Номер провадження 3/754/2447/25
Справа №754/8472/25
Іменем України
25 червня 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Скляренко У.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Цетрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу ВП №46085791 від 26.05.2025 боржник ОСОБА_1 не сплачує аліменти ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1000 грн., з 09.07.2014 року до досягнення нею повноліття, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 26.05.2025, за період з 09.07.2014 до 01.051.2025, становить 118408,73 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, своїми діями ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
У судові засідання 12.06.2025 та 25.06.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу місця проживання, повідомлену ним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Деснянського районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Клопотань про відкладення розгляду суд не отримував.
При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 мав у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
У зв'язку з тим, що судом вживались заходи до виклику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду, розгляд справи відбувся у призначений день та час за відсутності ОСОБА_1 участь якого також з огляду на положення ч. 3 ст. 268 КУпАП не визнана законодавцем обов'язковою.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшла таких висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 26.05.2025 №46085791 складений стосовно ОСОБА_1 ; постанова про відкриття виконавчого провадження; постанова про прийняття виконавчого провадження; розрахунок заборгованості зі сплати аліментів; виконавчий лист виданий Деснянським районним судом міста Києва.
Суд, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді суспільно корисних робіт, у розмірі передбаченому цією санкцією, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ч. 1 ст. 183-1, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк двісті сорок годин.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до положень статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя У.В. Скляренко