26.06.2025 Справа № 756/5258/25
Унікальний номер 756/5258/25
Номер провадження 2/756/3796/25
26 червня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретаря судового засідання - Лисенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У квітні 2025 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі - КП ВО«Київтеплоенерго») звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість, що виникла за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , у загальному розмірі 166202,40 грн.; судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначає позивач, відповідачам надавалися послуги з централізованого опалення, теплової енергії, та постачання гарячої води, проте відповідач своєчасно не сплачували за спожиті послуги, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 28 лютого 2025 року становить 166202,40 грн.
Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).
Відповідачі від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася).
З цих підстав позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги та вирішити питання судових витрат.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 16 квітня 2025 року справу передано для розгляду головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 29 травня 2025 року.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею скеровано запит до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КП ГІОЦ «Реєстру територіальної громади м. Києва» щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
З інформаційної довідки про задеклароване місце проживання від 17 квітня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані АДРЕСА_1 .
Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Чиляєвої І.А. 19 травня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування поданого відзиву зауважує, що судовим наказом у справі №756/14505/17 стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за послуги з центрального опалення -16796,13 грк та заборгованість за постачання гарячої води в розмірі - 13540,15 грн, 3% річних та інфляційну складову - 7509,94 грн. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник відповідача, посилаючись на пропуск позивачем строків позовної давності, просить відмовити в задоволенні позовних вимог до 01 травня 2018 року.
Також вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат позивачу слід відмовити з урахуванням Постанови Кабінет Міністрів України від 05 березня 2022 року.
В судове засідання, призначене на 26 червня 2025 року представник позивача КП ВО«Київтеплоенерго» не з?явився, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. 29 травня 2025 року представник позивача надав до суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити та проводити розгляд справи без йогоучасті.
Відповідачі в судове засідання, призначені на 26 чеврня 2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином. Копія позовної заяви, ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження та судові повістки про виклик до суду надсилалась відповідачам на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив до суду не надходив.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи, оцінивши в сукупності всі наявні по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. У зв'язку з чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідача, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який опублікований у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є споживачами послуг, які надає позивач.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Частиною1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений в п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлялися, не відключалися.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, теплової енергії, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 28 лютого 2025 року становить 166202,40 грн.
Станом на день звернення позивача до суду відповідач не сплатив зазначену заборгованість.
Відповідно до п. п. 1, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність, безперервність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Водночас факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином.
Враховуючи те, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» надавались послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам, які отримували вказані послуги і користувалися ними за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як споживачів, виник обов'язок щодо оплатити цих послуг.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 3% річних, інфляційні втрати та пеня.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Суд зазначає, що за змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд звертає увагу на доводи представника відповідача про стягнення частини заборгованості за судовим наказом та вважає, що доводи заслуговують на увагу.
Як встановлено з відкритих джерел ЄДРСР, 17 листопада 2017 року Оболонським районним судом міста Києва прийнято судовий наказ про стягнення зОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ПАТ «Київенерго» заборгованість за послуги з центрального опалення в розмірі 16796,13грн, заборгованість з постачання гарячої води в розмірі -13540,15 грн, 3% річних та інфляційну складову - 7509,94 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за період з липня 2015 року по 30 квітня 2018 року за адресою АДРЕСА_1 рахується заборгованість : з центрального опалення в розмірі 25428,96 грн, та заборгованість з постачання гарячої води в розмірі -17774,16 грн (а.с.22). За означений період жодної оплати споживачами не здійснено.
За відрахуванням сум, які стягнути судовим наказом у справі№756/14505/17, заборгованість становитиме : за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з центрального опалення - 8632,83 грн (25428,96-16796,13), заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води в розмірі - 4234,01грн (17774,16-13540,15).
Отже, в частині нарахування заборгованості за гаряче водопостачання позивачем не враховано стягнення за судовим наказом заборгованість, тому в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню.
Що стосується клопотання представника відповідача про застосування до спірних правовідносин пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).
При цьому суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Судом враховано, що позивач звернувся до суду з цим позовом 15 квітня 2025 року, суд приходить до переконання, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, з наступних обставин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), тому заява відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає частковому задоволенню судом, з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З урахуванням п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.
З урахуванням вимог діючого законодавства, суд приходить до переконання, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з листопада 2017 року, строк позовної давності не пропущений, тому підлягають задоволенню. Враховуючи, що пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України перебіг строку позовної давності продовжено на строк дії карантину, внесені до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зміни набули чинності з 02 квітня 2020 року, відповідно не є пропущеним строк позовної давності щодо платежів, строк сплати яких станом на 02 квітня 2017 року не завершився.
Що стосується заперечень представника відповідача про стягнення 3% річних, інфляційної складової боргу та пені з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів від 05 березня 2022 року №206, суд вважає доводи не заслуговують на увагу, через їх невідповідність вимогам діючого законодавства.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 року, на період воєнного стану заборонено нарахування та стягнення пені, штрафів, інфляційних нарахувань та процентів річних за несвоєчасну або неповну оплату за житлово-комунальні послуги. Це означає, що, незважаючи на заборгованість, комунальні служби не мають права нараховувати додаткові суми за прострочення платежів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг, внесено зміни в пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" , викладено в редакції: Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Як встановлено судом з розрахунку заборгованості за 3% річних, інфляційних збитків, пенею, наданих позивачем, розрахунок проведений за період з 01 січня 2024 року по 28 лютого 2025 року. З огляду на те, що територія міста Києва з 01 січня 2024 року по 28 лютого 2025 року не відноситься до територій, визначених у п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206, тому нарахування санкцій за несвоєчасну оплату за комунальні послуги є правомірними, а отже підлягають стягненню солідарно з відповідачів.
На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що позивачем доведено належними та достатніми доказами обґрунтованість заявленої до стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 163184,29 грн за надані житлово - комунальні послуги, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
В задоволенні позовних вимог, про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з центрального гарячого водопостачання в сумі 3018,11 грн - слід відмовити, оскільки цей розмір заборгованості стягнутий судовим наказом у справі №756/14505/17.
Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з положень п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції №32866 від 04 квітня 2025 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно дост. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення в рівних частках з кожного з відповідачів на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам по 1486,50 грн, відповідно до розрахунку (3028х163184,29:166202,40) .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 133, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ - 40538421, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. площа Івана Франка, 5) заборгованість за надані послуги, яка виникла станом на 28 лютого 2025 року у розмірі 163184,29 грн.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ - 40538421, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. площа Івана Франка, 5) витрати зі сплати судового збору, з кожного по 1486,50 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 26 червня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик