СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9278/25
пр. № 2/759/4750/25
25 червня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О,
за участю секретаря судових засідань Кульбовської В.В.
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Київська міська рада про визнання додаткового строку для прийняття спадщини за законом,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Київська міська рада, в якому просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Шибене Бучанського району Київської області.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її баба по лінії батька - ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та після її смерті відкрилась спадщина на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Вона є спадкоємцем за законом п'ятої черги, іншим та єдиним спадкоємцем першої черги за законом є її батько ОСОБА_2 , який спадщину після смерті своєї матері (її баби) не прийняв, однак вона була впевнена, що він спадщину прийняв. У листопаді 2024 року батько запропонував їй переоформити квартиру на неї, оскільки вона фактично у ній проживає, однак нотаріус повідомив, що квартира досі зареєстрована за ОСОБА_3 . Оскільки, її батько ОСОБА_2 не бажає прийняти спадщину, то вона як спадкоємець наступної черги звернулась за видачою свідоцтва про право на спадщину за законом, але у видачі свідоцтва їй було відмовлено, оскільки вона вважається такою, що пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, у зв'язку з чим вона звернулась до суду та просить позов задовольнити.
Процесуальні дії
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с.16-16).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 05.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче засідання, витребувано копію спадкової справи, заведеної після ОСОБА_3 (а.с.18).
08.05.2025 року до суду від представника КМР Ліснюк Н.Д. надійшли пояснення, у яких зазначає, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки після смерті власниці спірної квартири - ОСОБА_3 (баби позивача) спадкоємцем за законом є її син - батько позивача ОСОБА_2 . На момент подання позову ОСОБА_1 право на спадкування до неї ще не перейшло, оскільки живий спадкоємець першої черги - ОСОБА_2 який не відмовився від спадщини в установленому законом порядку та не втратив право на спадщину. Вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на чинному законодавстві, оскільки за наявності спадкоємця першої черги (батька спадкодавця) вона не має права спадкувати за законом, якщо лише немає заповіту або відмови від спадщини. Тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини є такими, що задоволенню не підлягають.
25.06.2025 року у підготовчому засіданні суд протокольно ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті.
21.05.2025 року до суду надійшла спадкова справа з Бородянської державної нотаріальної контори №265/2024 щодо спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач в судовому засідання підтримала позов та просила його задовольнити з підстав, вказаних в ньому.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначив, що йому відмовлено нотаруісом у видачі свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування.
Третя особа у судове засідання свого представника не направила, просили розглядати справу без їх участі.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , мати якого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.06.1953 року (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 , батько якої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11.08.1988 року (а.с. 6).
13.06.2014 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб, після реєстрації якого її прізвище - " ОСОБА_5 ", що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 13.06.2014 року (а.с. 7).
Вказані документи підверджують, що ОСОБА_3 є бабою позивача ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 29.10.2024 року (а.с. 8).
04.06.1987 року ОСОБА_3 склала заповіт на свого сина ОСОБА_2 (а.с. 34).
26.11.2024 року ОСОБА_2 подав заяву до Бородянської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті його матері ОСОБА_3 (а.с. 30).
10.12.2024 року державним нотаріусом Бородянської державної нотаріальної контори Ткаченко Ю. винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 41-42).
31.01.2025 року ОСОБА_1 подала заяву до Бородянської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті її баби ОСОБА_3 (а.с. 42).
31.01.2025 року державним нотаріусом Бородянської державної нотаріальної контори Ткаченко Ю. винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 46).
Згідно копії свідоцтва про право власності від 03.02.2003 року квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 (а.с. 9).
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування після баби ОСОБА_3 , у зв'язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1 обґрунтувала поважність причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини тим, що вона була впевнена, що її батько ОСОБА_2 , прийняв спадщину після смерті своєї матері (її баби), оскільки остання склала на нього заповіт.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач пропустила з поважних причин.
Принцип "пропорційності" тісно пов'язаний з принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18).
Суд, враховуючи, визнання відповідачем, як спадкоємцем попередньої черги, позову, принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її баби ОСОБА_3 терміном в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Керуючись 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Київська міська рада про визнання додаткового строку для прийняття спадщини за законом задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2
Третя особа: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місце знаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.
Текст рішення виготовлено 25.06.2025 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб