Справа № 756/1865/17
Номер провадження № 1-кп/756/67/25
09 червня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України в зв'язку із закінченням строків давності в кримінальному провадженні, внесеного 29.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000001174, у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівці, Барського р-ну, Вінницької обл., українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
07 лютого 2017 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений 03.02.2017 у кримінальному провадженні, яке внесене 29.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000001174, у відношенні ОСОБА_6 обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
08 квітня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, затверджений 07.04.2025 у кримінальному провадженні, яке внесене 29.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000001174, у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (в редакції ЗУ №1540-VII від 26.11.2016 із змінами, внесеними згідно із законом № 270-VI від 15.04.2008).
Як вбачається з обвинувального акту, 26.11.2016 ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді інспектора 3-1 роти 4-го батальйону управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, затримав за порушення тиші у нічний час у багатоквартирному будинку та доставив громадянина ОСОБА_7 до 1-го територіального відділення поліції Деснянського УП ГУ НП в м. Києві, по вул. Мілютенка, 28-д в м. Києві.
Того ж дня, близько 03:00 год. ОСОБА_6 , поблизу входу до Деснянського УП ГУ НП в м. Києві, по вул. Мілютенка, 28-д в м. Києві, маючи намір шляхом обману заволодіти грошовими коштами ОСОБА_8 , повідомив останній про необхідність передачі йому матеріальних благ, про невжиття заходів про притягнення її сина до кримінальної відповідальності за заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
В подальшому 27.11.2016, реалізуючи свій умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , ввівши в оману останню, ОСОБА_6 , через ОСОБА_9 повторно повідомив ОСОБА_8 про передачу йому матеріальних благ, а саме 500 доларів США, за невжиття заходів щодо притягнення її сина ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності.
Близько 22:00 год. 28.11.2016, поблизу закусочної «Макдональдз» по проспекту Степана Бандери, 12-А в м. Києві, будучи введеною в оману, ОСОБА_8 передала ОСОБА_6 частину раніше обумовленої суми в розмірі 1000 грн.
Згодом, 05.12.2016 за вищевказаною адресою приблизно о 15:30, год., ОСОБА_8 передала ОСОБА_6 , частину раніше обумовленої суми в розмірі 5000 грн., а 08.12.2016 о 17:00 год перебуваючи за тією ж адресою, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_8 третю частину раніше обумовлених грошових коштів у сумі 7500 грн.
Орган досудового розслідування кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
У судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_6 було заявлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності його та закриття кримінального провадження у частині пред'явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Обґрунтовуючи клопотання, обвинувачений зазначив, що події вчинення кримінального правопорушення мали місце листопаді-грудні 2016 року, а тому від вказаних подій минуло три роки, тобто строки давності закінчилися. Між тим, обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на закриття кримінального провадження з підстав, які передбачені ст. 49 КК України.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого, просив його задовольнити.
У судовому засіданні прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого щодо звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 з вказаних захисником підстав, бо дійсно від вказаних подій минуло три роки, закінчились строки притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України.
Потерпіла у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про можливість проведення судового розгляду за її відсутності.
Вислухавши заявлене обвинуваченим клопотання, думку захисника, прокурора, дослідивши клопотання та відповідні йому матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Отже, суд, при розгляді клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України не повинен установлювати винуватість обвинуваченого, як і не зобов'язаний отримати в судовому засіданні від обвинуваченого визнання своєї винуватості, окрім згоди на звільнення від кримінальної відповідальності.
До цих висновків суд доходить з конструкції ч. 1 ст. 49 КК України, згідно з якою передбачений ст. 49 КК України порядок звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності таких умов:
- закінчення зазначених у законі строків;
- невчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості;
- не ухилення особи від слідства або суду;
- згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності.
Крім того, відповідно до положень п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З висновку, зазначеного у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини «Грабчук проти України» (Заява N 8599/02) від 21.09.2006, видно, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону.
Тим більш, саме статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.05.2018 (справа № 200/4664/14-к), яка є обов'язковою для застосування судами відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Згідно з ч. 1-4 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Відповідно до ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_6 було повідомлено про обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке за своїм змістом відповідно до статей 5, 12 КК України наразі є кримінальним проступком. З дня події кримінального правопорушення, яке, згідно з обвинувальним актом, мало місце листопаді-грудні 2016 року, минуло вісім років, а суду не надано відомостей про те, що ОСОБА_6 у вказаний період часу учинив нове кримінальне правопорушення чи переховувався від слідства (дізнання) або суду. А отже суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України вважає необхідним звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому суд перевірив, що обвинувачений надав дозвіл щодо звільнення його від кримінальної відповідальності із зазначених підстав.
Вирішуючи питання звільнення від кримінальної відповідальності, а також визначені ч. 1 ст. 49 КК України спеціальні умови, зокрема погодження на звільнення від кримінальної відповідальності та відсутності обов'язкового елементу - визнання винуватості, що є притаманним для інших підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених статтями 44-48 КК України, а також ураховуючи положення статей 124-126 КПК України, суд не вбачає підстав для стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат, які понесені органом досудового розслідування.
Керуючись статтями 7, 21, 22, 124, 125, 284, 314-315, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України в зв'язку із закінченням строків давності в кримінальному провадженні, внесеного 29.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000001174, у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України, а кримінальне провадження у його відношенні закрити відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України із підстав закінчення строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Ухвала може бути оскарженою до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя ОСОБА_1