Справа № 761/2943/25
Провадження № 2-др/761/133/25
02 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Савчук Ю.Н., за участю секретаря судового засідання Габунії Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» Кириченко Ольги Миколаївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором - відмовлено повністю.
17 квітня 2025 року представником третьої особи керівником ТОВ «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М. подано заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій вона просила стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» понесені витрати на професійну правничу допомогу з урахуванням ч.1 ст. 141 ЦПК України у розмірі 20 000 грн.
В обґрунтування заяви посилалася на те, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Оскільки у задоволенні позову судом відмовлено, а ТОВ «Брайтінвестмент» проти позову заперечувало з наданням відзиву на позовну заяву, судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають до стягнення.
В судове засідання учасники по справі не з'явилися, що відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України не є перешкодою для проведення судового засідання з розгляду даної заяви.
Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, а також матеріали цивільної справи, вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором - відмовлено повністю.
З посиланням на ст. 141 ч.8 ЦПК України представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 гривень.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В відзиві (пояснення) на позовну заяву про визнання договору недійсним на виконання вимог ч.1 ст. 134, ч.1 ст.137 ЦПК України, ТОВ «Брайт Інвестмент» було зазначено (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, який складає 20 000,00 грн. А також зазначено, що докази понесених витрат будуть надані у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України. Отже заявником було зазначено про понесені витрати і про те що такі докази будуть в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.
За вказаних обставин, суд вважає, що заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу подано до суду в строки передбачені ст. 141 ч. 8 ЦПК України.
Відповідно до ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
У даній справі третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача заперечувала проти позову, у задоволені якого судом було відмовлено в повному обсязі, тому заявник має право на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 12 ст. 141 ЦПК України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. (Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).
На підтвердження розміру понесених витрат заявником подано Договір про надання правничої допомоги № 2/25-Ю від 01.01.2025 року, Додаток № 1 від 01.01.2025 року до цього Договору та Акт про надання правової допомоги № 19 від 16.04.2025 року, які містять перелік та вартість наданих послуг: ознайомлення з матеріалами справи за наданими клієнтом документами, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспектив справи (4 години) -6 000 грн; складання відзиву на позовну заяву (3 години)- 4000 грн, гонорар на користь клієнта в справах по ЦПК 10 000 грн.
Як вбачається зі змісту п.4.1 Договору про надання правничої допомоги № 2/25-Ю від 01.01.2025 року, вартість надання правничої допомоги адвокат самостійно визначає після одержання від клієнта замовлення, відповідно до тарифів, вказаних в Додатку № 1 до договору та виставляє клієнту відповідний рахунок.
Відповідно до п.4.2 цього Договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 30-ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвоката.
Оскільки форма розрахунків (готівковий чи безготівковий) Договором не встановлена, доказами оплати за Договором про надання правничої допомоги № 2/25-Ю від 01.01.2025 року могли б слугувати як платіжні інструкції, так і квитанцї до видаткових касових ордерів ТОВ «Брайтінвестмент» або ж інші розрахункові документи.
На підтвердження оплати наданих послуг ТОВ «Брайтінвестмент» надано рахунок-фактуру від 16.05.2025 року на суму 20 000 грн., виставлений адвокатом Лисяк С.В., відповідно до вимог п.4.1 Договору.
З цього приводу суд зазначає, що чинне законодавство України не містить визначення поняття рахунок-фактура. Вважається, що рахунок-фактура -це документ, який продавець надає покупцеві з метою інформування про товари або послуги, що пропонуються до оплати. Він містить інформацію про вартість товарів або послуг, їх кількість, загальну суму до сплати, а також реквізити сторін договору. Рахунок-фактура не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт передачі товару або надання послуги, а лише пропозицією оплати.
Ст.2 Законопроекту № 8125 від 13.10.2022. «Про використання рахунків-фактур в операціях з виконання робіт (надання послуг)» передбачено, що основним документом, підтверджуючим фактичне виконання робіт (надання послуг) є належним чином прийнятий рахунок-фактура.
Ст.3 Законопроекту встановлює вимоги до змісту та форми рахунку-фактури та визначає, що рахунок повинен містити наступні обов'язкові реквізити: дата виставлення; назва та реквізити виконавця робіт (надавача послуг);зміст та обсяг виконаних робіт та/або наданих послуг; вартість виконаних робіт та/або наданих послуг або сума передоплати; платіжні реквізити; посади відповідальних осіб; особистий підпис, відбиток печатки, кваліфікований електронний підпис або інший засіб, що дає змогу ідентифікувати відповідальну особу виконавця робіт (надавача послуг).
Згідно з ст.4 Законопроекту Прийняття рахунку-фактури здійснюється шляхом: оплати;
проставленням підпису відповідальної особи із накладенням (у разі використання) суб'єктом господарювання відбитку печатки; накладення кваліфікованого електронного підпису з подальшим поверненням виконавцю робіт (надавачу послуг);застосування принципу "мовчазної згоди"; вчинення конклюдентних дій; використання інших засобів, не заборонених законодавством.
Отже, доказів оплати рахунку-фактури, що, відповідно до умов п.4.2 Договору повинно було здійснюватися протягом 30-ти днів з моменту отримання такого рахунку, заявником не подано. Сам рахунок-фактура за своєю правовою природою не є розрахунковим документом, а є лише документом, що підтверджує фактичне виконання робіт (надання послуг).
Зі змісту статей 133, 137, 141 ЦПК України випливає, що при винесенні судом рішення стягненню та, відповідно, розподілу, залежно від результатів вирішення спору, підлягають лише документально підтверджені судові витрати.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлені витрати документально не підтверджені у спосіб, передбачений процесуальним законом. ТОВ «Брайт Інвестмент» не надало жодного належного та допустимого доказу фактичної оплати правничої допомоги. У матеріалах відсутні квитанції чи інші документи, що підтверджують перерахування грошових коштів. Крім того, сам факт участі адвоката в судовому засіданні або надання довіреності не свідчить автоматично про понесення витрат. Суд повинен мати змогу переконатися не лише у факті залучення представника, а і в дійсному понесенні грошових витрат та їх відповідності розумним межам.
Керуючись ст. ст. 270, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволені заяви представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» Кириченко Ольги Миколаївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: