Справа № 756/7659/25
Номер провадження № 1-кс/756/1499/25
18 червня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва клопотання ОСОБА_3 яка діє в інтересах Київської міської ради у рамках кримінального провадження, внесеного 27.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101050000072, про скасування арешту майна,
29.05.2025 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 яка діє в інтересах Київської міської ради про скасування арешту майна у кримінальному проваджені, внесеного 27.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101050000072.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 24.06.2020, ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва накладено арешт майна на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.05.2025 року № 428295485 згідно запису про речове право № 52281359 право власності на вищезазначену квартиру зареєстровано за територіальною громадою міста Києва. На момент звернення Київської міської ради, квартира АДРЕСА_2 визнана відумерлою спадщиною, та передана територіальній громаді міста Києва.
Станом на 26.05.2025 територіальна громада міста Києві в особі Київської міської ради позбавлена свого права на вільне володіння та користування майном, а саме: квартирою АДРЕСА_2 , через наявне обтяження цього майна.
Також було зазначено, Київська міська рада вважає, що права та інтереси територіальної громади міста Києва на квартиру АДРЕСА_2 поновлено, та відпала потреба у забезпечені збереження майна, оскільки право власності зареєстровано за громадою, арешт з такого майна має бути скасовано.
Представник третьої особи ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином та завчасно про дату та час судового засідання. Через канцелярію суду подала заяву про можливість проведення судового засідання за її відсутності та просить задовольнити клопотання.
Прокурор у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про можливість проведення судового засідання за його відсутності, не заперечував щодо задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Згідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до п. 7 ч. 2, ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження таабо користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу. Таким чином, правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватись в порядку, визначеному зазначеними статтями.
Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 84 КК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У судовому засіданні було встановлено, що Оболонським УП ГУНП в місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 27.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101050000072. У рамках указаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 24.06.2020 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт із забороною відчуження та користування. Крім того, як встановлено судом квартира АДРЕСА_2 визнана відумерлою спадщиною, та передана територіальній громаді міста Києва.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності єнепорушним.
Статтею 1 Протоколу N 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Отже, суд погоджується, що зі спливом часу, ураховуючи тривалість досудового розслідування та відсутності відомостей про його перебіг, в арешті майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , наразі відпала потреба.
Отже, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_3 слід задовольнити, зокрема скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 24.06.2020 у справі № 756/6521/20 в кримінальному провадженні № 42020101050000072 від 27.04.2020 на квартиру АДРЕСА_2 .
Наведе свідчить, що в судовому засіданні було беззаперечно встановлено, що подальший арешт квартири є безпідставний, а отже наразі подальша потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження відпала, що свідчить про необхідність задоволення клопотання.
Керуючись ст. 2, 7, 64-2, 94, 100, 110, 131, 132, 170-175, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання ОСОБА_3 яка діє в інтересах Київської міської ради, у рамках кримінального провадження, внесеного 27.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101050000072, про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 24.06.2020 (справа 756/6521/20) з квартири АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить територіальній громаді Київській міській раді.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1