Справа №760/4250/25 2-а/760/1041/25
26 червня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
встановив:
У грудні 2024 року позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови №229 від 13.12.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Свої вимоги мотивує не отриманням повістки про явку до відповідача для уточнення даних. Також вказав, що ним своєчасно оновлено дані у застосунку «Резерв +». Адреса його місця реєстрації не змінювалась як і засоби зв'язку.
Також вказав на отримання відповіді АТ «Укрпошта» на його письмове звернення, згідно якої перевіркою в системі АРМ ВЗ (автоматичне робоче місце оператора ВПЗ) інформації щодо рекомендаційного поштового відправлення з описом вкладення та повідомлення про вручення з позначкою «Повістка ТЦК» така інформація не виявлена.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025, головуючим у справі визначено суддю Майстренка О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 подано до суду відзив на позовну заяву позивача, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на направлення позивачу засобами поштового зв'язку повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка повернулась без вручення із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 04.02.202 відносно позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 А. Гайдаком винесено постанову №107, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн.
Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, а саме: оскільки будучи військовозобов'язаним під час оголошеної загальної мобілізації та дії особливого періоду, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце зазначені у повістці № 1504974, а саме: 12.12.2024 о 14.00 годині, вказана повістка була направлена поштовим відправленням з трекномером 0610212637257 за адресою АДРЕСА_1 . В поясненнях до протоколу громадянин ОСОБА_1 зазначив, що повістку не отримував.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.
Так, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача містить відомості, про порушення вимог абз. 1 п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Порядок надіслання повісток визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінеті Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі Порядок).
Згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.202 № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до відомостей повістки № 1504974, позивача зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 12.12.2024 о 14:00 год. для уточнення даних. Відповідно до форми 107П АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням №0610212637257 позивачу за адресою: АДРЕСА_2 , відправлено документ «Повістка 29.11.2024 № 1504974 на 1 арк.
Згідно роздруківки трекінгу поштового відправлення №0610212637257 на сайті АТ «Укрпошта», рекомендоване поштове відправлення, яке мстило повістку № 1504974, ІНФОРМАЦІЯ_3 , повернуто відправнику із зазначенням причини повернення рекомендованого поштового відправлення «відсутність адресата за вказаною адресою».
Суд не вважає належним доказом долучений позивачем до позовної заяви лист АТ «Укрпошта» №1853-К-2025021010284-В від 11.02.2025, надісланий позивачу на його заяву, в якому зазначено, що «відділенням поштового зв'язку м. Київ, поштовий індекс 03124, як виключення, проведено перевірку в системі АРМ ВЗ (автоматизоване робоче місце оператора ВПЗ) наявності інформації щодо рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначкою «Повістка ТЦК» та така інформація не виявлена».
При цьому у цьому листі АТ «Укрпошта» зазначено, що «належну перевірку можна провести виключно за номером відправлення і надана Вам інформація не є належним доказом не надходження на Ваше ім'я Повістки ТЦК».
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2024 ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.
Отже, станом на 12.12.2024, тобто на дату вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення діяв особливий період.
За змістом ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до змісту ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» зняттю з військового обліку призовників у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку. При цьому взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Так, позивачем надано суду роздруківку із застосунку «Резерв+», з якого вбачається, що позивачем у даному застосунку 18.06.2024 було уточнено дані.
Проте, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, які містяться у Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та які можуть підлягати уточненню та оновленню, належать більше 40 пунктів з різноманітною інформацією, а тому виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою більш глибокого уточнення облікових даних не суперечить вимогам чинного законодавства.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, на переконання суду, органи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки несуть відповідальність за надсилання військовозобов'язаному відповідних повісток. Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права військовозобов'язаного були порушені. Нормами вказаного Порядку, прийнятого на виконання ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закладено презумпцію обізнаності військовозобов'язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов'язаним) місцем проживання.
Таким чином доводи позивача викладені в позовній заяві не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі наведеного, суд доходить висновку, що відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП за всебічного дослідження обставин справи, наявності доказів вчинення адміністративного правопорушення, а відтак підстав для задоволення позовних вимог немає.
Керуючись ст.ст. 122, 2101, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса реєстрації юридичної особи: АДРЕСА_4 .
Суддя О.М. Майстренко