Житомирський апеляційний суд
Справа №317/5551/24 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В.
Номер провадження №33/4805/427/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
25 червня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - Купця Бориса Леонідовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 08.10.2024 о 10 год 10 хв на трасі Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, 477 км, керував транспортним засобом Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Зазначає, що огляд на стан наркотичного сп'яніння та оформлення адміністративних матеріалів проведено з порушенням встановленого законом порядку, його вина матеріалами справи не доведена. Також вказав, що протокол про адміністративне правопорушення складався у його відсутність та іншим поліцейським, йому не було роз'яснено право заявляти клопотання та оскаржувати постанову по справі, що є суттєвим обмеженням його можливостей при захисті.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12 Розділу ІІ).
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані, висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за відмову в проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння - є правильним, а зміст постанови судді відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 145586 від 08.10.2024, відповідно до якого 08.10.2024 о 10 год 10 хв на трасі Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, 477 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками стану наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2); рапортом працівника поліції (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ОКЗПНД та СХЗ» ЗОР (а.с.4); довідкою (а.с.5); відеозаписом події з нагрудної камери працівника поліції (а.с.8).
Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку, і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. Матеріалами справи об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
З наявного у справі відеозапису вбачається, що у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, проте виконати законну вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом складеного протоколу про адміністративне правопорушення, який останній підписав без будь-яких зауважень.
Відеозаписом підтверджено, що під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівником поліції йому неповністю були роз'яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, не роз'яснено право заявляти клопотання та оскаржувати постанову по справі, не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення. Вказане процесуальне порушення не мало істотного впливу на реалізацію прав особи та не позбавляло її можливості ефективного захисту.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він не погодився на проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, оскільки напередодні в тому ж закладі йому відмовили у відібранні зразків крові, натомість вимагали надати зразки сечі, які він не може здати у зв'язку з наявним захворюванням, не виключає його винуватості. Відмова особи від проходження медичного огляду, незалежно від мотивів, є самостійною та достатньою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Судові рішення, на які у апеляційній скарзі посилається ОСОБА_1 преюдиційного значення для вирішення даної справи, з огляду на встановлені у ній обставини, не мають.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, її учасниками не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Допущена в постанові суду описка у по батькові ОСОБА_1 - « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 » може бути виправлена шляхом постановлення відповідного судового рішення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Галацевич