Справа № 712/8748/25
Провадження № 1-кс/712/3259/25
26 червня 2025 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотаннястаршої слідчої СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025255330000587 від 02.06.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хацьки Черкаського району, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, офіційно не працюючий, інвалідом, депутатом, учасником АТО, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 05.07.2024 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 309 до обмеження волі строком 1 рік, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання старшої слідчої СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносноОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою засудженою протягом року за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 309 КК України, у невстановлений слідством період часу, поруч із зупинкою громадського транспорту по вулиці Чигиринська в місті Черкаси, шляхом знахідки, придбав без мети подальшого збуту, один згорток, обгорнутий клейкою ізоляційною стрічкою жовтого кольору, в середині якого знаходився поліетиленовий пакетик із вмістом психотропної речовини та з моменту придбання зберігав його при собі для власного вживання без мети збуту.
У подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, маючи умисел на незаконне зберігання без мети збуту раніше придбаної ним, порошкоподібної речовини, незаконно зберігав її при собі у лівій кишені шортів в котрі він був одягнутий.
02.06.2025 близько 15 год. 28 хв., перебуваючи навпроти будинку № 524 по вулиці Чигиринська в місті Черкаси, ОСОБА_5 був помічений працівниками поліції, які виконували службові обов'язки по забезпеченню громадського порядку на території м. Черкаси, після чого в ході застосування до останнього превентивних заходів повідомив, що зберігає при собі заборонені в обігу речовини.
Так, 02.06.2025 у період часу з 16 год. 20 хв. до 16 год. 31 хв., в ході затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 298 КПК України, останній добровільно видав працівникам поліції із лівої кишені шортів, в котрі був одягнутий, один згорток, обгорнутий клейкою ізоляційною стрічкою жовтого кольору, в середині якого знаходився поліетиленовий пакетик із порошкоподібною речовиною, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-25/8429-НЗПРАП від 05.06.2025 містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальна маса якого становить 0,366 г., яку останній зберігав для власного вживання, без мети збуту. Після чого виявлений працівникам поліції поліетиленовий пакетик із особливо небезпечною психотропною речовиною вилучено у якості доказу працівниками.
У ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України -тобто у незаконному придбанні, зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Підставою звернення до слідчого судді з даним клопотанням є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже від не одружений, не має постійного місця проживання, та враховуючи, що у разі засудження його за вчинення інкримінованого йому злочині, йому загрожує покарання у вчиненні нетяжкого злочину, за яке законодавством передбачено покарання у вигляді штрафу від двох до п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років, тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Також, існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, оскільки підозрюваний не має стійких соціальних зав'язків, офіційно не працевлаштований, не має стабільного доходу, що зумовлює вчинення нових злочинів.
ОСОБА_5 , в силу ст. 75 КК України є раніше судимою особою за вчинення кримінального правопорушення пов'язаного з незаконним придбанням, зберіганням наркотичного засобу без мети збуту, що говорить про системність вчинення кримінальних правопорушень, а також те, що підозрюваний після вчинення аналогічного кримінального правопорушення перебуваючи на іспитовому терміні на шлях виправлення не став, та продовжує вчиняти злочини.
Органом досудового розслідування встановлено неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваною, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв'язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно ОСОБА_7 не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків; 3) застава - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також відсутні відомості про те, що майновий та сімейний стан підозрюваного дає йому можливість внести за себе заставу; 4) домашній арешт - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних у даному клопотанні ризиків.
Беручи до уваги вищевикладене, орган досудового розслідування вважає, що наведені ризики не можуть бути мінімізовані жодним іншим запобіжним заходом, аніж тримання під вартою із визначенням розміру застави та встановити розмір застави у розмірі 50 мінімальних прожиткових мінімумів. У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні слідча та прокурор підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні просив не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою, а застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У провадженні Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № №12025255330000587 від 02.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
26.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Із наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження випливає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наданими суду доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий в своєму клопотанні зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваної, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, з'ясовуючи наявність зазначених слідчим ризиків, виходить з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що підозрюваний раніше судимий, більш того, у період іспитового строку вчинив новий злочин, а тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо останньої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, становить від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 згідно ст.12 КК України, належить до нетяжких злочинів, та ризик, передбачений статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Крім того, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_5 ряд процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 40, 131-132, 176-178, 181, 183-184, 193 - 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №12025255330000587 від 02.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто з 26 червня 2025 року по 24 серпня 2025 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
Для утримання підозрюваний підлягає направленню до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), та у разі внесення якої покласти на нього зобов'язання:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Копію ухвали суду вручити підозрюваному ОСОБА_5 , негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 26.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1