Справа №:755/11783/25
Провадження №: 1-кс/755/2271/25
"26" червня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у в м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040002172 від 24.06.2025 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
26 червня 2025 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що на території України діє воєнний стан, 24.06.2025 року приблизно о 15 годині, перебуваючи в автомобілі марки «Сітроен С-4», д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований за адресою м. Київ, вул. Райдужна, 17, в дверній карті вказаного автомобіля помітив мобільний телефон «SAMSUNG Galaxy M34 5G», imei 1 НОМЕР_2 , imei 2 НОМЕР_3 , вартістю 10 тис. грн., який належить ОСОБА_8 , після чого, скориставшись тим, що його дії носять таємний характер, шляхом вільного доступу викрав указаний мобільний телефон «SAMSUNG Galaxy M34 5G», завдавши ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 10 тис. грн., а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
24.06.2025 року о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25.06.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення доказами, зокрема, допитами свідків, допитом потерпілого, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник та підозрюваний заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики, зазначені прокурором не доведені, а тому просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думки учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Тож, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення, що підтвердив і сам підозрюваний.
Між тим, у судовому засіданні суду не було надано достатніх доказів, які б свідчили про відсутність ризиків, встановлених стороною обвинувачення, однак, як у самому клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосовано відносно ОСОБА_4 для виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім цього, в судовому засіданні підозрюваний підтвердив, що постійно проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , добровільно був мобілізований на військову службу у 2022 році, у 2023 року отримав поранення, проходив лікування, а на теперішній час проходить реабілітацію у зв'язку з пораненнями, має двох неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, який добровільно вступив на військову службу під час мобілізації, брав участь в бойових діях, у зв'язку з чим має поранення, раніше не судимий, має постійне місце проживання, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 може бути застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Отже, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 206 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у в м. Києві ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження).
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановити строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом строком на 60 днів, у межах строку досудового розслідування, тобто до 22 серпня 2025 року, включно.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- цілодобово не залишати місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора, або суду (в залежності від стадії кримінального провадження), крім випадків необхідності явки для проведення слідчих та процесуальних дій, необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття та бомбосховищ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (в залежності від стадії кримінального провадження);
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: