Справа №760/11920/25 1-кс/760/6389/25
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
26 червня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110000553 від 28.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України,-
Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, у якому просила накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №22025101110000553 від 28.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, яке вилучено під час проведення обшуку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 , а саме:
- мобільний телефон «Tecno KG 5», IMEI - НОМЕР_1 , IMEI - НОМЕР_2 , з номерами телефону - НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
- одяг, а саме: джинси синього кольору, кофта сірого кольору, жилетка (безрукавка) синього кольору, кросівки сірого кольору з синіми та жовтими смужками.
В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22025101110000553 від 28.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
За твердженням сторони обвинувачення, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 20 квітня 2025 року до громадянина України ОСОБА_5 , якому достовірно відомо про збройний напад рф на Україну, який використовував свій особистий мобільний телефон «Tecno», з номером: НОМЕР_3 , за допомогою програми для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram», звернулась невстановлена досудовим розслідуванням особа, шляхом надсилання смс-повідомлення та запропонувала останньому заробіток, який полягав у здійсненні підпалу транспортних засобів, які відносяться до Збройних Сил України та інших військових формувань, за грошову винагороду, на що ОСОБА_5 погодився.
ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 квітня 2025 року, перебуваючи на території м. Києва, підшукав автомобіль, який за зовнішніми ознаками використовувався військовослужбовцями ЗСУ, а саме транспортний засіб «Volkswagen T4», зеленого кольору, д.н.з. « НОМЕР_5 », на якому була наліпка із зображенням білого хреста та на капоті наліпка із зображенням емблеми батальйону № НОМЕР_6 Національної гвардії України, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та надалі в ході листування з невстановленою досудовим розслідуванням особою у програмі для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» отримав вказівку на здійснення підпалу з метою перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань.
ОСОБА_5 реалізуючи свій умисел, достовірно знаючи, що зазначений транспортний засіб використовується військовослужбовцями ЗС України, 20 квітня 2025 року приблизно о 22 год. 39 хв., діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, маючи при собі заздалегідь підготовлені засоби для вчинення злочину, вчинив підпал автомобіля зеленого кольору (хакі) «Volkswagen T4», державний номерний знак - « НОМЕР_5 », тим самим довів до кінця свій злочинний умисел, скерований на здійснення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
У рамках вказаного кримінального провадження, на адресу слідчого управління Головного управління надійшов лист від співробітників ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, відповідно до якого до вищевказаної протиправної діяльності причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Калинівка Вінницької області, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
29.04.2025 у рамках вказаного кримінального провадження проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , у ході проведення якого було виявлено та вилучено вищезазначене майно.
У ході огляду мобільного телефону, який належить ОСОБА_5 , виявлено інформацію, яка підтверджує вчинення підпалу транспортного засобу, належного ЗСУ.
30.04.2024 постановою слідчого вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
29.04.2025 ОСОБА_5 затримано на підставі ст.208 КПК України, 30.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Відтак, з метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
Перед початком судового розгляду від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності. Зазначив, що клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
За ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Зі змісту п.1 ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України слідує, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів - щодо майна, будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст.173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; крім того можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На даний час, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, забезпечення виконання всіх необхідних слідчих дій, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, запобігання спробам перешкоджання у встановленні істини та притягнення винних до кримінальної відповідальності, необхідно накласти арешт на вищезазначене майно у кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення на даному етапі доведено, що майно, на яке необхідно накласти арешт, відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України. Вилучені предмети можуть бути доказами ймовірного кримінального правопорушення і відносяться до категорії речових доказів.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання, - задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №22025101110000553 від 28.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, яке вилучено під час проведення обшуку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 , а саме:
- мобільний телефон «Tecno KG 5», IMEI - НОМЕР_1 , IMEI - НОМЕР_2 , з номерами телефону - НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
- одяг, а саме: джинси синього кольору, кофта сірого кольору, жилетка (безрукавка) синього кольору, кросівки сірого кольору з синіми та жовтими смужками.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1