Справа № 535/1229/22 Номер провадження 22-ц/814/273/25Головуючий у 1-й інстанції Мальцев С.О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
25 червня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Пилипчук Л.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2024 року (час ухвалення судового рішення з 15:31:09 год до 16:10:00 год; дата виготовлення повного текста судового рішення - 22 квітня 2024 року) у справі за позовом Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державного акту, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та повернення земельної ділянки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У вересні 2022 року Дергачівська окружна прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області звернулася до суду з вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким:
- визнати недійсними та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6322083002:00:000:0378) серії ЯЖ № 492945 від 19.06.2009, виданий на ім'я ОСОБА_2 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі під № 010969300190;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.07.2009, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., зареєстрований в реєстрі за номером 2630;
- визнати недійсним дублікат договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.01.2018, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А., зареєстрований в реєстрі за №81;
-зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, загальною площею 0,0459 га з кадастровим номером 6322083002:00:000:0378, яка розташована у АДРЕСА_1 , у власність держави в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади).
В обґрунтування позову прокурор посилався на такі обставини.
У межах кримінального провадження № 42020220000000377 від 29.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 366 КК України, прокурору стало відомо, що рішенням XXXVII сесії V скликання Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 10.10.2008 надано громадянці ОСОБА_4 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку, площею 0,0459 га у АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 6322083002:00:000:0378).
На виконання вказаного рішення ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯЖ № 492945 від 19.06.2009 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: 6322083002:00:000:0378), площею 0,0459 га, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі під N 010969300190, проте питання про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 6322083002:00:000:0378 громадянці ОСОБА_4 органом місцевого самоврядування не розглядалося та не вирішувалося, відповідні рішення сільською радою не приймалися.
У подальшому право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322083002:00:000:0378 на підставі договору купівлі - продажу від 14.07.2009 перейшло за ОСОБА_3 , а згодом на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2018 - до ОСОБА_1 .
При цьому, відчуження земельної ділянки відбувалося з порушенням вимог Земельного кодексу України, у зв?язку з чим порушені права держави, як дійсного власника спірної земельної ділянки, повинні бути відновленні в судовому порядку.
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2024 року позовну заяву Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області задоволено.
Визнаний недійсним і скасований державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6322083002:00:000:0378) серії ЯЖ № 492945 від 19.06.2009, виданий на ім'я ОСОБА_2 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі під № 010969300190.
Визнаний недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.07.2009, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., зареєстрований в реєстрі за номером 2630.
Визнаний недійсним дублікат договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.01.2018, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салига Н.А., зареєстрований в реєстрі за №81.
ОСОБА_5 повернути земельну ділянку загальною площею 0,0459 га. з кадастровим номером 6322083002:00:000:0378, яка розташована у АДРЕСА_1 , у власність держави в особі Малоданилівської селищної ради (об'єднаної територіальної громади).
Стягнуто солідарно з відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір в сумі 9 924, 00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволення позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував, що ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки з 2009 року, тобто є власником землі за набувальною давністю.
Судом проігноровано судове рішення від 12 березня 2021 року, ухвалене Харківським апеляційним судом у межах кримінального провадження № 42020220000000377, яким встановлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки.
У суді першої інстанції інтереси прокуратури представляла особа без відповідної довіреності.
Суд не залучив до участі у справі нотаріусів і державних реєстраторів, чим порушив ч.3 п.4 ст.376 ЦПК України.
Висновки суду стосовно строків давності, про застосування наслідків спливу яких було заявлено відповідачем, суперечать обставинам справи.
У відзиві Дергачівська окружна прокуратура Харківської області, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Наголошується, що згідно ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю виникає лише на підставі рішення суду, проте таке рішення судом не ухвалювалося.
Посилання відповідачки на судове рішення від 12 березня 2021 року, ухвалене Харківським апеляційним судом у межах кримінального провадження № 42020220000000377, є необгрунтованим, оскільки для мають значення лише фактичні обставини, а не висновки, що викладені у рішенні суду, яке набрало законної сили.
Повноваження прокурора у суді першої інстанції були належним чином оформлені відповідно до внутрішніх нормативних актів прокуратури.
Оскільки прокурором заявлений позов в інтересах держави, то початок перебігу строку давності починається з дня, коли саме прокурор дізнався або міг дізнатися про порушення або про особу, яка вчинила порушення. Оскільки про порушення, що стали приводом для звернення до суду, прокурору стало відомо лише у липні 2020 року у межах кримінального провадження, то висновки суду у цій частині є обгрунтованими.
Правом подачі відзиву інші учасники не скористались.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції -скасувати з таких підстав.
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Головного управління національної поліції в Харківській області перебували матеріали кримінального провадження № 42020220000000377 від 29.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 366 КК України, зокрема за фактом незаконного відчуження земельної ділянки з кадастровим номером: 6322083002:00:000:0378.
Рішенням XXXVII сесії V скликання Черкасько - Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 10.10.2008 надано громадянці ОСОБА_4 у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку, площею 0,0459 га у АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 6322083002:00:000:0378).
На виконання вказаного рішення ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯЖ № 492945 від 19.06.2009 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6322083002:00:000:0378), площею 0,0459 га, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі під N 010969300190.
Черкасько - Лозівська сільська рада у встановленому законом порядку питання про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 6322083002:00:000:0378 громадянці ОСОБА_4 не розглядала, відповідні рішення у межах своїх повноважень не приймала.
Вказаний факт підтверджується ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.11.2021 у справі № 619/4096/21.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.01.2022 № 296276491, право власності на спірну земельну ділянку 14.07.2009 перейшло до ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 14.07.2009, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О.М., зареєстрований в реєстрі за номером 2630.
У подальшому на підставі дублікату договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.01.2018, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салига Н.А., зареєстрованого в реєстрі за № 81, право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_1 .
Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.01.2022 № 10-20-14-589/0/19-22 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322083002:00:000:0378 на підставі договору купівлі - продажу від 14.07.2009, серія та номер: 2630, перейшло до ОСОБА_3 , а згодом на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2018, серія та номер: 81 - до ОСОБА_1 .
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.01.2022 № 10-20-14-589/0/19-22 право власності земельну ділянку з кадастровим номером 6322083002:00:000:0378 за ОСОБА_3 зареєстроване 22.10.2014, а за ОСОБА_1 - 28.11.2014.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.01.2022 № 10-20-14-589/0/19-22, за інформацією у Відділі № 7 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за даними Проекту встановлення меж сільських населених пунктів Черкасько-Лозівської сільської ради, розробленого ХФ «УкрНИИЗемлепроект» (на даний час - ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою») у 1992 році, запитувані земельні ділянки на момент їх відведення розташовані за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради (до об?єднання у Малоданилівську селищну об?єднану територіальну громаду - територія Черкасько-Лозівської сільської ради) Дергачівського району та представлені землями сільськогосподарського призначення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що органом місцевого самоврядування у визначеному законом порядку рішення про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,0459 га з кадастровим номером 6322083002:00:000:0378 не приймалося.
Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6322083002:00:000:0378 на момент її виділу була розташована за межами населеного пункту на території Малоданилівської селищної ради, а отже повноваження щодо розпорядження нею не відносилося до компетенції Черкасько-Лозівської сільської ради.
Спірна земельна ділянка вибула з володіння держави, як законного власника, не з її волі, за відсутності згоди позивача та прийнятого компетентним органом рішення про її передачу в приватну власність.
Обраний спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні факту відсутності у ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку, підлягає поновленню право позивача в особі Малоданилівської селищної ради (об?єднаної територіальної громади).
Обраний позивачем спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні відсутності у відповідача права на спірну земельну ділянку, підлягає поновленню порушене право власності держави щодо ділянки шляхом витребування земельної ділянки із незаконного чужого володіння .
З огляду на те, у провадженні Головного управління національної поліції в Харківській області перебували матеріали кримінального провадження № 42020220000000377 від 29.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 366 КК України, зокрема, за фактом незаконного відчуження земельної ділянки з кадастровим номером: 6322083002:00:000:0378 ( де об'єктом кримінальних правопорушень була і вказана спірна земельна ділянка), а Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.11.2021 року кримінальне провадження закрито у зв'язку із закінченням строків давності, позов пред'явлено 07.09.2022 року, тому строк позовної давності позивачем не пропущено.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується таким міркуваннями.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
На переконання апеляційного суду рішення суду першої інстанції наведеним вимогам закону не відповідає.
Враховуючи приписи ст.2, ст.3, ст.5 ЦПК України, суд, вирішуючи спір, має встановити фактичні обставини, яким обгрунтовуються заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, норми матеріального права, які підлягають застосуванню для вирішення спору, і спосіб захисту у такому спорі, який забезпечить належне і ефективне відновлення порушеного права та або законного інтересу позивача.
У справі, що переглядається, прокурором заявлена вимога про покладення на відповідачку ОСОБА_1 , кінцевого набувача, обов?язку повернути спірну земельну ділянку її власнику - Державі в особі Малоданилівської селищної ради, з тих підстав, що спірна земельна ділянка з володіння Держави у незаконний спосіб.
Тобто прокурором заявлений негаторний позов.
Відповідно до ст. 391 ЦК України негаторний позов - це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження річчю (майном). Тобто власник зберігає майно у своєму володінні і вимагає від відповідача припинити протиправні дії, які не пов?язані із порушенням володіння.
У спорах щодо нерухомого майна ознакою володіння є державна реєстрація права власності на таке майно, тобто діє принцип реєстраційного підтвердження володіння. Тобто після реєстрації права власності на нерухоме майно особа набуває усіх правомочностей власника, у тому числі володіння.
У справі, що переглядається, відсутні належні і допустимі докази про те, що спірна земельна ділянка належить до категорій земель, які виключені із цивільного обороту, або до земель обмежених у цивільному обороті (наприклад землі водного фонду), тобто спірна земельна ділянка (сільськогосподарського призначення) згідно діючого законодавства може перебувати у власності громадян.
Як підтверджено матеріалами справи і визнається учасниками справи, спірна земельна ділянка спочатку на підставі державного акта від 19 червня 2009 року перейшла у власність ОСОБА_2 (її право власності зареєстровано у встановленому на той час законом порядку; т.1 а.с.45), пізніше на підставі відповідних цивільно-правових угод власниками спірної земельної ділянки стали: ОСОБА_3 (її право власності зареєстровано 22.10.2014) і кінцевий набувач - ОСОБА_1 (її право власності зареєстровано 28.11.2014).
Отже, враховуючи правовий статус спірної земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, а також принцип реєстраційного підтвердження володіння, у цій справі слід керуватися тим, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника - Держави в особі Малоданилівської селищної ради, 19 червня 2009 року.
Тобто у цій справі прокурором заявлений позов в інтересах неволодіючого власника, тому за встановлених обставин належним способом захисту порушеного права є вимога про витребування майна (спірної земельної ділянки) із чужого незаконного володіння відповідно до ст.388 ЦК України (віндикаційний позов).
Усталеною є практика Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 (справа № 488/5027/14-ц), від 09.11.2021 (справа № 466/8649/16-ц)).
Отже, вимоги прокурора за встановлених обставин про визнання недійсним і скасування, рішення органу місцевого самоврядування, державного акта, правочинів, за якими право власності на спірну земельну ділянку перейшло до кінцевого набувача, не є належним і ефективним способом захисту порушеного права.
Обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові.
Враховуючи, що метою заявленого позову, є припинення права власності на спірну земельну ділянки кінцевого набувача ( ОСОБА_1 ) і відновлення права Держави в особі Малоданилівської селищної ради, апеляційний суд приймає до уваги положення ЗУ № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, яким внесені зміни, зокрема до ст. 388 ЦК України, і положення якого мають зворотню дію в часі, зокрема у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано до набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент передачі першому набувачу законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом (09 травня 2025 року).
Згідно матеріалів справи перший набувач спірної земельної ділянки ОСОБА_2 19 червня 2009 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6322083002:00:000:0378) серії ЯЖ № 492945, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі під № 010969300190, отже встановлений законом строк - 10 років, закінчився 19 червня 2019 року, тоді як з позовом прокурор звернувся у вересні 2022 року.
З наведених мотивів у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги і відзиву на неї не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 11 квітня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення по суті заявлених вимог.
Дергачівській окружній прокуратурі Харківської області відмовити за недоведеністю у задоволенні позову, поданого в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державного акту, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та повернення земельної ділянки.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: Л.І. Пилипчук
В.М.Триголов