25 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25406/24 пров. № А/857/11277/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Довгої О.І.,
суддів Запотічного І.І., Шинкар Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 380/25406/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, (головуючий - суддя Мартинюк В.Я. у м. Львові, у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження) -
в грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у відмові у переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» за заявою №9312 від 21.11.2024 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, виходячи з розміру 60% від заробітку, зазначеного у довідці №445-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та на підставі довідки №444-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, без обмеження, починаючи з 30.01.2024 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення від 28.11.2024 №913070196040, яким відмовило позивачці у переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», за заявою № 9312 від 21.11.2024 яке вважає неправомірним, оскільки пенсійний орган зазначив, що розмір пенсії позивача «за віком» з 01.03.2024 становить 5342,44 грн., а відтак, з урахування документів наявних в електронній пенсійній справі - перерахунок/перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є більш доцільним.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року залучено до участі у справі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року, вийшовши за межі позовних вимог, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» за заявою №9312 від 21.11.2024 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 01.02.2024 № 913070196040 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2024 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, починаючи з 30.01.2024 року. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Суд виходив з того, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач з 27.10.1993 працювала на посадах, віднесених законом до посад державної служби і станом на момент набрання чинності Законом №889-VIII набула стажу роботи на державній службі більше 20 років, що дає їй право на перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу». Щодо вимог які стосуються перерахунку і виплати пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, виходячи з розміру 60% від заробітку, зазначеного у довідці №445-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та на підставі довідки №444-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, без обмеження, то відповідач ще не ухвалював рішення щодо переходу позивача з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого будуть порушені.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.
Позивач вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, починаючи з 30.01.2024 року, за неповно встановлених та досліджених обставин, які мають значення для справи, також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час прийняття відповідачем рішення від 28.11.2024 № 913070196040 не бралися до уваги довідки, видані відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду м. Львова від 15.04.2024 в справі № 380/3052/24, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 22.10.2024, а саме: довідка № 445-Ф від 20.11.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31 грудня 2023 року; довідка № 444-Ф від 20.11.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка не момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за грудень 2023 року. Оскільки видання відповідних довідок пенсійним органом відбулось лише на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду м. Львова від 15.04.2024 в справі № 380/3052/24, вважає, що такі мають бути враховані при визначенні розміру пенсії позивача.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню з огляду на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими обставинами справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Також, враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Отже, за наведених вище норм пенсійного законодавства, електронна пенсійна справа ОСОБА_1 була передана Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області, тобто до органу ПФУ, де ОСОБА_1 перебуває на обліку, а, відтак, відсутні підстави для зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачки. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що умови призначення пенсій державним службовцям визначено Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок 622). Постановою Кабінетів Міністрів України від 12.07.2024 року №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» внесено зміни до Порядку №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Постанова № 823 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №622 для державних службовці, які працювали в держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та які звільнилися до 01.01.2024 з таких органів, визначення заробітної для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховується в розмірах установлених на 31.12.2023, а розмір виплат (крім посадових окладів , надбавок за ранг та вислугу років ), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31.12.2023. Відповідно до п.5 Порядку № 622 довідки про заробітну плату держаних, службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889 пенсії відповідно до статті Закону № 3723 та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивачки.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно довідки від 12.08.2022, яка видана ОСОБА_1 про те, що вона дійсно перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком з 26.03.2010 (інвалідність ІІ гр. загальне захворювання довічно з 01.04.2022р.).
З трудових книжок серія НОМЕР_1 від 10.06.1978 року та від 31.03.2017 року убачається, що позивач працювала, на таких посадах:
- 28.06.1978 - прийнята на роботу в цех до Львівського виробничого об'єднання «Полонина»;
- 26.10.1993 - звільнена за власним бажанням;
- 27.10.1993 - зарахована на посаду спеціаліста 2 категорії по контракту до Галицького районного відділу соціального захисту населення;
- 01.01.1994 - встановлено 15 ранг державного службовця;
- 05.03.1994 - прийнято присягу державного службовця;
- 15.12.1998 - встановлено 14 ранг державного службовця;
- 31.12.1998 - звільнена за переведенням до Галицького районного відділу Пенсійного фонду України;
- 01.01.1999 - призначена за переведенням на посаду спеціаліста 2 категорії підвідділу пенсійного забезпечення;
- 11.01.2001 - звільнена з посади по переведенню до Галицького районного управління Пенсійного фонду України;
- 12.01.2001 - призначена по переведенню на посаду спеціаліста 1 категорії відділу пенсійного забезпечення;
- 01.06.2003 - присвоєно 13 ранг державного службовця;
- 22.05.2007 - переведено на посаду провідного спеціаліста відділу пенсійного забезпечення;
- 15.07.2015 - призначена на посаду провідного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунку пенсії;
- 10.09.2015 - переведена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунку пенсії;
- 04.05.2016 - присвоєно 9 ранг державного службовця;
- 30.03.2017 - звільнена з посади за переведенням до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова;
- 31.03.2017 - призначена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунку пенсії в Галицькому районі м. Львова за переведенням;
- 05.02.2018 - звільнена з посади за переведенням до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області;
- 06.02.2018 - призначена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області;
- 10.09.2018 - присвоєно черговий 8 ранг державного службовця;
- 13.09.2019 - переведена на посаду головного спеціаліста відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства;
- 28.10.2020 - переведена на посаду головного спеціаліста відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення;
- 10.09.2021 - присвоєно черговий 7 ранг державного службовця;
- 29.01.2024 - звільнена із займаної посади за власним бажанням.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року у справі №380/3052/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.02.2017 №1-3; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше ніж 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за останньою займаною посадою державної служби за формою, передбаченою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям».
На виконання вищезазначених рішень, органом Пенсійного фонду України позивачу видано довідку №445-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку №444-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою від 30.01.2024 №938 щодо проведення перерахунку пенсії та переходу на інший вид пенсії згідно Закону України «Про державну службу».
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення від 01.02.2024 №913070196040 в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в якому зазначено, що відповідно до пункту 13 розділу ХV Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначена раніше пенсія згідно Закону України «Про державну службу» поновлюється у старому розмірі. Розмір пенсії за віком з надбавками становить 4935,39 грн. Провівши умовний перерахунок пенсії її розмір зменшується та становитиме 2721,52 грн. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих Положень у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Крім того, позивач повторно звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою від 21.11.2024 №9312 щодо перерахунку пенсії - перехід з пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області прийнято рішення від 28.11.2024 №913070196040 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким відмовлено в переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» за заявою №9312 від 21.11.2024, з підстав того, що розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.03.2024 становить 5342,44 грн. За результатом проведення умовного перерахунку пенсії за віком як державному службовцю з 21.11.2024 із заробітку 2643,74 грн. розмір пенсії зменшується і становить 2938,16 грн. З 01.02.2021 гр. ОСОБА_1 було проведено перерахунок - перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як більш доцільний.
Не погодившись з такими рішенням ГУ ПФУ щодо рішення про відмову в переведенні на пенсію та перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Спірним у даній справі є рішення пенсійного органу про відмову в переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Вимогами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регламентуються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців. Цей Закон набув чинності 01.05.2016.
Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 1 травня 2016 відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року у справі №380/3052/24, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач з 27.10.1993 працювала на посадах, віднесених законом до посад державної служби і станом на момент набрання чинності Законом №889-VIII набула стажу роботи на державній службі більше 20 років.
Відповідно до частини першої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Той факт, що позивач перед тим як отримувала пенсію за віком за нормами Закону № 1058-VI, отримувала пенсію держслужбовця згідно Закону № 3223-ХІІ не позбавляє її права перейти на пенсію держслужбовця за нормами Закону № 889-VIІ.
Колегія суддів вважає, що враховуючий достатній стаж роботи на посадах державного службовця, позивач має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а відтак рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 28.11.2024 №913070196040 про відмову позивачу в перерахунку пенсії за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII є неправомірним.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, з 30 січня 2024 року, то колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
При цьому, на переконання колегії суддів, слід зобов'язати прийняти рішення про переведення та обрахування пенсії необхідно саме ГУ ПФУ в Донецькій області, як належного відповідача за такими вимогами, як орган, що вирішував питання про переведення. Відтак, позовні вимоги до відповідача ГУ ПФУ у Львівській області до задоволення не підлягають.
Аналогічна правова позиція про зобов'язання судом вчинення дій зобов'язального характеру саме того територіального органу Пенсійного фонду України по екстериторіальності, який приймав спірне рішення, викладена в постанові КАС ВС від 08.02.2024 в справі № 500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.
Щодо позовної вимоги про перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, виходячи з розміру 60% від заробітку, зазначеного у довідці №445-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та на підставі довідки №444-Ф від 20.11.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, без обмеження, починаючи з 30.01.2024 року, колегія суддів вважає такі передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Враховуючи вищевикладене, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2024 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», тому колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов'язання цього відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, та здійснити перерахунок та виплату.
Щодо покликання ГУ ПФУ в Донецькій області на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, то колегія суддів зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом 18 грудня 2024 року.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 01.02.2024 за наслідком розгляду заяви позивача від 30.01.2024 про проведення перерахунку пенсії та переходу на інший вид пенсії згідно Закону України «Про державну службу», поданої останнім через вебпортал Пенсійного фонду України.
Колегія суддів висновує, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами щодо оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.02.2024 із пропуском шестимісячного строку, встановленого КАС України. Питання щодо можливості поновлення позивачу строку звернення до суду із даним позовом в частині позовних вимог стосовно оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.02.2024, судом першої інстанції не вирішувалось, що є порушенням інституту строків в адміністративному процесі і сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах строку звернення до суду, а саме з 21 травня 2024 року (заява позивачки від 21.11.2024 року).
Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Суд залишає без розгляду позовну заяву, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу (п.8 ч.1 ст. 240 КАС).
Таким чином, період з 30 січня 2024 по 20 травня 2024 року слід залишити без розгляду.
Дане не позбавляє права позивачки на звернення до суду із позовом та зазначенням підстав поважності причин пропуску строку.
Суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування рішення або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 380/25406/24 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2024 №913070196040 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 »
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84121, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) перевести ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, з 21 травня 2024 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з врахуванням виплачених сум.
В решті вимог відмовити.
Позовні вимоги за період з 30 січня 2024 по 20 травня 2024 року - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар