Справа № 752/26215/24
Провадження №: 2/752/3207/25
Іменем України
25.06.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.
при секретарі судового засідання - Замай А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у залі судового засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,
У грудні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АТ «Київводоканал») звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
Позов обґрунтовано тим, що ПрАТ «АК «Київводоканал» є виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме: надає послуги з централізованого постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем).
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є споживачами житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що відповідачі свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих за період з 01 лютого 2017 року по 31 жовтня 2024 року житлово-комунальних послуг належним чином не виконали, у зв'язку з чим за ними рахується заборгованість у розмірі 74 468,70 грн, яка складається із: заборгованості з оплати послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 72 954,57 грн; 6,52 грн заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку; 1 507,61 грн заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування.
Крім того, у зв'язку з простроченням оплати спожитих комунальних послуг, відповідачі також зобов'язані сплатити на користь їх виконавця 3 % річних у розмірі 6 236,62 грн, інфляційні втрати у розмірі 28 928,11 грн та 74,19 грн пені від простроченої суми боргу.
А тому, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь зазначену вище заборгованість та вирішити питання про розподіл судових витрат.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Кирильчук І. А.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2024 року задоволено клопотання ПрАТ «АК «Київводоканал» про витребування доказів, витребувано у комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» довідку, витяг або інший документ, що підтверджує право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
22 січня 2025 року від комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надійшов лист «Щодо інформації про майно» №062/14-732 від 21 січня 2025 року.
11 лютого 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг, копії паспорту, ідентифікаційного коду та витягу з ЦК України.
17 березня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій остання просила застосувати позовну давність, зазначивши, що позивач звернувся з позовом лише 02 грудня 2024 року, тому з урахуванням строків позовної давності стягнення може бути звернене не раніше ніж за період до 03 грудня 2021 року.
07 квітня 2025 року ПрАТ «Київводоканал» направило заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, в яких зазначає, що строк щодо заборгованості, що утворилась за надані житлово-комунальні послуги, починаючи з лютого 2017 року, не може вважатись пропущеним оскільки такий перебіг був продовжений положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким встановлено і продовжено карантин.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повідомялися судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак поштові відправлення двічі повернулись з відмітками «Повернення. За закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно постанов Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзивів на позовну заяву до суду не надходило.
Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що 26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року № 1198, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який доповнено новими частинами.
Так, статтю 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено пунктом 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Частиною сьомою статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі ПрАТ «АК «Київводоканал». Товариство або позивач), як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - Повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) (далі - Договір).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору.
Повідомленням також визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
Судом також установлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 393455349 від 04 вересня 2024 року відомості про право власності щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.
22 січня 2025 року на адресу суду від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надійшла витребовувана інформація, з якої вбачається, що згідно з даними реєстрових книг комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентеризації» квартири АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована.
Згідно з відповіддю №961004, №961258, від 11 грудня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповіддю Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області №ЕП19061, №19055 від 24 грудня 2024 року відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , тобто є споживачами житлово-комунальних послуг за вказаною адресою.
Відповідно до пункту 1.1 Договору ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Згідно з пунктом 3.1 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Жодних повідомлень про відмову від надання зазначених послуг, передбачених повідомленням про публічний договір (оферту) від відповідачів не надходило.
У зв'язку з тим, що від відповідачів на адресу ПрАТ «АТ «Київводоканал» не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вони вважаються такими, що приєдналися до публічного договору та зобов'язані виконувати обов'язки зазначені в ньому.
31 травня 2021 року на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АТ «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/ або централізованого водовідведення, у зв'язку з чим з 01 липня 2021 року вказаний договір вважається укладеним.
Відтак, відповідачі з 01 липня 2021 року споживають послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору.
Відповідачі не сплачують в повному обсязі за фактичне щомісячне споживання послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з централізованого водовідведення.
Пунктом 2 частиною першою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 частиною першою статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами укладених договорів.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок оплати житлово-комунальних послуг, згідно з яким: споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору; за бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг; дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні із споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг; структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього закону.
Відповідно до пунктів 24 та 25 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Кабінетом Міністрів України від 05 липня 2019 № 690 споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення договору. Розрахунковий період для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом установлено, що відповідачі, в порушення умов договору, будучи споживачами послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, не виконували належним чином покладені на них зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 лютого 2017 року по 31 жовтня 2024 року житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, внаслідок чого станом на жовтень 2024 року виникла заборгованість у розмірі 74 468,70 грн, яка складається із: заборгованості з оплати послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 72 954,57 грн; 6,52 грн заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку; 1 507,61 грн заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування, що підтверджується довідкою ПрАТ «АТ «Київводоканал» №11763/8/8/02-24 від 15 листопада 2024 року та розрахунком заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення по о/р НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 70-80 ЦПК України.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачами не надано, як і не надано доказів щодо належного виконання грошових зобов'язань щодо сплати за надані житлово-комунальні послуги.
Щодо посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що позивачем було пропущено строки позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки обов'язок щодо сплати житлово-комунальних послуг виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.
30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19»», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ України № 392 від 20 травня 2020 року, № 500 від 17 червня 2020 року, № 641 від 22 липня 2020 року, № 760 від 26 серпня 2020 року, № 956 від 13 жовтня 2020 року, № 1236 від 09 грудня 2020 року, № 104 від 17 лютого 2021 року, № 405 від 21 квітня 2021 року, № 611 від 16 червня 2021 року, № 855 від 11 серпня 2021рок, № 981 від 22 вересня 2021 року, № 1336 від 15 грудня 2021 року, № 229 від 23 лютого 2022 року, № 630 від 27 травня 2022 року, № 928 від 19 серпня 2022 року, № 1423 від 23 грудня 2022 року, та карантин діяв до 01 липня 2023 року.
Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Суд вважає, що з урахуванням продовження строку позовної давності, та того, що карантин був введений 12 березня 2020 року, строк позовної давності необхідно відраховувати саме з цієї дати.
Відповідно до наданого розрахунку ПрАТ «АК «Київводоканал» просило стягнути заборгованість, починаючи з лютого 2017 року, строк сплати якої відповідно до договору настав 20 березня 2017 року, тобто, в межах трирічного строку до запровадження карантину.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині солідарного стягнення заборгованості із споживачів комунальних послуг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо квартири АДРЕСА_1 .
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком заборгованості наданим позивачем щодо нарахування інфляційних втрат у розмірі 28 928,11 грн та 3% річних у розмірі 6 236,62 грн та звертає увагу на те, що відповідачами даний розрахунок не спростовано, та не доведено належне виконання своїх зобов'язань щодо внесення плати за послуги з централізованого воодопостачання та централізованого водовідведення.
Окрім того, згідно розрахунку заборгованості 3% річних та інфляційні витрати позивачем не нараховувалися на суму заборгованості, починаючи з 24 лютого 2022 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
Також, відповідно до статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №690 від 30 грудня 2023 року).
Враховуючи той факт, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 скасовано заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 74,19 грн.
Відповідачі відзивів з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подали.
Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «АК «Київводоканал» підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем ПрАТ «АК «Київводоканал» були понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,00 грн, які документально підтверджені.
Таким чином у відповідності до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в рівних частинах по 757 грн 00 коп. з кожного.
На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 525, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 3-5, 12-13, 19, 76-92, 133, 141, 187, 211, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 74 468,70 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 6 236,62 грн, інфляційні втрати у розмірі 28 928,11 грн та пеню у розмірі 74,19 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судові витрати в рівних частинах по 757,00 грн. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», адреса: вул. Лейпцизька, буд. 1-а, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 03327664.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП відсутній, адреса: АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду виготовлено 25 червня 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук