Справа № 752/10221/25
Провадження №: 1-кп/752/2089/25
26.06.2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4 ,
провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження №22023000000000980 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст.258; ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
встановила:
в підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 просив задовольнити подані клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Клопотання обґрунтував тим, що існує ризик впливу на свідків, оскільки обвинувачені діяли разом з іншими невстановленими особами, а тому перебуваючи на волі можуть вільно з ними спілкуватись та координувати їх дії щодо приховування слідів вчинення злочинів та вчинення тиску на свідків, з метою схилити їх до відмови від дачі показань. Прокурор зазначив, що у кримінальному провадженні проведено низку експертних досліджень, а отже існує ризик того, що, перебуваючи на волі обвинувачені можуть здійснювати тиск на експертів та спеціалістів. Крім того, прокурор вказав, що існують ризики перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачені можуть зловживати своїми процесуальними правами, створювати штучні докази, а ризик вчинення нових злочинів, існує тому, що злочинна діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була спрямована на вчинення злочину проти національної безпеки України. Також прокурор вказав, що що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можуть переховуватись від суду, оскільки останні, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів, маючи відповідну суму грошових коштів, можуть виїхати за межі території України за сприянням представників іноземної організації. На думку прокурора, інші запобіжні заходи, не можуть бути застосовані, оскільки вони не зможуть запобігти наведеним ним ризикам, а отже, є підстави для продовження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 в підготовчому судовому засіданні заперечував щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою. Вказував, що ризики є формальними, жодні докази не надані, сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для тривалого тримання під вартою згідно принципу презумпції невинуватості. На думку захисника всі докази зібрані, знаходяться у прокурора, тому обвинувачений позбавлений можливості впливати на свідків чи іншим чином перешкоджати розгляду справи. Ймовірність вчинення нових злочинів є виключно припущенням і також не підтверджується доказами. Просить врахувати наявність міцних соціальнх зв'язків, постійного місця проживання та реєстрації, роботи. ОСОБА_5 характеризується позитивно, мав законні джерела доходу, раніше не судимий, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні клопотанян прокурора та обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Крім іншого вказав, що жоден зі свідків ніколи його не бачив, а тому впливати на них не має сенсу.
Захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 в судовому засіданні також просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Просила змінити запобіжний захід на будь-який інший не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити альтернативу у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів. Посилається на те, що тривале утримання під вартою суперечить вимогам Конституції України та рішенням ЄСПЛ. Всі докази зібрані і знаходяться у прокурора, спотворити їх неможливо, як і вплинути на свідків, які вже допитані. Прокурором не наведені докази чи факти вчинення такого впливу. Просить врахувати наявність міцних соціальних зв'язків, зокрема, одружений та має на утриманні батьків похилого віку, дітей, має постійне місця проживання та реєстрації, роботи. ОСОБА_6 характеризується позитивно, мав законні джерела доходу, раніше не судимий, під час досудового розслідування надавав показання та сприяв слідству.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку сторін, вивчивши клопотання прокурора, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
На переконання колегії суддів, прокурором було доведено, що ризики, які були встановлені раніше, а саме: можливість незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризик вчинення нових злочинів, переховування обвинувачених від суду, продовжують існувати, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України, за який передбачено покарання у виді 15 років позбавлення волі або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути призначено судом у випадку визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів, обвинувачені можуть вживати заходи, спрямовані на переховування від суду, із врахуванням, в тому числі і військового стану в Україні, наявності ряду тимчасово окупованих територій, які не підконтрольні органам державної влади.
Крім того, на даний час, ще не почався судовий розгляд, не допитані свідки, а тому ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході, можуть вчиняти дії направлені на затягування судового розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за інкриміновані злочини.
При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, колегія суддів також бере до уваги характер інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 злочинів, які згідно пред'явленого обвинувачення, вчинені військовослужбовцями Управлінні державної охорони України в умовах воєнного стану, коли Україна опинилась в найбільш складних умовах через вторгнення країни-агресора.
Також, колегія суддів відповідно до вимог закону враховує вік обвинувачених, стан здоров'я та сімейний стан. Слід вказати, що у суду відсутні будь-які застереження щодо продовження застосування до обвинувачених найбільш суворої міри запобіжного заходу.
Твердження захисників про те, що ризики прокурором не доведені, повністю спростовуються вказаними вище доводами колегії суддів, крім того, на переконання колегії суддів, запобігання вказаним ризикам досягнуто саме завдяки обраним запобіжним заходам у виді тримання під вартою, одразу після затримання обвинувачених.
Доводи захисників щодо зміни запобіжного заходу на будь-який інший альтернативний запобіжний захід, не заслуговують на увагу, оскільки суперечать вимогам ч. 6 ст. 176 КПК України. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу.
Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України у даному кримінальному провадженні колегія суддів має право не визначати розмір застави, а тому, з врахуванням викладеного вище, на даному етапі судового розгляду колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 176,177, 178, 183 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває у Відділі забезпечення досудового розслідування СБ України, на 60 (шістдесят) діб до 22.08.2025 року включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) діб до 22.08.2025 року включно.
Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_10 обчислювати з 26.06.2025 року.
Клопотання захисників залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити в ДУ «Київський слідчий ізолятор» і Відділ забезпечення досудового розслідування СБ України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3