печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26296/25-к
пр. 1-кс-23397/25
10 червня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022111030000608,
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022111030000608 від 09.03.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України.
Прокурор вказує, що службові особи Служби безпеки України діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділи майном ОСОБА_4 шляхом зловживання довірою в особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами останнього в сумі 1 800 000 доларів США, які останній зібрав здійснюючи волонтерську діяльність в період з 27.02.2022 по 08.03.2022 для закупівлі речей та обладнання на потреби Збройних сил України.
Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 09.03.2022 до Білоцерківського РУП зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що 09.03.2022 в період часу з 07:00 до 08:00 поблизу с. Фурси Білоцерківського району Київської області, невстановлена особа із застосуванням насильства відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно заволоділа автомобілем МерседесБенц Віано, який перебував у користуванні останнього.
Допитаний як потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що 09.03.2022 приблизно о 06 годині 30 хвилин він виїхав з с. Віта Поштова Київської області на автомобілі МерседесБенц Віано. Рухаючись по трасі Київ-Одеса він звернув у м. Біла Церква та попрямував у напрямку с. Фурси. В подальшому виїжджаючи з с. Фурси він поїхав в бік м. Сквира, проїхавши близько 2 кілометрів, рухаючись на невеликій швидкості, близько 60 км/год, він почув звуки ударів по корпусу автомобіля, при цьому звуку пострілу не було чути, звуки ударів було чути з лівої від нього сторони та ОСОБА_5 відчув влучення в ліву руку, а саме в районі плеча, після чого він звернув на узбіччя та похилився на переднє пасажирське сидіння, після чого автомобіль зупинився від удару об якийсь предмет. ОСОБА_5 виліз з автомобіля через переднє пасажирське сидіння та укрився в лісосмузі, що розташована з правого боку у напрямку м. Сквира. На його думку постріли здійснювались з пістолетів із приладами шумоподавлення. Під час укриття в лісосмузі, він побачив. Як хтось сів у автомобіль, у якому він був, розвернувся та попрямував у напрямку м. Біла Церква. Через деякий час провівши собі домедичну допомогу, протягом 20 хвилин, він вийшов на автодорогу та попрямував у сторону с. Фурси, де дійшов до блок посту. Після чого група осіб з Територіальної оборони відвезли його в лікарню в м. Біла Церква по вул. Семашка.
10.03.2022 в ході огляду місцевості, а саме відкритої ділянки місцевості (поля), що знаходиться в Сквирському районі, геопозиція: 49, 802069 (широта), 29, 890041 (довгота) виявлено та вилучено транспортний засіб Mercedes Viano, державний номерний знак НОМЕР_1 , який 11.03.2022 постановою старшого слідчого ВРЗСПЖЗО СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів справи.
Окрім того, 11.03.2022 в ході огляду транспортного засобу Mercedes Viano, державний номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що останній має VIN: НОМЕР_2 .
В подальшому, 30.03.2022 постановою першого заступника Генерального прокурора подальше досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022111030000608 від 09.03.2022 доручено здійснювати Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань.
У зв'язку з викладеним вище, як зазначалось 11.03.2022 вмотивованою постановою слідчого транспортний засіб Mercedes Viano, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022111030000608.
Відповідно до інформації з реєстраційної картки ТЗ транспортний засіб Mercedes Viano, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 .
Також, 31.05.2022 слідчим у кримінальному провадженні призначено комплексну судово-медичну експертизу та експертизу слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу, безпосереднім об'єктом дослідження якої є транспортний засіб Mercedes Viano, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 та яка на даний час триває.
У судове засідання прокурор не з'явився. До суду надійшла заява слідчого ОСОБА_7 про розгляд клопотання за її відстуності, вимоги підтримує, просить задовольнити.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно частин 1 3 статті 64 2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 від 22.09.2022 транспортний засіб Mercedes Viano, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022111030000608.
Як вбачається із матеріалів клопотання, вилучене майно оглянуто та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також наявні достатні підстави вважати, що набуте кримінально-протиправним шляхом.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022111030000608 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: транспортний засіб Mercedes Viano, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1