єктів нерухомого майна, що призвело до безпідставного боргу. Так, податкові зобов'язання, нараховані гр. ОСОБА_1 у сумі 766,08 грн, 3 050,40 грн, 54 735,00 грн, які винесені відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0610665- 2413-0704, № 0610667-2413-0704, № 0610670-2413-0704 від 19.09.2022 року були проведені в інтегрованих картках платників Берегівської ТГ (код ДПІ - 718), об'єкти нерухомого майна, за які проведено нарахування податку розташовані на території Великоберезнянської ТГ (код ДПІ - 704), (а.с. 28).
Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення № 0610665-2413-0704, № 0610667- 2413-0704, № 0610670-2413-0704 від 19.09.2022 за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС були зареєстровані за новими номерами: № 687/07-16-24- 13, № 687/07-16-24-13, № 687/07-16-24-13 від 07 лютого 2023 року.
Разом з тим, перереєстрація податкових повідомлень-рішень, які були надіслані платнику податків, не передбачена законодавством України. Після надсилання податкових повідомлень-рішень контролюючим органом платнику податків, воно вважається доставленим, і його реєстрація є остаточною.
Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 687/07-16-24- 13 від 07 лютого 2023 року платнику податків не надсилалися.
Відтак, враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки Головним управлінням ДПС у Закарпатській області протиправно здійснено перереєстрацію податкових повідомлень-рішень № 0610665-2413-0704, № 0610667- 2413-0704, № 0610670-2413-0704 від 19.09.2022, то суд вважає за необхідне, з врахуванням частини 2 статті 9 КАС України, скасувати податкові повідомлення - рішення №687/07-16-24-13 від 07.02.2023 року, а саме: податкові повідомлення - рішення від 19.09.2022 року № 0610670-2413-0704, № 0610665-2413-0704, № 0610667-2413-0704.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення від 28 квітня 2023 року № 0286502-2413-0704 не підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено, що склад «Б» не використовувався ОСОБА_1 у 2022 році за призначенням, а відтак відсутні підстави стверджувати, що вказана будівля не є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податковим органом не було допущено протиправних дій при формуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2023 року № 0286502-2413-0704.
Статтею 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, що з метою погашення податкового боргу 04 квітня 2023 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області надіслано ОСОБА_1 податкову вимогу від 03 квітня 2023 року № 0000046-1308-0716 про наявність станом на 02 квітня 2023 року податкового боргу у сумі 99 490,77 грн, (т.1, а.с. 61).
Разом з тим колегія суддів погоджується з судом першої інстанції,що дана податкова вимога підлягає скасуванню, оскільки податковий борг у сумі 99 490,77 грн складався, в тому числі, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на підставі податкових повідомлень - рішень №687/07-16-24-13 від 07.02.2023 року (податкові повідомлення - рішення від 19.09.2022 року № 0610670-2413-0704, № 0610665-2413-0704, № 0610667-2413-0704).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (стаття 14 пункт 14.1 підпункт 14.1.175 ПК України).
Зважаючи на наведене колегія суддів вважає вірним висновк суду першої інстанції, що відсутні підстави для стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_1 у розмірі 246 766,15 грн, оскільки суми податків не є узгодженими.
Відтак беручи до уваги все викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Закарпатській області слід відмовити, вимоги зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №260/5140/24 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 26.06.2025