Справа № 158/768/25 Провадження №33/802/386/25 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О. К.
Доповідач: Денісов В. П.
25 червня 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Вічинюка А.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 травня 2025 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та на підставі статті 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 09 березня 2025 року о 00 год. 52 хв. на дорозі Н22 УСТИЛУГ-ЛУЦЬК-РІВНЕ, на стаціонарному посту «Прогрес» керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме з різким запахом алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, подану поліцейським за допомогою сигнального диска з червоним сигналом. На вимогу працівників поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння категорично відмовився, чим порушив вимоги п.п.2.5 ПДР України, а також п.п.2.4 та 8.9 «а» ПДР України.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що він не перебував за кермом в момент, коли працівники поліції зупиняли автомобіль, а перебував на місці пасажира, сів за кермо автомобіля на території АЗС коли автомобіль був припаркований та не здійснював рух. Зазначає на те, що посилання місцевого суду на відеозапис з АЗС є безпідставними, оскільки з відео не видно який автомобіль заїхав, номера автомобіля, хто був за кермом. Просить постанову судді скасувати та закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з приписів ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена наявними у справі доказами, які ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №266470 та серії ЕПР1 №266482 від 09.03.2025 (а.с.3-6); протоколом про адміністративне затримання від 09.03.2025 (а.с.8), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.03.2025, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду (а.с.9), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, у якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, порушення мови (а.с.11), рапортом поліцейського (а.с.12), відеозаписами з місця події правопорушення (а.с.13), а також іншими матеріалами справи.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, порушення мови, працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В даній справі поліцейський застосував технічні засоби відеозапису, які долучені до матеріалів справи.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведена належним чином.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не перебував за кермом в момент коли працівники поліції зупиняли автомобіль, а перебував на місці пасажира, сів за кермо автомобіля на території АЗС коли автомобіль був припаркований та не здійснював рух, так як вони спростовуються наявними в матеріалах доказами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи з АЗС чітко вбачається, що на заправку заїжджає автомобіль марки «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 , з місця водія ніхто не виходить та ніхто не сідає за кермо автомобіля до приїзду працівників поліції, які слідували за вищевказаним автомобілем, оскільки водій не зупинився на вимогу поліцейського (а.с.13).
Згідно з відеозапису з бодікамери працівника поліції вбачається, що поліцейський підходить до автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_1 (а.с.13).
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Крім того, допитаний під час розгляду справи місцевим свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що суду пояснив, що 09 березня 2025 року у комендантську годину, на стаціонарному посту «Прогрес» він намагався зупинити автомобіль для перевірки документів, однак водій проїхав повз і повернув на АЗС, зупинившись навпроти головного входу під камерою АЗС. Коли автомобіль проїжджав повз нього, чітко бачив, що за кермом був саме ОСОБА_1 .. Разом з колегою службовим автомобілем вони проїхали до АЗС. Запитавши ОСОБА_1 чому він не виконав вимогу про зупинку, він відповів, що не перебував за кермом. Пасажири, що їхали разом з ним, почали також зухвало поводитись, тому він викликав підмогу.
Свідок ОСОБА_4 надав суду аналогічні пояснення тим, що надав свідок ОСОБА_3 ..
Пояснення вказаних свідків в сукупності з вищезазначеними доказами у справі повністю спростовують доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
З цих же під став апеляційний суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , оскільки вони повністю спростовуються сукупністю доказів - відеозаписами та показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..
Твердження апелянта про те, що з відео не видно який автомобіль заїхав, номера автомобіля та хто був за кермом є голослівними, оскільки повністю спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також наявними у справі відеозаписами з АЗС та бодікамери поліцейських, які є послідовними, а тому не беруться апеляційним судом до уваги.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.
Наявність в матеріалах справи відеозаписів та інших доказів, які узгоджується між собою є достатньою доказовою базою для належної фіксації порушення п.2.5 ПДР, а тому є допустимими і належними доказами.
Сукупність наявних в даній справі доказів повністю спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність доказів його вини у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину.
Так, п.2.5 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що у даному випадку ОСОБА_1 відмовився виконувати, у зв'язку з чим і був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки належним чином не спростовують сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 травня 2025 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов