Справа № 756/8432/25
Номер провадження № 1-кс/756/1583/25
11 червня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 10.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12024100050003843, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України,
10.06.2025 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_7 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 10.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050003843, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у листопаді 2022 року, у інженера з організації експлуатації та ремонту Медичного реабілітаційного центру Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_4 та невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб Медичного реабілітаційного центру Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» Міністерства внутрішніх справ України виник спільний умисел, спрямований на розтрату коштів Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» Міністерства внутрішніх справ України, з метою збільшення доходів фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 .
За результатами проведеної процедури закупівлі за ідентифікатором UA-2022-10-20-004615-a, між МРЦ «Пуща-Водиця» МВС України в особи начальника - лікаря ОСОБА_9 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 , 19.10.2022 укладено Договір про надання послуг №107 «послуги з поточного аварійного ремонту, внаслідок артилерійських обстрілів збройними силами Російської Федерації з кінця лютого по кінець березня 2022 (відновлення внутрішнього та зовнішнього (частково) опорядження) спального корпусу № 1 "літера А" Медичного реабілітаційного центру "Пуща-Водиця" МВС України за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова Миколи, 48 (ДК 021:2015: 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи")».
За результатами проведеної процедури закупівлі за ідентифікатором UA-2022-10-20-006506-a, між МРЦ «Пуща-Водиця» МВС України в особи начальника - лікаря ОСОБА_9 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 , 19.10.2022 укладено Договір про надання послуг №108 «Послуги з поточного аварійного ремонту, внаслідок артилерійських обстрілів збройними силами Російської Федерації з кінця лютого по кінець березня 2022 (відновлення внутрішнього та зовнішнього (частково) опорядження) спального корпусу № 2 "літера Б" Медичного реабілітаційного центру "Пуща-Водиця" МВС України за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова Миколи, 48 (ДК 021:2015: 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи")».
За результатами проведеної процедури закупівлі за ідентифікатором UA-2022-10-20-007012-a, між МРЦ «Пуща-Водиця» МВС України в особи начальника - лікаря ОСОБА_9 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 , 19.10.2022 укладено Договір про надання послуг №109 «Послуги з поточного аварійного ремонту, внаслідок артилерійських обстрілів збройними силами Російської Федерації з кінця лютого по кінець березня 2022 (відновлення внутрішнього та зовнішнього (частково) опорядження) вставка між спальними корпусами "літера А1" Медичного реабілітаційного центру "Пуща-Водиця" МВС України за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова Миколи, 48 (ДК 021:2015: 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи")».
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Медичного реабілітаційного центру Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» Міністерства внутрішніх справ України, з метою розтрати грошових коштів МРЦ «Пуща-Водиця» МВС України, розробили злочинний план, відповідно до якого ОСОБА_4 мав посприяти у вчиненні кримінального правопорушення шляхом надання засобів вчинення кримінального правопорушення, а саме погоджених та підписаних ним актів КБ-2в з внесеними до них відомостями щодо завищення витрат матеріалів та робіт не передбачених умовами договорів, тим самим погодити їх відповідність документації яка є додатками до договорів надання послуг, з метою проведення подальших оплат на користь підрядника на підставі вказаних погоджених актів.
Продовжуючи реалізацію злочинного плану ОСОБА_4 , в період з листопада по грудень місяць 2022 року, перебуваючи за на робочому місці, в приміщенні Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» Міністерства внутрішніх справ України за адресою: м. Київ, вул. М. Юнкерова 48, в порушення посадових обов'язків інженера з організації експлуатації та ремонту Медичного реабілітаційного центру Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» та вимоги п. 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №903 від 11.07.2007р. «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури», отримавши від Виконавця робіт Акт №1 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року від 11.11.2022 до договору №107 від 19.10.2022, Акт №2 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року від 08.12.2022 до договору №107 від 19.10.2022, Акт №1 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року від 14.12.2022 до договору №108 від 19.10.2022, Акт №1 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року від 14.11.2022 до договору №109 від 19.10.2022, Акт №2 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року від 08.12.2022 до договору №109 від 19.10.2022, до яких включено роботи з улаштування перегородок на металевому однорядному каркасі з обшивкою гіпсокартонними листами в один шар без ізоляції (ЕН10-94-1) загальним об?ємом 45,6 м2 з завищеною витратою матеріалів, а саме: профілю СД у кількості 114 метрів на загальну суму 7 184,56 грн (ціна за метр складає 61,01 грн) та профілю УД у кількості 98,95 метрів на загальну суму 6 287,9 грн що в загальному складає суму 14 146,06 гривень (з урахуванням єдиного податку 5 %), у відповідності до раніше узгоджених домовленостей із співучасниками погодив вказані акти шляхом їх підписання.
Окрім того, аналогічно отримавши від Виконавця робіт Акт №1 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року від 08.122022 до договору №107 від 19.10.2022, Акт №2 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року від 11.11.2022 до договору №107 від 19.10.2022, Акт №1 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року від 14.11.2022 до договору №109 від 19.10.2022, Акт №2 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року від 08.12.2022 до договору №109 від 19.10.2022 до яких включені роботи з улаштування обшивки відкосів та всіх супроводжуючих робіт по ремонту відкосів, установлення кутиків з використанням будівельних матеріалів на загальну суму 117 003,71 грн (враховано тільки прямі витрати та єдиний податок 5 %) що не відповідають роботам, які передбачені до виконання згідно з договорами від 19.10.2022 №107 та 109, у відповідності до раніше узгоджених домовленостей із співучасниками погодив вказані акти шляхом їх підписання, тим самим виконав усі дії які вважав за необхідне для доведення злочинного умислу до кінця.
В подальшому Медичним реабілітаційним центром «Пуща-Водиця» Міністерства внутрішніх справ України з рахунку №UA268201720343190001000007837 відкритого Центром в державній казначейській службі України, на рахунок ФОП ОСОБА_8 відкритий в АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 здійснено перерахування грошових коштів за наступними документами: 12.11.2022 на підставі акту №1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за листопад 2022 року від 11.11.2022 (за договором №107 від 19.10.2022) в сумі 125 987, 68 грн, 15.11.2022 на підставі акту №1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за листопад 2022 року від 14.11.2022 (за договором №109 від 19.10.2022) в сумі 74 637, 60 грн, 10.12.2022 на підставі акту №2 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2022 року від 08.12.2022 (за договором №109 від 19.10.2022) в сумі 121 217, 24 грн, 10.12.2022 на підставі акту №2 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2022 року від 08.12.2022 (за договором №107 від 19.10.2022) в сумі 70 626, 86 грн, 17.12.2022 на підставі акту №1 приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за грудень 2022 року від 14.12.2022 (за договором №108 від 19.10.2022) в сумі 94 336, 81 грн, в загальному на суму 486 806,19 грн. з яких сума збитку становить 131 149,77 грн.
Отже, ОСОБА_4 , на думку слідчого, своїми систематичними, регулярними діями, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, корисливим мотивом, з метою розтрати коштів, які були у віданні службових осіб, спричинив МРЦ «Пуща-Водиця» МВС України збитків на загальну суму 131 149,77 грн..
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у пособництві у розтраті чужого майна, яке перебувало у віданні особи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.
В обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, перебуваючи в статусі підозрюваної особи та усвідомлюючи міру покарання за вказане кримінальне правопорушення, у разі доведення його винуватості, може навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної та цивільної відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні є те, що лише підозрюваним відомі усі фактичні обставини вчиненого правопорушення, а також анкетні дані свідків, які брали та у подальшому будуть брати участь у кримінальному провадженні. Крім того, в ході досудового розслідування ще не допитано в якості свідків окремих працівників МРЦ «Пуща-Водиця» МВС України серед яких ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , працівники Департаменту внутрішнього аудиту МВС України, серед яких ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яким можуть бути відомі окремі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а тому існує ризик того, що підозрюваний шляхом погрози, вмовляння, підкупу може схиляти їх до надання неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що ОСОБА_4 хоча вже не працює в МРЦ «Пуща-Водиця» МВС України, але маючи знайомства серед працівників МРЦ, шляхом погрози, вмовляння, підкупу може схиляти їх до вчинення дій щодо знищення або спотворення оригіналів документів а саме договорів про надання послуг №107, 108 та 109 від 19.10.2022 та додатків до них, а також актів КБ-2в, які на даний час органом досудового розслідування не вилучені.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання слідчого, оскільки ОСОБА_4 займав посаду інженера в реабілітаційному центрі, в обов'язки якого не входило участь у будівництві, а отже він не підписував документи, щодо яких зазначено прокурором у клопотанні. Крім того, вказані ризики прокурором не доведено, оскільки ОСОБА_4 не працює у вказаному центрі близько 1 року, а отже позбавлений можливості впливу на свідків та перешкоджанню кримінальному провадженню. Також він має постійне місце проживання, міцні родинні зв'язки, незадовільний стан здоров'я, з'являється за викликами до слідчого та суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав захисників та просив відмовити в задоволенні клопотання.
Вислухавши прокурора, підозрюваного та захисників, дослідивши надані докази та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 10.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050003843, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.
09.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України. В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:
- заява начальника Медичного реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх справ України «Пуща-Водиця» ОСОБА_14 від 27.11.2024;
- Договір про надання послуг від 19.10.2022 №107, 108, 109 з додатками;
- Акт №1 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року від 11.11.2022 до договору №107 від 19.10.2022;
- Акт №2 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року від 08.12.2022 до договору №107 від 19.10.2022;
- Акт №1 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року від 14.12.2022 до договору №108 від 19.10.2022;
- Акт №1 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року від 14.11.2022 до договору №109 від 19.10.2022;
- Акт №2 (форми КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року від 08.12.2022 до договору №109 від 19.10.2022;
- Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього аудиту МВС України №17/20 від 23.07.2024 за результатами внутрішнього аудиту Медичного реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх справ України «Пуща-Водиця» за період з 01.10.2022 по 31.03.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Суд звісно ураховує, що захисники посилалась на те, що надані суду певні матеріали не узгоджуються між собою за часом їх отримання, що свідчить про необґрунтованість підозри. Однак суд не може погодитися з цим, оскільки при вирішенні питання обрання запобіжного заходу суд досліджує та вивчає не усі наявні докази в кримінальному провадженні, а лише ті, що надаються з метою доведення обґрунтованості підозри та є достатніми для доведення того, що особа могла вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах. Порядок зібрання доказів та дотримання процедури є дискрецією лише суду при розгляді справи по суті. Слідчий суддя, як суд установлений законом для розгляду певного питання, як то обрання запобіжного заходу, дійсно має право на визнання доказів недопустимими, але такі докази мають бути вочевидь недопустимими вже наразі без дослідження їх разом з іншими доказами.
Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Між тим, на думку суду, відсутні ризики для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді застави, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки на їх обґрунтування не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів.
Так, в обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування чи суду, прокурор фактично посилається лише лише на тяжкість покарання. Між тим, указану обставину суд не може оцінювати в якості ризику, бо ця обставина повинна бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як додаткові відомості, які посилюють існування певних ризиків.
Крім того, тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком. Бо суд зауважує, що в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, суд вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні не підтверджені в судовому засіданні прокурором, оскільки відсутні документи, які могли б підтвердити, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку, інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи.
Крім того, ризики зазначені в п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не знайшли свого підтвердження, оскільки прокурором не було надано жодних відомостей, а озвучено лише абстракті думки, як і не наведено про які речі може йти мова, якщо кримінальне провадження мало місце в період з листопада по грудень 2022, крім того наразі підозрюваний звільнився.
Відповідно до ст. 178 КПК України суд, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим за вчинення нетяжкого злочину, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів, особистість підозрюваного, наявність міцних соціальних зв'язків, як і той факт, що останній має постійне місце проживання, достатній час вже не працює в Медичному реабілітаційному центрі «Пуща водиця», а також його вік та стан здоров'я.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, але не довів обставини, передбачених п. 2 тобто існування ризику, а отже і обставин передбачених п. 3 - наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - застава, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Згідно з ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що відсутні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу в виді застави. Але для досягнення дієвості завдань кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України буде достатнім зобов'язання ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, а саме до слідчого у кримінальному провадженні, внесеного 10.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050003843, або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
Отже, у задоволенні клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 10.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050003843, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України слід відмовити, зобов'язав ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
У задоволенні клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 10.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050003843, про застосування запобіжного заходу в вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України - відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого в кримінальному провадженні, внесеного 10.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050003843, або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1