Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8110/25
провадження №
26 червня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12023100070001473, відомості про яке внесено до ЄРДР 10.07.2023, за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька, Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
До Подільського районного суду міста Києва 03.06.2025 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12023100070001473, відомості про яке внесено до ЄРДР 10.07.2023, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2025 зазначений обвинувальний акт цього ж дня отриманий головуючим суддею.
Ухвалою від 03.06.2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 13 год 00 хв. 26.06.2025 року.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_3 і його захисник просили в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, мотивуючи це тим, що відсутні ризики, на які посилається прокурор та підкреслили той факт, що обвинувачений має постійне місце проживання у м. Одеса, завжди раніше дотримувався процесуальних обов'язків. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або інший, що не пов'язаний з триманням під вартою.
Розглянувши клопотання, заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Зокрема, ризиком того, що обвинувачений може переховуватись від суду є те, що він, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, може умисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи років, обвинувачений не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, має соціальні зв'язки з матір'ю.
Враховучи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у суду є підстави дійти до висновку, що існують ризики втечі та вчинення інших кримінальних правопорушень, впливу на інших учасників процесу (свідків, понятих, учасників слідчих дій).
Враховуючи характер інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, те, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки лише з матір'ю, однак у судовому засіданні належним чином не підтверджено, що вказаний зв'язок буде стримувати його від ухилення від суду, суд вважає, що ризики, про які вказує прокурор, наявні. При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків. Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. П.2 ч.5 ст. 182 КПК України регламентовано: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, суд вважає, що застава у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків. Також відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на обвинуваченого необхідно покласти обов'язки, визначені частиною 5 вказаної статті.
У судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вважаючи, що в кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а також при складенні обвинувального акта, дотримані всі вимоги, передбаченні ст. 32, 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
У судовому засіданні захисник, думку якого підтримав обвинувачений, не заперечував щодо призначення даного обвинувального акта до судового розгляду.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд дійшов таких висновків.
Вказане кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 32, 33 КПК України підсудне Подільському районному суду міста Києва.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено.
Обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акта дотримані вимоги закону.
За таких обставин є достатні підстави для призначення даного обвинувального акта до судового розгляду.
Кримінальне провадження на підставі ч. 1 ст. 31 КПК України належить здійснювати суддею одноособово.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілі.
Керуючись ст. 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, № 12023100070001473, відомості про яке внесено до ЄРДР 10.07.2023, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 21, на 13 год. 00 хв. 09 липня 2025 року.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Викликати в судове засідання: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 26 червня 2025 року до 24 серпня 2025 року включно.
Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 24 серпня 2025 року включно.
Визначити розмір застави у межах 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105980 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду, протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов'язки: - прибувати за кожною вимогою до суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання; - утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - строком на 2 місяці.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу
Копію ухвали направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор» та вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала, в частині обрання запобіжного заходу, може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1