26 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/24332/23 пров. № А/857/5446/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року (суддя Каленюк Ж.В., ухвалена в м.Луцьк) у справі № 140/24332/23 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної установи “Цуманська виправна колонія (№84)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року позов у цій справі задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної установи “Цуманська виправна колонія (№84)» щодо обчислення та виплати ОСОБА_4 з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року грошового забезпечення, одноразових виплат при звільненні без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року для обрахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Зобов'язано Державну установу “Цуманська виправна колонія (№84)» здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року, одноразових виплат при звільненні із застосуванням розрахункової величини для обрахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Вказане рішення набрало законної сили 12 грудня 2023 року.
16 грудня 2024 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі - ОСОБА_4 , який помер, на правонаступників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі правонаступниками в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Державної установи “Цуманська виправна колонія (№84)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку письмового провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вже було зазначено, що Волинським окружним адміністративним судом рішення від 10 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Зобов'язано Державну установу “Цуманська виправна колонія (№84)» здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 01 березня 2021 року, одноразових виплат при звільненні із застосуванням розрахункової величини для обрахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року виплати, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Зазначене рішення набрало законної сили 12 грудня 2023 року.
Частиною першою статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників.
Згідно частини другої, четвертої статті 372, частини першої статті 373 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи виконавчий лист не був виданий стягувачу ОСОБА_4 .
Згідно частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до частини четвертої статті 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу - як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Частиною першою статті 52, частини першої статті 379 КАС України визначено, що необхідною передумовою для заміни сторони у справі або сторони виконавчого провадження є існування правонаступництва між позивачем як учасником суспільних відносин та зацікавленою особою, унаслідок якого належні першому права набуваються останнім.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17 січня 2024 року, позивач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно пунктами 1, 2 глави 23 розділу ІІ Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 березня 2018 року за №377/31829), у разі смерті (загибелі) особи рядового чи начальницького складу членам її сім'ї (в разі їх відсутності - її батькам та утриманцям або за спільною згодою одному з них) виплачується в установленому законодавством порядку грошове забезпечення повністю за той місяць, у якому сталася смерть, а також проводяться інші виплати, право на які виникло на день смерті.
Відтак, сума грошового забезпечення, яка не була одержана за життя особою рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, охоплює всю суму заборгованості, у тому числі кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але невиплачені.
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 1219 ЦК України врегульовано, що не входять до складу спадщини права та обов'язки особи, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Постановою державного нотаріуса Ківерцівської державної нотаріальної контори від 14 листопада 2024 року №1116/02-31 відмовлено ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та від імені неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як законний представник, у видачі їм свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі №140/24332/23 у зв'язку з відсутністю перерахованих коштів ОСОБА_4 , який помер.
Таким чином, на момент смерті ОСОБА_4 відповідні суми грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №140/24332/23 не були нараховані, тому це грошове забезпечення не є такими, що увійшло до складу спадщини.
Верховний Суд у постанові від 15 липня 2021 року у справі №2-а-2691/2009 зазначив, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю. До спадщини померлого входять суми нарахованих пенсійних і соціальних виплат при житті померлого, але з відповідних причин не отримані ним, а не право на отримання відповідних виплат, яке має особистий характер.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №286/3516/16-ц, від 03 квітня 2019 року у справі №808/1346/18 висловлено позицію про те, що у справах, де предметом позову є майнова вимога позивача, яка стосується визнання за ним право власності на майно - грошові кошти, які належали до виплати за життя померлому спадкодавцю, має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Даний підхід застосований також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №355/323/17, де суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) померлого чоловіка вказав, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
Подібні висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №284/252/17 зазначила, що (позов про стягнення з органу пенсійного фонду у порядку спадкування неодержаних за життя спадкодавця підвищення до пенсії й додаткової пенсії, щорічної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 квітня 2022 року у справі №428/3913/20, від 30 листопада 2022 року справа №638/19167/19 (позов про стягнення недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера в порядку спадкування).
Таким чином, виплаті підлягають лише конкретні суми заробітної плати (грошового забезпечення), які належали позивачу за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Кошти, які не були нараховані померлому, не є належною йому виплатою.
За таких умов, відсутня нарахована сума, яка може бути виплачена членам сім'ї померлого.
З огляду на способи захисту прав осіб, наділених правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонеру - сум пенсії, працівнику - сум заробітної плати (грошового забезпечення), вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження, а лише в порядку звернення до суду із позовом за захистом права на спадкування в порядку цивільного судочинства.
Верховний Суд у постановах від 24 січня 2024 року у справі №380/9537/21, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21 зазначив, що вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні не є належним способом захисту прав заявника.
З врахуванням наведеного судом першої інстанції підставно відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі правонаступниками в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Державної установи “Цуманська виправна колонія (№84)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 383 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 140/24332/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга